Боголюбов Геннадій Борисович

Геннадій Боголюбов народився 20 січня 1962 року в Дніпродзержинську – нині Кам'янське на Дніпропетровщині.

Освіта та бізнес

Про освітні здобутки Боголюбова відомо лише те, що він у 1984 році закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут. Одразу після цього влаштувався на роботу до "Дніпровськпромбуд", де був інженером-будівельником. Наприкінці 80-х років минулого століття почав займатися бізнесом, куди він подався, за різними даними, одразу після того, як у СРСР був прийнятий закон про кооперацію – фактично легалізацію бізнесу, яким досі було заборонено займатися.

Саме в той час Боголюбов почав тісну бізнесову співпрацю зі своїм другом Ігорем Коломойським. Як виявиться, ці дружньо-бізнесові стосунки будуть між ними наступні три десятиліття. За різними даними, свій перший великий капітал партнери здобули, продаючи оргтехніку та комп'ютери, що закупляли у країнах Південно-східної Азії. Саме тоді в Україні був започаткований тренд на відкриття офісів різноманітних компаніях, які росли наче гриби після дощу. Звісно, у ці офіси потрібні були комп'ютери та інша супутня техніка. Саме на цьому попиті й зіграли Боголюбов та Коломойський. Вони навіть створили власну компанію під назвою "Сентоза", що торгувала оргтехнікою. 

Група "Приват"

1992 рік став поворотним для Геннадія Боголюбова, адже саме тоді він стає одним із співзасновників "ПриватБанку". Подейкують, що таку пропозицію Боголюбову та Коломойському, який також став одним із співзасновників фінустанови, зробив Сергій Тігіпко, який у подальшому став одним із топчиновників в уряді Азарова-Януковича.

"ПриватБанк" після створення почав дуже стрімко розвиватися, і вже згодом це дало поштовх до створення цілої фінансово-промислової групи, яку почали називати просто – група "Приват". Ця структура масово скуповувала різноманітні підприємства спочатку на Дніпропетровщині, а потім і на території майже всієї України та навіть за кордоном. За деякими даними, на піку своєї могутності до групи "Приват" входило понад 100 різноманітних підприємств, і цим величезним бізнесом керували фактично двоє – Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський. У різні часи "Приват" став власником Нікопольського заводу феросплавів та Марганецького гірничо-збагачувального комбінату – одним з найбільших у світі виробників марганцевого концентрату. На додачу структури Боголюбова-Коломойського також стали власниками Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату, що наразі називається Покровським ГЗК, що також є одним з лідерів виробництва марганцевого концентрату в Україні.

Втім, справжнім скарбом для групи "Приват" та її власників стала "Укрнафта". На зламі 90-х та 2000-х років саме структури цього тандему скупили майже 40% акцій "Укрнафти", яка є однією з найбільших нафтогазовидобувних компаній України. Також партнери свого часу почали розвивати мережу АЗС, що так і називалась – "Укрнафта". В якийсь момент ця мережа стала однією з найбільших в Україні. 

Приватне життя та статки

Боголюбов одружений з Еміне Джапаровою, свого часу першою заступницею міністра закордонних справ України.

Загалом, як зізнався сам олігарх, в нього п'ятеро неповнолітніх дітей. Є президентом Дніпропетровської єврейської громади.

Геннадій Боголюбов є постійним учасником різноманітних рейтингів найбагатших людей України. За даними ЗМІ, у різні часи статки Боголюбова складали від 1,5 до 4 млрд доларів. Наприклад, у 2008 році один із фінансово-ділових журналів країни включив Боголюбова до топ-4 найбагатших українців з капіталом 4 млрд доларів. Багатшими за нього на той час, за версією журналістів, були хіба що Рінат Ахметов, Віктор Пінчук та Ігор Коломойський. Останні більш-менш правдиві рейтинг найбагатших українців складались ще до початку повномасштабної війни в Україні. Тоді, за неперевіреними даними, Боголюбов володів статками у понад 1,5 млрд доларів.

Скандали       

Геннадій Боголюбов є досить закритою особою і дуже рідко дає якісь інтерв'ю. Втім, коли йдеться про його статки, час від часу прізвище олігарха опиняється у ЗМІ. Наприклад, у жовтні 2020 року стало відомо, що Геннадій Боголюбов звертався до Господарського суду Києва із вимогами повернути понад 33% акцій, що належали йому до націоналізації "ПриватБанку". Сам банк перейшов під керівництво держави ще у 2016 році, коли виявилось, що фінустанова є неплатоспроможною. Втім, позов Боголюбова до суду залишився не задоволеним.

На початку липня 2024 року ЗМІ почали писати, що Геннадій Боголюбов втік з України ще в ніч на 24 червня, коли перетнув кордон потягом, що курсує з Києва до польського Хелму. Усе він начебто робив за підробленими документами.

Вже наступного дня, після того, як цю новину розповсюдили ЗМІ, Офіс генпрокурора та Державне бюро розслідувань виступили з офіційною заявою, надавши всі деталі, як, за версією слідства, Боголюбов тікав з України. Виявилось, що робив він це за підробленими документами, а саме – за паспортом, що був втрачений ще у 2022 році іншою особою. Причому про втрату паспорта було повідомлено органи митної служби. Але Боголюбов, за версією правоохоронців, залучив до схеми своєї втечі з України начальника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Ягодин". В ніч на 24 червня 2024 року Боголюбов під час залишення України надав українському прикордоннику чужий паспорт, причому сам прикордонник про це знав, але випустив бізнесмена-втікача з країни.

Самого прикордонника вже затримали та повідомили йому про підозру за фактом незаконного переправлення громадянина через державний кордон України. Йому також обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але з правом внесення застави у розмірі 25 млн грн.

Своєю чергою Геннадію Боголюбову також повідомлено про підозру у незаконному заволодінні паспортом іншої особи та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України. Ця санкція статті передбачає до семи років позбавлення волі.

Подейкують, що Геннадій Боголюбов втік з країни, адже начебто ним от-от мали зацікавитися правоохоронці стосовно можливих оборудок під час керування "ПриватБанком" структурами Боголюбова та Коломойського. Останній з початку вересня 2023 року перебуває у СІЗО за обвинуваченнями саме в оборудках у "ПриватБанку" ще до його націоналізації. СБУ встановила, що протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад півмільярда грн шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ. І це лише одне із обвинувачень.

Тому можна припустити, що у спецслужб України могли виникнути питання і до самого Геннадія Боголюбова, який є найближчим соратником Коломойського, а також колишнім співвласником "ПриватБанку".

У свою чергу ЗМІ навіть описують, що процес втечі з України для Геннадія Боголюбова почався ще з київського залізничного вокзалу, куди він прибув 23 червня разом зі своєю дружиною на її автомобілі. До речі, законною обраницею олігарха є Еміне Джапарова, яка у лютому 2022 року була призначена постійним представником України при міжнародних організаціях у Відні. До того вона була першим заступником міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Вже після скандалу з Боголюбовим стало відомо, що Джапарова звільнилась зі своєї посади постпредставника у Відні.

Отже після прибуття на вокзал у Києві Боголюбов сів у 13-ий вагон потягу "Київ-Хелм". Із собою він мав закордонний паспорт на ім'я 67-річного Миколи Сюмака. Сам Сюмак підтвердив журналістам, що дійсно втратив свій паспорт навесні 2022 року і в ніч на 24 червня 2024 року звісно, що не міг залишити межі України за цим документом. Тож у ніч на 24 червня у пункті пропуску "Ягодин", на Волині, до 13-ого вагону, де в одному з купе перебував Боголюбов з чужим паспортом, зайшов прикордонник Володимир Макаренко, який згодом запевнив свою підлеглу, яка перевіряли документи пасажирів потягу, що прямував до Польщі, про те, що в усіх пасажирів купе Боголюбова документи в повному порядку. Мовляв, він особисто все перевірив. Після цього Макаренко віддав паспорти всіх пасажирів вагону, в тому числі й паспорт на ім'я Миколи Сюмака, який мав при собі Боголюбов, на сканування своїй підлеглій. І даний паспорт не мав обмежень на виїзд. Справа в тому, що, за даними слідства, прикордонники не отримували від міграційної служби даних про недійсність втраченого Сюмаком паспорта. Тож Боголюбов за допомогою прикордонника Макаренка просто використав цей паспорт, що не належить самому олігарху, і просто залишив межі країни.

Вже після того, як Геннадій Боголюбов опинився за кордоном, він заявив, що має повне право виїжджати за межі країни, адже йому вже 62 роки, і він має п'ятеро неповнолітніх дітей. Також олігарх стверджує, що виїздив з України за власним паспортом і планував пробути в Європі кілька тижнів, а потім повернутися до України. Мовляв, в нього на Заході було багато справ і взагалі – в нього маленька дитина. Втім, у розмові із журналістами Боголюбов натякнув, що тепер не знає чи повертатися до України.