Місцеві коаліціади. Хто контролюватиме Чернівецьку облраду

Проте "слуги" екзамен на єдність не склали. Натомість торги за владу в регіоні набули ознак політичного трилера з цілою купою інтриг та підкилимних домовленостей.

RegioNews продовжує цикл статей, в яких розповідає про те, хто і як формує коаліції в облрадах, а хто там опиняється в опозиції. Цього разу ми аналізуємо поствиборчу ситуацію на Буковині.

Чому програли переможці

До Чернівецької обласної ради увійшло 8 політичних сил, які подолали п'ятивідсотковий бар'єр: "Слуга народу" була першою, отримавши 12 депутатських місць, "Батьківщина", "Європейська солідарність" та "Єдина альтернатива" завоювали по 9 мандатів, Аграрна партія – 7, "Народний контроль", "За майбутнє" і ОПЗЖ – по 6.

В публічній площині за посаду голови облради змагалися Володимир Жаровський від "Слуги народу" і Олексій Бойко від Аграрної партії. Шанси останнього почали зростати після того, як стало зрозуміло, що самі "слуги" не мають одностайної підтримки свого кандидата.

Кандидатуру Жаровського підтримували в Офісі президента, а також голова партії "Слуга народу", нардеп Олександр Корнієнко. Проте в процесі погодження стало очевидним, що третина провладної фракції все ж орієнтована на іншого столичного гравця – спікера парламенту Дмитра Разумкова і розглядає можливість висунення на посаду очільника облради іншого свого колеги – керівника місцевої Агенції регіонального розвитку Олексія Грушка.

Боротьба за вплив в області розпалилась не на жарт. Ситуацією скористалися більш досвідчені політики, які поламали плани як технологів Володимира Зеленського, так і великі сподівання на пропрезидентську більшість в облраді голови Чернівецької ОДА Сергія Осачука. "СН" програла боротьбу за політичний вплив в області нинішньому очільнику буковинського осередку Аграрної партії Василю Козаку. Йому вдалося об’єднати свою групу підтримки і через низку непублічних перемовин домовитися про правильні голосування в середовищі ідеологічних опонентів. Таких, як "ЄС", "Слуга народу" і навіть ОПЗЖ.

"Ширка" по-буковинськи

Перша спроба обрати обласного спікера не відбулася через анонімне повідомлення про замінування приміщення. Швидше за все, "анонімним терористам" необхідно було отримати додатковий час для того, аби остаточно домовитись про майбутню коаліцію і розподіл керівних посад. І вони цей час використали ефективно – вже наступного дня 35 депутатів проголосували за обрання представника Аграрної партії Олексія Бойка головою облради. Новий керівник згодом зізнається, що деяким депутатам облради довелося пройти через "надзвичайно величезний тиск" під час голосування, проте результатом цих перипетій стало те, що партія, яка посіла лише четверте місце на виборах, отримала перше крісло в президії.

Через те, що голосування за спікера відбувається в таємному режимі, наразі можна лише приблизно порахувати, які фракції пристали на домовленості у повному складі, а які - частково. Розрахунки показують, що всі наявні голоси віддали депутати від АПУ, "Єдиної альтернативи", ОПЗЖ, а також частина від фракцій "За майбутнє", "ЄС" і "СН". А те, що попередній "договорняк" спрацював чітко, свідчить наступний процес погодження керівних посад – депутати без зайвих клопотів обрали представника партії "Слуга народу" Миколу Гуйтора першим заступником, а депутата від "ЄС" Михайла Павлюка - заступником голови облради.

Посади голів постійних комісій розділили між собою депутати з шести політичних сил: по два керівних крісла дістались "Євросолідарності" та "Єдиній альтернативі", по одній – "Батьківщині", "СН", АПУ, "замайбутнівцям" і навіть ОПЗЖ. Зазвичай подібні об’єднання називають "широкою коаліцією", хоча публічно учасники процесу відмовляються вживати це словосполучення. Адже в такому разі виборцям "ЄС", "Слуги народу" та ОПЗЖ буде дуже важко пояснити своїм виборцям, які саме політичні цілі об’єднали ці фракції в одну більшість.

Роль "господаря Бессарабії"

Ще в процесі домовленостей "Євросолідарність" заявляла про свою незгоду з намаганнями Банкової затягнути у "зелену" більшість чернівецьку обласну фракцію "ЄС". Принагідно в якості аргумента нагадали, що їхня політична сила ніколи не сяде за один стіл з тими, хто ініціював проти п’ятого президента Петра Порошенка 71-ну кримінальну справу. Руйнування намірів "слуг народу" по створенню більшості в облраді місцеві "порошенківці" назвали поразкою Офісу президента, а здобуття низки впливових, хоч і не перших, посад в різних радах Буковини – своїм успіхом. Але формальна публічна опозиційність аж ніяк не вплинула на те, що в президіях районних рад області представники цих двох партій практично завжди знаходили місце поруч. Це саме сталося і в раді обласній.

Всі процеси, які відбулися на рівні регіону, погоджувались і синхронізувались з розподілом керівних посад у Чернівецькій міськраді. Навіть в день голосування за голову облради повідомлення про вибухівку в Чернівецькій ОДА та міській раді від анонімних заявників прийшло одночасно. Пауза потрібна була в обидвох органах влади задля погодження інтересів усіх тих, хто долучався до "ширки". Очевидно, що режисер усього цього дійства розглядає Буковину як єдиний плацдарм для реалізації своїх майбутніх планів.

Наразі роль режисера нинішньої конфігурації більшості в облраді пасує лідеру місцевих "аграріїв" Козаку, якого позаочі називають "господарем Бессарабії" і який зумів зробити свого ставленика Бойка головою облради. А розрулити ситуацію невизначеності, яка виникла після появи у "Слуги народу" другого кандидата, Козаку допомогли буковинські старожили від ОПЗЖ.

Чернівецькі ЗМІ звертали увагу на те, що напередодні першої сесії активну роботу в облраді проводив нардеп від ОПЗЖ Михайло Папієв. Він активно зустрічався з лідерами місцевих політичних сил та підключав до переговорів київських партійних лідерів. Нардеп минулого скликання від "Народного фронту" і колишній соратник президента Порошенка по парламентській коаліції Максим Бурбак події в Чернівецькій облраді прямо назвав результатом "договорняків" і створенням "ширки" ОПЗЖ з "ЄС".

Чи довго проіснує на Буковині союз таких ідеологічно і політично різних партій, час покаже. Ймовірно, що перемога "Слуги народу" в області і нездатність цією перемогою скористатися незабаром потягне за собою кадрові зміни в обласній виконавчій владі. І тут чергові можливості вимальовуються перед впливовим керівником обласної організації Аграрної партії Василем Козаком. Хоч він і поламав плани Банкової по здобуттю крісла голови облради, проте продемонстрував неабияке вміння знаходити потрібних політичних попутників. Та й з президентською політсилою його пов’язують досить близькі родинні стосунки – його син Володимир Козак наразі представляє партію Зеленського у Верховній Раді.