Епідемії у європейських країнах вийшли на пік

Стає очевидно, що епідемії у європейських країнах вийшли або виходять на пік. Насправді там уже відбувається спад, адже виявлені кейси показують ситуацію зараження 8-10 денної давності. Ці країни (а особливо круто це роблять Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Німеччина) розгортають системи тестування та відстеження контактів, що дає надію на перший успішний досвід подолання епідемії у Європі уже за кілька тижнів.

На сьогодні уже чітко зрозуміло, що єдина гарантовано переможна стратегія проти пандемії - це працююча система тестування, відстеження та ізоляції випадків, в першу чергу на амбулаторному рівні. Саме її терміново розгортають країни поки у них діє карантин.

Україна, на жаль, маючи фору у часі, і досі діє з точністю до навпаки. Але про це пізніше.

А зараз поділюся двома цікавими матеріалами

Перший - публікація Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, в якій оцінюють, наскільки в різних країнах кількість виявлених випадків менша від реальної.

Логіка підрахунку така: на великій пост-епідемічній вибірці з Китаю визначено "справжній" базовий показник летальності (case fatality rate - CFR) Covid-19, він складає 1,38. Показник вважається "справжнім”, адже результат усіх випадків у вибірці відомий - вони уже одужали або померли.

За логікою авторів, якщо у якійсь країні показник CFR більший за 1,38, то країна не виявляє усіх випадків. Або тому, що мало тестує, або тому, що тестує лише тяжких пацієнтів тощо.

За цією методикою найкращі результати виявлення у Норвегії та Ізраїлю (100%), а також у Південної Кореї (69%), Фінляндії (48%), Німеччини (47%). Результат України - 11%, один з найнижчих. Це також може означати, що в Україні може бути удесятеро більше реальних випадків, ніж виявлених. Особисто я не думаю, що аж так багато, але очевидно, що значно більше того, ніж виявляють зараз.

Посилання

Другий - це відео із математичною симуляцією поширення епідемії, яка моделює сценарії, яких я раніше не зустрічав.

Наприклад, показує як діє система тестування, відстеження та ізоляції; як діє дотримання правил гігієни; як поширюється вірус, коли не всі дотримуються карантину; як він поширюється, коли діє карантин, але люди подорожують або відвідують окремі спільні місця (церкви, ринки тощо).

Ось які основні висновки я зробив з цього моделювання:

Тестування, відстеження та ізоляція випадків - справжній game changer. Це єдина на сьогодні стратегія з вражаюче високою ефективністю. Дуже цікаво спостерігати на відео, як "виймають” з популяції інфікованих або потенційно інфікованих осіб і як це зменшує поширення. Обов’язково подивіться.

Далі (з відривом) ідуть інші заходи, які мають приблизно однакову силу. Це дотримання простих правил гігієни (знижує ризик інфікування при контакті), соціальне дистанціювання (збільшує радіус навколо інфікованого), обмеження пересування (сповільнює людей і робить контакти рідшими) тощо.

Цікаво, що дотримання правил гігієни має вражаючу силу, я навіть не підозрював яку. Ще цікаво, що для соціального дистанціювання дуже важливо, щоб його дотримувалися усі. Якщо його дотримуються менше 100%, то ефект сильно знижується, і в принципі далі вже не так важливо, буде це 90%, 70% чи 50%. А ще цікаво, що обмеження пересування має найбільш сумнівний ефект. А от що набагато дієвіше, то це заборона відвідувати центральні локації/хаби (школа, церква, ринок тощо), куди всі ходять, інфікуються і потім розносять вірус по "периферії".

У відео є ще дуже багато цікавого, подивіться його обов’язково.

Ну і насамкінець про Україну. Останні дії уряду свідчать про незрозумілу і, я би сказав, протилежну до світових знань та тенденцій стратегію. Або ж про її відсутність.

По-перше, уряд продовжує покладатися на карантинні заходи як на єдину зброю проти епідемії, і вводить нові й нові обмеження. При цьому більш жорсткими стають менш ефективні обмеження (на пересування, одягання масок), а більш ефективні обмеження залишаються слабкими (на відвідування церков, ринків).

По-друге, міністерство приймає дуже суперечливий протокол лікування Covid-19, який містить дві головні ідеї. Обидві викликають німий подив.

Перша - тотальна госпіталізація. В результаті відсоток госпіталізованих випадків від виявлених в Україні уже складає неймовірні майже 50% (має бути в середньому 15-20%). Нагадаю, це робить країна з одною з найменших кількостей ліжок інтенсивної терапії та апаратів ШВЛ.

Друга - лікування тяжких випадків лікарськими засобами (!!). Міністерство прямо заявляє, що мета протоколу "встановити чіткий алгоритм призначення та застосування лікарських засобів для лікування груп пацієнтів з підтвердженою коронавірусною хворобою (COVID-19) при середньотяжкому, тяжкому та критичному її перебігу. 3 квітня, в регіони України буде відправлено 2250 упаковок препарату "Плаквеніл”, який застосовують при важких та вкрай важких формах коронавірусної хвороби” (https://bit.ly/2Xdm0wz).

Тобто, коли у світі ще немає жодного випробуваного та доведено дієвого лікарського засобу - Україна розгортає лікування ними на всю потужність.

При цьому у світі доведено ефективний засіб подолання епідемії - тестування та ізоляція випадків. Але Україна нічого не робить, щоб його запровадити (у новинах від МОЗ ідеться про 567 бригад для взяття матеріалу для тестів, але про них немає нічого у офіційному наказі).

На жаль, така стратегія буде мати драматичні наслідки. Після надзвичайно тяжкого для економіки та суспільства карантину і оманливого враження про спад епідемії на нас чекатиме новий її спалах. І українська медицина буде лише зустрічати його жертв на останньому рубежі оборони - у лікарнях, тримаючи в руках ліки, ефективність яких невідома.