Де відпочити на заході України: місцеве Мертве море, печери неандертальців, гірський трамвай та лікувальна вода

RegioNews обрав найкращі локації куди варто поїхати під час відпочинку на західній Україні.

Закарпаття: від старовинних замків до бункерів глибиною 50 метрів

У Закарпатті є відпочинок на будь-який гаманець. Звісно, найдешевше буде просто зняти кімнату у приватному секторі. У середньому це буде коштувати 150-200 гривень з людини. Бази відпочинку та санаторії коштуватимуть вже трохи дорожче – від 500 гривень за номер. Якщо брати комплекси відпочинку з басейном, то ціни стартують від 800 гривень за номер. Можна також замовляти комплексне харчування або сплачувати окремо за сніданок, обід чи вечерю. Загалом в день на харчування потрібно витрачати 500 гривень і більше.

Фото: wikipedia.org

Край, що славиться своїми замками

Перебуваючи у Закарпатті, слід відвідати тутешні замки, що відомі навіть за межами України. Звісно усі чули про відомий мукачівський замок "Паланок" або ужгородський замок. Проте, сконцентруємо увагу на менш відомих замках, які також є дуже гарними.

Невицький замок неподалік Ужгорода бере свою історію ще з 12 століття, коли тут існувало земляне городище. Воно, до речі, не витримало навали татаро-монгольської орди у 1241 році. Кам’яним замок став у 14 столітті, коли тут правили князі Другети. У другій половині 17 століття замок було частково зруйновано військами Дєрдя ІІ Ракоці – князь Трансильванії з угорського кальвіністського роду Ракоці. Фактично з того часу замок ніхто так і не довів до його початкового стану. Останні роки були намагання відновити замок, але наразі цього не сталося. Проте, незважаючи на це, тут залишились окремі споруди замку на які варто подивитися.

Замок, де можна налагодити особисте життя

Також варто відвідати замок Сент-Міклош у Чинадієво. Ця двоповерхова споруда була зведена у 14 столітті і збереглась до наших днів. Замок ще називають замком кохання на честь романтичної історії Ілони Зріні, яка свого часу була його власницею, і її коханого – графа Імре Текелі. Існує навіть легенда, що якщо загадати бажання у кімнаті Ілони, то особисте життя обов’язково налагодиться.

Вартий уваги і Хустський замок. Так, він дуже погано зберігся до наших днів, але історія споруди налічує більше 1 тисячі років, а будівництво тривало понад 100 років і завершилось у 1191 році. За задумкою тодішніх правителів тутешніх земель замок на вершині гори мав виконувати функції фортеці задля захисту соляного шляху із Солотвина, що розташоване неподалік. На цей замок свого часу нападали турки і татари. У 18 столітті блискавка влучила у порохові склади замку, що призвело до нищівної пожежі. Після того місцева влада навіть дозволила населенню розбирати замок на будівельні матеріали. Але до наших днів все ж збереглися багато фрагментів замку у Хусті.

Фото: wikipedia.org

Бункер на глибині 50 метрів

Для тих, хто любить поринати в історію, безумовно, слід відвідати бункер у селі Верхня Грабівниця Мукачівського району. Ця військова споруда входила до так званої "Лінії Арпада" – низки оборонних об’єктів протяжністю близько 600 км, що були зведені у 1939-1944 роках на карпатському хребті задля захисту Угорщини від радянських військ. Цей масштабний оборонний редут зводили угорські військові, які залучали полонених. "Лінія Арпада" названа на честь вождя угрів Арпада, який внаслідок своїх великих завоювань поклав початок створення Угорської держави.

Під час відвідин цього бункеру у селі Верхня Грабівниця матимете змогу спустися майже на 50-метровую глибину – це найнижча точка оборонної споруди. Загалом під час екскурсії можна пройти тунелями, довжина яких близько 800 метрів. Загалом у роки Другої світової війни довжина цих тунелів складала майже 1,5 км. Сам бункер має кілька рівнів і на кожному з них свого часу кипіло життя. До послуг військових угорської армії були кімната для зброї та склади з боєприпасами. Окремо була величезна кімната для провізії. Також у бункері знаходились казарми, кухня та навіть лікарня. Фактично тут безвилазно можна було жити місяцями.

Фото: tourinform.org.ua

За радянських часів бункер виконував роль об’єкту цивільної оборони, а частина тунелів в ньому була замурована. З настанням Незалежності України бункер фактично був закинутий. Так тривало понад 20 років аж поки у 2012 році оборонну споруду не почали повертати до життя місцеві бізнесмени, зробивши з бункеру туристичний об’єкт.

Сьогодні пройшовши усіма тунелями бункеру "Лінії Арпада" можна досить близько відчути усю атмосферу 80-річної давності. До речі, в деяких кімнатах бункеру є імпровізовані виставки усіляких військових речей того часу: зброя, одяг, взуття та посуд.

Відпочинок на воді

У Закарпатті є дуже багато річок і фактично кожна з них згодиться для купання, адже вода проточна, а тому не має шкідливого впливу на здоров’я людини. Втім, є також місця відпочинку, де усе створено для туристів. Наприклад, слід відвідати Солотвинські озера, які ще називають українським Мертвим морем. Солоність води у цих озерах досягає 200 проміле. Для порівняння у Чорному морі солоність – близько 18 проміле. Окрім розважальної програми на Солотвинські озера також їдуть підлікуватися. Вода тут корисна для тих, хто страждає псоріазом, радикулітом та захворюваннями опорно-рухового апарату.

Термальні води у селище Велятино біля Хусту також гарно підійдуть для відпочинку та оздоровлення.

Івано-Франківська область: від Карпатського трамваю до Говерли

На сайтах з оренди житла у курортних містах Івано-Франківської області можна знайти навіть варіанти по 100 гривень з людини на добу, але це буде старенький дерев’яний будиночок десь на околиці якогось села і звісно без будь-яких зручностей. Та й готувати в таких місцях здебільшого немає де – кухня не надається. За 200-250 гривень з людини вже можна розраховувати на пристойні умови – санвузол у номері. Зазвичай такі номери здаються у приватних садибах, де вам також запропонують комплексне харчування – близько 500 гривень на день. Хто більш заможний, то починаючи від 1 тис. гривень можна зняти номер у приватних готелях чи комплексах відпочинку, де вже буде басейн на території, а харчуватися можна у столовій, де обід чи вечеря на одного обійдеться вже від 250-300 гривень.

Фото: Ingvar Shapik / ShapikMedia

До відвідин радять заповідники та замки

Перебуваючи в Івано-Франківській області, варто відвідати національний заповідний "Давній Галич", що знаходиться неподалік обласного центру – на території села Крилос та міста Галич. Це цілий комплекс пам’яток історії на території якого є музей під відкритим небом, де можна подивитися, як жили наші предки на території Галицько-Волинської держави (12-13 ст.).

Наприклад, тут є Галицький замок датований 14–17 ст. До наших днів збереглась лише частина замку, а усе інше – руїни. Саме цей замок у 1649 році під час визвольної війни українського народу брали війська Богдана Хмельницького. Протягом століть замок кілька разів перебудовували через його постійні руйнування внаслідок війн.

На території заповідника також є церква Успіння Пресвятої Богородиці, якій вже майже 450 років. Це чинний греко-католицький храм і він є пам’яткою архітектури національного значення.

Гори Івано-Франківщини – найвищі в Україні

До області з усієї України їдуть любителі сходжень в гори, адже тут вони найвищі в Україні. Звісно, в кого немає проблем з витривалістю можна піднятися на Говерлу. Це найвища гора в Україні і має висоту 2061 метр над рівнем моря. Усі туристи воліють піднятися хоча б до середини цієї гори звідки відкриваються неймовірні пейзажі.

Проте, не Говерлою єдиною, адже на Івано-Франківщині є ще гора Бребенескул висота якої складає понад 2030 метрів, а також гора Петрос – 2020 метрів і Піп Іван Чорногорський – дуже популярна серед туристів гірська вершина висотою понад 2020 метрів. До речі, саме на горі Піп Іван розташована колишня метеорологічна обсерваторія, що діяла наприкінці 30-х років минулого століття.

Фото: Ingvar Shapik / ShapikMedia

Гірські озера, де можна покупатися

Любителям ходити в гори також буде цікаво відвідати озеро Несамовите, що знаходиться на висоті 1750 метрів над рівнем моря. Для цього слід зайти на гору Туркул, яка знаходиться у Надвірнянському районі. Озеро доволі велике – майже 90 метрів у довжину і близько 50 метрів у ширину. Проте, глибина його невелика і складає у середньому 1-1,5 метри. Живиться озеро переважно за рахунок дощів. Оскільки сама водойма є льодовикового походження, то вода в ньому завжди холодна, але влітку все ж знаходяться туристи, які купаються тут.

І куди ж без унікальної пам’ятки природи та історії під назвою Скелі Довбуша. Розташовані вони неподалік села Бубнища Болехівського району. Фактично це кам’яний лабіринт серед лісу, що має довжину близько 1 км. Висота скель подекуди досягає 80 метрів, а самі вони знаходяться на висоті майже 700 метрів над рівнем моря. У 17-18 столітті тут знаходились табори опришків – представників українського селянського повстанського руху на Галичині, що виступали, зокрема, проти польської шляхти. Скелі Довбуша названі на честь одного з найвідоміших опришків – Олекси Довбуша.

Єдиний у світі Музей писанки

Завітайте також до міста Коломия, де знаходиться єдиний у світі Музей писанки. Його було відкрито у 1987 році в приміщенні церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії, що була збудована у 16 столітті і є пам’яткою архітектури. На сьогодні колекція музею нараховує понад 12 тис. писанок, а також декоративних яєць з усієї України. Крім цього, тут представлені писанки з 35 країн світу.

Фото: wikipedia.org

Щоб у повній мірі відчути колорит Карпат слід скористатися так званим Карпатським трамваєм, що знаходиться у селищі Вигода неподалік міста Долина Калуського району. По факту це невеликий потяг, що курсує вузькою колією шириною усього 70 см. Потяг тягне за собою два вагончики та відкриту платформу з яких відкривається чудовий вид на тутешню природу. Маршрут Карпатського трамваю простягається вздовж річки Мізунька.

Так звані вузькоколійки у карпатському регіоні здобули популярність ще наприкінці 19 століття, а вже до Другої світової війни їхня протяжність складала майже 1 тис. км. Здебільшого цим транспортом перевозили ліс. За радянських часів вузькоколійки були визнані неефективними, а тому їх масово демонтували. Лише на початку 2000-х років з’явилась ідея відродити вузькоколійні маршрути, але вже для перевезення пасажирів.

Для туристів, які хочуть проїхатися на Карпатському трамваї завжди доступна екскурсія, що триває близько 4 годин протягом яких є кілька зупинок, коли усі охочі можуть помилуватися різноманітними гірськими невеличкими водоспадами, а також покуштувати смачну воду з місцевих джерел. Також тут є містки через річку Мізунька на яких можна зробити чудові фото на пам’ять. Звісно, місцеві жителі вже призвичаїлись до туристів, а тому влаштовують імпровізовані виїзні кухні, де можна скоштувати наливки та різноманітні гуцульські страви.

Фото: Ingvar Shapik / ShapikMedia

Львівщина: цілюща вода, печери неандертальців та фортеці

Львівська область завжди славилась своїми курортами: Трускавець, Східниця, Моршин. Здебільшого сюди їдуть підлікуватися ті в кого проблеми зі шлунково-кишковим трактом та нирками, адже місцева мінеральна вода з джерел дійсно допомагає, як кажуть, поправити здоров’я. Ціни на проживання цього літа тут на будь-який смак. У приватному секторі потрібно розраховувати, що проживання однієї люди буде близько 200 гривень на добу. Якщо це готель, то вартість номеру стартує від 700-800 гривень. Звісно, хто гроші не рахує, може собі дозволити навіть номер за 4 тис. гривень у готелі. Стосовно харчування, то на курортах Львівщини слід розраховувати, що в день на це потрібно витрачати мінімум 500-600 гривень.

Пийте воду тільки за порадою лікаря

Є такі курорти, де мінеральні джерела знаходяться у відритому доступі для усіх охочих. Наприклад, така система у Східниці. Відпочивальники перед початком лікування просто консультуються з місцевими лікарями після чого спокійно ходять до того джерела, воду з якого прописав фахівець.

У Моршині та Трускавці також дуже розповсюджене санаторне лікування, де прямісінько на території є бювети з мінеральною водою. Проживання в таких санаторіях наразі коштує мінімум 1 тис. гривень з людини на добу. Хоча у цю вартість вже входять, як саме проживання так і харчування та лікування.

Активний відпочинок

На Львівщині дуже до нагоди буде активний відпочинок, адже тут є на що подивитися. По-перше, слід звернути увагу на село Розгірче Стрийського району. Саме тут знаходиться печерний монастир датований 13-14 століттям. Саме тоді у скелях були видовбані приміщення, де проживали монахи. Причому, печери видовбані у два яруси, а з’єднують їх сходи.

Неподалік міста Миколаїв на Львівщині у селі Верин є дуже цікава місцина, де знаходиться грот Прийма, яку ще називають печерою Неандертальця. Археологи стверджують, що цій печері близько 45 тисяч років, і саме тут було найдавніше поселення на території усієї Галичини. Свого часу біля гроту знайдено близько 3 тисяч кісток. За деякими даними у печері розташовувався табір, де зимували мисливці-неандертальці. Сама печера наразі має три рівні. Перший рівень – це колони на яких стоять два інші яруси, де і знаходилися кімнати для проживання неандертальців.

Неподалік села Урич Стрийського району на Львівщині можна відвідати фортецю Тустань. У 12-16 століттях вона виконувала також функції митниці, розташовуючись на соляному шляху по якому сіль возили з Дрогобича до Закарпаття і Європи. Тому, щоб проїхати через Тустань потрібно було сплатити так зване соляне мито. Звісно сучасний стан не на 100% передає ті часи, але фортеця дуже добре збереглась до наших днів.

Фото: Ingvar Shapik / ShapikMedia

Навіть без власного автомобіля дістанетесь більшості цікавих місцин

Отже, як бачимо, на Західній Україні є безліч місць, де можна відпочити, відвідавши при цьому дуже багато культових споруд, а також сходити в гори. Звісно, краще подорожувати Закарпаттям, Львівщиною та Івано-Франківщиною на власному автомобілі, адже в такому разі ви не будете прив’язані до розкладу курсування маршруток чи автобусів. Втім, навіть за відсутності власного авто можна відвідати багато цікавих місць, адже до них здебільшого курсує громадський транспорт. Крім цього, якщо у вас велика компанія, то можна орендувати екскурсійний бус, де водій зазвичай також виконує функції екскурсовода.