Місцеві коаліціади. Хто контролюватиме Київську міськраду

І хоча українське законодавство не вимагає від міських рад оформлення більшості на папері, проте її фактична відсутність робить прийняття важливих рішень неможливим.

RegioNews завершує цикл статей про коаліційні процеси в українських регіонах після місцевих виборів-2020 розповіддю про те, хто і як сформував більшість в Київраді.

Баланс сил

У новообраній Київській міській раді за результатами виборів сформувалось сім фракцій. 120 депутатських крісел розподілили між собою такі політичні сили: "Європейська солідарність отримала 31 місце, "УДАР Віталія Кличка" - 30, "Єдність Олександра Омельченка" - 14, "Батьківщина", ОПЗЖ і "Слуга народу" - по 12, "Голос" - 9 мандатів.

По ідеї, своє бачення більшості в Київраді мала б запропонувати політсила, яка набрала найбільшу кількість голосів. "Євросолідарність" навіть зробила спробу очолити коаліційний процес. Ще не маючи остаточних результатів голосування, лідерка команди "ЄС" на виборах до Київради Марина Порошенко заявила, що їхня політична сила як переможець виборів наполягає на формуванні більшості в Київраді навколо своїх "принципів і завдань". Її не почули, і згодом ініціативу перехопив Віталій Кличко, а надалі почали домінувати саме його інтереси.

Для ухвалення потрібних рішень в Київраді меру необхідно щонайменше 61 депутатський голос, тож якщо керуватись формальною логікою, то, об’єднавши "УДАР" з "Євросолідарностю", він їх отримав би. Тим більше що в попередній каденції обидві партії співіснували в рамках однієї фракції, а на нещодавніх виборах міського голови столиці "ЄС" сприяла перемозі Кличка, не виставивши проти нього свого кандидата.

Проте не все так просто. По-перше, з огляду на те, як депутати люблять пропускати засідання, є великий ризик завалити будь-яке голосування. А в мера вже є досвід роботи з нестабільним складом попередньої міськради, яка часто підводила його, примушуючи шукати потрібні голоси на стороні.

По-друге, Кличко останнім часом налагодив конструктивні стосунки з Офісом президента. До цього його спонукав проєкт закона про столицю, який досі залишається предметом торгу. Він, серед іншого, має визначити порядок утворення виконавчого органу Київради - Київської міськдержадміністрації (КМДА) і призначення його керівника. А з огляду на те, що Кличка його оточення підштовхує до участі у наступних президентських виборах, то є багато бажаючих обмежити ресурс столичного градоначальника.

Ставка на "велику коаліцію"

Відтак стало зрозуміло, що Кличку потрібна була більш широка коаліція. І бажано, щоб в неї входили "слуги народу" – як гарантія ефективності роботи міськради і як запорука того, що мер в майбутньому залишиться на посаді голови КМДА. Саме тому вже під час складання присяги міського голови Кличко закликав до створення "великої коаліції" з тих політичних сил, які пройшли до Київради. Наразі торги ще тривають і, певно, стабільної конфігурації більшості в команді Кличка поки що не бачать. Але за будь-яких розкладів він змушений враховувати інтереси тих, хто пристав на його заклики.

Подальші дії лише підтвердили складність вибору, перед яким постав київський градоначальник. Це продемонстрували голосування за його заступників. Спочатку депутати за пропозицією міського голови призначили Володимира Бондаренка заступником мера - секретарем міськради. Кличко закріпив за собою довірену особу в кріслі спікера Київради, оскільки саме секретарю доведеться вести більшу частину засідань. Бондаренко – колишній керівник апарату КМДА, який кілька років тому вляпався у скандал через підробку диплому про вищу освіту, проте уникнув кримінальної відповідальності через закінчення строку давності.

Далі під супровід взаємних звинувачень "ЄС" та "СН" отримали по дві посади віце-мерів. Спочатку депутати проголосували за тих, хто представлятиме в столиці інтереси Банкової: Олексія Кулебу в команду Кличка офіційно делегував Андрій Єрмак, а Олена Говорова паралельно з депутатством виконує функції позаштатної радниці голови Офісу президента. "Порошенківці" за ці призначення не голосували. У свою чергу неголосування "слуг" за наступних двох заступників Кличка від "Євросолідарності" також не вплинуло на їхнє затвердження Київрадою: політсилу Петра і Марини Порошенків в команді заступників Кличка представлятимуть нардеп минулого скликання від БПП Костянтин Усов та Володимир Прокопів, який у минулій каденції Київради був її секретарем.

Отже, Кличку, не дивлячись на спротив Банкової, вдалося врівноважити вплив на столицю Офісу президента, затягнувши в свою неформалізовану "ширку" їхніх публічних опонентів. Проте попереду ще залишався розподіл комісій. Їх також вдалося, хоч і зі скандалами, але розділити між всіма фракціями міськради.

Тактика ситуативної більшості

Мрія Кличка про "велику коаліцію" остаточно вималювалася після того, як представники все тих же фракцій "Європейської солідарності" і "Слуги народу" очолили найбільшу кількість комісій – по три. Всім іншим фракціям, в тому числі й "УДАРу", який за результатами виборів заслуговував більшого, – дісталось по дві комісії. Крім того, було збільшено кількість комісій, а також кількість заступників у кожній комісії. Все це було зроблено для того, аби розширити поле для домовленостей.

Наприклад, "слуги" очолили стратегічно важливі керівні посади в бюджетній, комісії з питань власності, а також комісії з питань благоустрою. "ЄС" дісталась охорона здоров’я, якою особисто опікуватиметься Марина Порошенко, а також головування у транспортній та регламентній комісіях. "УДАР" головує лише в земельній комісії та в комісії з питань культури.

Сам Кличко подібний розподіл пояснює намаганням консолідувати всі фракції в міськраді. Мовляв, саме заради компромісу та об’єднання всіх політичних сил "УДАР" поступився своїми амбіціями. Проте насправді за рахунок більшої кількості коаліціантів йому необхідно було розмити той негативний ефект, який міг виникнути від явної співпраці його фракції зі "слугами народу".

Як би там не було, наслідком усіх згаданих кадрових розподілень стало те, що ще за тиждень до нового року депутати Київради схвалили бюджет міста на 2021 рік, а згодом і Програму економічного та соціального розвитку столиці на 2021-2023 роки. Проте як би мер не намагався оформити свою більшість, швидше за все, вона так і залишатиметься ситуативною і непублічною. Ймовірно, йтиметься про негласний союз, який у майбутньому так і не буде формалізованим. Оскільки публічна співпраця не вигідна багатьом сторонам домовленостей, яку Віталій Кличко хотів би називати "великою коаліцією".

На відміну від далеких регіонів, в столиці загнати "ЄС" і "СН" в одну коаліцію не вдасться. Це не потрібно ані "Євросолідарності", ані Банковій. Тому надалі все триматиметься на ситуативних домовленостях з періодичним підключенням до голосувань інших фракцій. "Порошенківці" і "зелені" публічно вдаватимуть опонентів, проте за потрібні їм, наприклад, земельні питання порозуміння знаходитимуть. А меру, який має президентські амбіції, доведеться поступитися багатьма важелями впливу в столиці для того, аби мати гарантовану підтримку в Київраді.