План внутрішньої стійкості України: чого не почули українці у промові президента

То було не про стійкість, а про безпорадність. Виступ писався, щоб бути розібраним на сенсаційні цитати, але зв’язку з реальністю там нема.

Президент каже про посилення війська/фронту, а підконтрольні йому депутати голосують за бюджет, в якому цього геть не видно.

"Технологічна ставка” дуже гарно розходиться в медіа, але де гроші на технології?

Він каже про "культурний Рамштайн”, а його слуги викидають із Верховної Ради єдину бібліотеку.

Президент закликає до єдності, але ключі від неї лежать на Банковій - у кожному рішенні та дії. А відсутність бодай однісінької згадки про те, що війна почалася в 2014-му році, перетворює цей заклик до єдності на чергову мильну бульбашку.

Зеленський ніби правильно виокремлює серед пріоритетів людський капітал, обіцяє перезапуск дипслужби, призначення послів у всіх столицях, де посади вакантні, але бюджет МЗС ніяким чином про це не сигналізує.

Обіцяно чергове міністерство об'єднання українців, а в цей час консульська служба потерпає від недофінансування та недостатньої кількості установ і фахівців для забезпечення потреб наших громадян закордоном.

Не почула серед пріоритетів ніякої конкретики про європейську та євроатлантичну інтеграцію. Сумно, що очільник держави не вважає ці речі ключовими для стійкості. ЄС і НАТО для нього – це про зовнішню, а не про внутрішню політику: не ми маємо змінюватися ізсередини, а хтось іззовні має нам щось дати, зробити.

Нічого про боротьбу з корупцією. Зеленський або не вважає це проблемою для стійкості держави, або думає, що корупцію ми вже подолали.

За все хороше і проти всього поганого – це не план.

І ніяка це не "перша українська доктрина, що має привести країну від війни до миру"....

Це агітка.