Велика гра: що Трамп не зрозумів про Путіна і його "угоди”

Але чи лише Росія стане обʼєктом, який для Трампа буде символом розчарування?Тут мушу бути абсолютно прямолінійним. Ні. Будуть звинувачені "обидві сторони", що не хочуть миру. І тиск на Україну вчергове посилиться (угода про надра – американцям в поміч).

Трамп позбавлений звички аналізувати власні провали. Незасвоєні уроки історії, які він програв ще за першої каденції в бажанні про щось домовитися з автократичними режимами, наздоганяють його знову. Можна не згадувати Путіна. Але згадати, наприклад, дві зустрічі з очільником Північної Кореї Ким Чен Ином. Після кожної з яких ставало гірше.

Так само буде і після кожного наступного дзвінка Путіну. Той вже вивчив "портрет" та усвідомив, що Трампом можна забавлятися, як лялькою, і, зрештою, смачно плюнув на запропонований гамбургер, бо в традиціях гебешних команд – загнати "бізнес-партнера" в підворотню і бити, бити, бити…

Путін уже навіть не приховує, що тягне час – він, як канібал, насолоджується процесом, наповну смакуючи виставу "Крах ворога за 100 днів". Головне – не надірватись, як казав в нещодавньому інтервʼю Сурков.

Путін впевнений – ще кілька місяців – і Штати точно від депресивної "безнадьоги" з планом примирення перейдуть до плану тотального потакання. І от тоді-то можна буде поговорити знову про одвічне – "зони впливу" і як їх треба ділити.

Але чи дійсно Путін зі своєю системою є настільки вправним геостратегом? От тут-то я сумніваюсь. Бо і у Путіна вистачало помилок. І повномасштабне вторгнення в Україну – лише одна з них. Він не раз оступався. Просто його ніколи не наважувались добити. Ні свої, ні чужі. Бо образ маніяка дійсно був для багатьох паралізуючим. А надто – маніяка з ядеркою.

Підсумовуючи, можна констатувати, що найближчі кілька тижнів ми спостерігатимемо захоплюючий голлівудський трилер, де двоє літніх акторів намагатимуться скинути один одного у прірву. Бо корону має носити один (але не забуваємо дивитися на Сі, який, думаю, завбачливо викупив усі квитки на цю шалену премʼєру сезону).

Що ж, заходимо на чергове коло невідомості. До закінчення нашої війни, на жаль, ще довго.