Американська точка зору на хронологію війни 2022-2024

Автор, який писав цей матеріал – вважається спеціалістом у темі оборони та розвідки. Якщо уважно читати абзаци, то видно, що левову частину матеріалів дали американські генерали Донахью та Агуто – відповідальні за роботу напряму з Залужним, Сирським та Забродським.

Момент, де американські партнери у шокові через потоплення крейсеру "Москва” – якраз дзеркало настроїв Заходу станом на квітень 2022. Коли була впевненість, що друга армія світу сильна, що триндець. Що все це не сильно надовго. І взагалі панувала думка, що треба Путіну зберегти лице у цьому конфлікті. Це несправедливо, але як уже є.

Із статті видно, що американці довели власну оборону до такої ручки після Холодної війни, що роздумували, чи варто давати більше "атакамсів” та "хаймарсів”, бо і самим не буде.

А от Зеленському прямо таки в носа тицяють провал адекватної та справедливої мобілізації. В політичну конкуренцію з власними генералами.

Це призвело до того, що восени 2022 російські окупанти таки оновили свої ряди – і це дало свіжої крові, а ми підійшли до 2023 року з виснаженими добровольцями першої хвилі.

Із тих моментів, які варті уваги – це грубе втручання Зеленського заради піару в суто військове планування. Там є момент про те, як дату наступу переносили, аби президент красиво виступив для відео. "президент Зеленський сподівався потрапити на засідання Генасамблеї ООН у середині вересня і хотів продемонструвати прогрес на полі бою, тому план контрнаступу змінили в останню хвилину”.

Соррі, але всі ці ООН нагадують закинутий склеп десь на Байковому кладовищі, де підлітки в пошуках екстриму розвивають пиво. змінювати під це реальні військові плани – то треш.

Політичний тиск Банкової шкодив роботі топ-пари генералів Залужному та Сирському, та роздмухував між ними конкуренцію, яка і так була в суто робочому сенсі. Тому, за кілька днів до розпіареного контрнаступу 2023 – Зеленський ухвалив рішення розділити ударні бригади і боєприпаси. Тож цілком зрозуміло, чому Веніславський забігав з алібі про типу "бойовий імунітет” для особи, яка не є військовослужбовцем. А самих різних генералів та полковників — тягають як скотину по судах, аби інші боялись.

При чому зі статті видно, що Залужний був схильний до сварок, а Сирський – людина, яка цінує накази. Тож вийшло так. Замість прориву — повільне просування на кілька сіл. Замість 12 бригад на південь пішло 7. Решта — на Бахмут. Сам Сирський казав американцям: "Я не згоден з планом, але виконую наказ".

Звісно, Зеленському тицяють те, що він не ухвалив рішення понизити вік мобілізації. Це політичне рішення, на яке през не наважився вчасно – бо зумерів планують затягнути на вибори під лозунгом "просрали чверть країни, але ж мир”. І вибачте, нинішня компанія Міноборони про хепіміли для молодняка – це люта дичина. Це показуха якраз для таких американських генералів, щоб не питали, а чого у вас така мобілізація?

Стаття цікава, бо розкриває комплекси і пороки і украінців, і американських партнерів. А ще показує, що втручання Банкової у роботу армії та генералів наробило лиха. Можна лише поспівчувати тим генералам, які на Ставці слухають геніальні рішення Зеленського піти туди і зробити те для гарної картинки.

Уже писала не раз і ще нагадаю. Я не пробачу Банковій інформаційне нагнітання перед наступом 2023 року. Всі ці дубайські шоколадниці і баби із інсти, які понадували губи булхорнами, які накачували суспільство, що перемога буде на новий рік. Колись мала бесіду з одною горе-мамашею. Вона казала, що не брала участі в дезінформації Подоляка. А потім, коли я виставила відео-пруф цієї тьоті – написала, що "журналістика нового рівня, і закони не писані”. Зараз ця щаслива мать постить рецепти курки для дитини і рекламує тряпки. І в військові аналітики уже не лізе. Спасибі цим бежевим матусям на завданні Подоляка, що Південь ми побачимо за багато років.

Окремо підсумую, що це стаття не для того аби посратись чи впасти в антиамериканізм. Це матеріал для розумів, як пропрацювати помилки, і де треба займатись обороною власними руками. А не мірятись фалосами та рейтингами в момент, коли за кілька днів контрнаступ, який вирішує долю країни і людей на десятки років вперед.