Після місцевих виборів від монобільшості в Раді доведеться переходити до коаліції

Перше, очевидно, що від обвинувачення всього парламенту у всіх гріхах в ОП відмовилися. Поки що. Тобто найближчим часом розпуску не буде. Але за невисокий результат на місцевих виборах і роздратування людей хтось повинен відповісти. Крім Кабміну жертвувати нічим. Значить, міністрам варто придивлятися до містких картонних коробок і нових місць роботи. Не всім. Але багатьом.

Друге. Відмова від розпуску Верховної Ради не поверне фракції "Слуга народу" керованість і дисципліну. Навпаки, звиклі до деякої свободи і грошей депутати відчують себе впевненіше. А голоси президенту потрібні. Значить, від монобільшості доведеться переходити до коаліції. Питання – закріплять її формально чи обмежаться практичною співпрацею без реєстрації. Поки обговорюється. Пробний формат неформально і красиво об'єднатися для боротьби з ковідом вже обкатали. Але обидва сценарії крім принципово різної ціни питання і взаємних гарантій передбачають цілий набір жертв і придбань, так що на це потрібен час.

Проблема в тому, що формальне об'єднання можливе не з усіма. ОПЗЖ дуже токсичні, що б там не розповідав Качура про окремі місцеві ради. ЄС – відразу ні, та й самому Порошенку складно поставити остаточний хрест на мріях про повернення, і працювати другим номером. Батьківщина підходить, але зробити Тимошенко прем'єром в сьогоднішніх умовах це практично віддати їй усі повноваження (вона візьме, не питаючи) і повторити шлях Ющенка.

Так що для формальної коаліції найкраще підходять депутатські групи. Плюс, можливо, "Голос". При такому сценарії в ОП згодні на прем'єра Ігоря Палицю – все одно свого кадрового резерву немає. Але це не єдиний сценарій, і у кожного є свої прихильники. Багато чого залежатиме від розстановки сил у регіонах за підсумками місцевих виборів. Ось тоді і почнуться справжні торги з переговорами.