UA | RU
Ірина Бублик журналіст, Полтава [email protected]
07 квітня 2020, 12:00 685

Посівна чи крематорій: Що обирає Полтавщина

Сіяти чи будувати крематорій? Цією тезою голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов "з’їхав" з поставленого на брифінгу журналісткою полтавського видання "Коло" питання щодо того, як вплине карантин на посівну Мав на увазі, очевидно, не сільгосппідприємства, а приватні домогосподарства
Фото: facebook.com/AgroPortalUa
Сіяти чи будувати крематорій? Цією тезою голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов "з’їхав" з поставленого на брифінгу журналісткою полтавського видання "Коло" питання щодо того, як вплине карантин на посівну Мав на увазі, очевидно, не сільгосппідприємства, а приватні домогосподарства

То що ж робити – сіяти та вирощувати врожай чи сидіти голодним і чекати, коли у Полтаві з’явиться крематорій? Розбирався кореспондент RegioNews

Аграрії на карантині?

Жорсткі карантинні заходи навряд чи змінять звичний для селян розпорядок. Адже хай там як, худобу та птицю треба годувати, корів – доїти. Та й земля вимагає обробітку, а проігнорувати це не змусить ні надзвичайна ситуація, ні надзвичайний стан.

Насправді обмежень роботи агропідприємств під час карантину немає. Про це під час онлайн-наради з представниками профільних аграрних асоціацій заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Справді, обмежити роботу селян – це, як мінімум, недалекоглядно. Саме тому запровадження надзвичайної ситуації на території України не передбачає обмеження вільного руху товарів. Тож, урядовці переконують: аграрії забезпечені усіма необхідними матеріально-технічними ресурсами для весняно-польових робіт – насінням, засобами захисту рослин, добривами та пальним.

Що насправді

"Так то воно так, але трішечки не так", – сказав би на це Шельменко-денщик. Матеріально-технічними ресурсами селяни справді забезпечені, але це стосується лише великих агропідприємств та холдингів. Там і посівний матеріал, і засоби захисту придбали заздалегідь, бо є де зберігати придбане і мали на це кошти. Схожа ситуація і з пально-мастильними матеріалами – питання ліцензування зберігання пального там врегульоване. Натомість, у дрібних фермерських господарствах великого обсягу пального зберігати ніде, тому купують його по мірі необхідності. Така ж ситуація і з засобами захисту рослин, мінеральними добривами та насінням. Та найбільша проблема маленьких фермерських підприємств – гроші. На що карантин вплинув, так це на отримання кредитів для весняно-польових робіт. Утім, на Полтавщині фермерів напризволяще не залишають, бо є альтернативні джерела допомоги невеликим господарствам – аграрні розписки, обласна програма мікрокредитування. Позитив – минулого року фермери встигли оновити парк сільськогосподарської техніки, тому працювати є на чому.

Але звідси ще одна проблема, що стосується не лише техніки – затримка із фінансуванням державних програм у зв’язку зі змінами до бюджету. Директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов каже: "У минулому році техніки було достатньо закуплено. Ми цей аспект аналізуємо ще й за обсягами державного фінансування щодо компенсації вартості придбаної вітчизняної техніки. Є окремі підприємства, які недоотримали цю державну компенсацію ще за жовтень-листопад 2019 року, але профільне міністерство гарантує, що ці кошти будуть виплачені. Це пов’язано з тим, що нині йде перегляд державного бюджету і, як було проінформовано міністерством та президентом, запланована державна підтримка в обсязі 4 млрд. грн. буде збережена. Але ж є певні процедури – затвердження бюджетних програм та їх паспортів, тому виплати відтерміновуються. Ми орієнтуємось на погашення заборгованості за минулий рік у травні. Тоді ж запрацюють всі інші програми, передбачені у цьому році на підтримку аграрного сектору". Що ж, у травні – так у травні. А за які ж кошти фермерам сіяти?

Державні дотації допоможуть не всім

У рослинництві селян рятують аграрні розписки. Полтавщина ще з 2015 року першою в Україні почала застосовувати цей механізм, яким фермери "вбивають двох зайців" – і гроші на весняно-польові роботи отримують, і мають гарантований ринок збуту вирощеного. А от у тваринництві ситуація складна.

За минулий рік поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах Полтавщини зменшилось на майже 20 тис голів, з яких близько 6 тис – корів. Одна з головних причин – ліквідація будь-якої державної підтримки. Скажімо, дотації на кожну корову – 1800 грн за голову на рік у цьому році не буде. Натомість, цього року підтримку отримають пасічники. З огляду на це аграрний бізнес уже почав прораховувати, які напрями виробництва будуть найбільш цікавими.

Щодо фермерів, то цього року держава запроваджує підтримку дрібних господарств, які доглядають від 5 до 30 корів. Декларують, що такі господарства отримають за кожну голову 5 тис грн. на рік. Як буде насправді, побачимо після державного затвердження порядку використання коштів. Це має статися вже до кінця квітня, власне, тоді й буде зрозуміло, як працюватиме цей бізнес.

Чи будемо з хлібом

Ранні зернові на Полтавщині уже посіяли, їх – 105 тис. га. Зернові озимі культури збереглися на усіх 237 тис. га: цього цілком достатньо і для внутрішніх потреб, і для формування насіннєвого фонду, і для реалізації за межі області.

Щодо запасів зерна до нового врожаю, то їх, як і в цілому по Україні, навіть більше, ніж потрібно для споживання.

Фото: bug.org.ua

А от ситуація з овочами з огляду на карантин викликає занепокоєння. На Полтавщині 98 % овочів вирощують невеликі селянські господарства. Те, що ми бачимо у полтавських супермаркетах, – це доставки з інших областей оптовими партіями або з-за кордону. Продукцію ж, яку виростили невеличкі виробники, зазвичай реалізовували через ринки, які нині на Полтавщині не працюють. Отож, і те, що виростили минулоріч – картопля, морква, буряки, цибуля, і цьогорічний урожай з теплиць сезонних овочів – усе псується, а виробники мають чималі збитки. А це може вплинути на кількість вирощених овочів у майбутньому, адже кредити селяни витратили на цьогорічні теплиці і, не отримавши прибутку, навряд чи зможуть продовжити цей бізнес. Єдиний шлях – відпрацювати взаємозв’язки із торговими мережами, де можна реалізовувати таку продукцію, однак далеко не всі торгові мережі погоджуються співпрацювати з малими товаровиробниками.

Ще один наслідок карантину – проблеми із реалізацією молодняка птиці. Наприклад, племінне інкубаторне підприємство з вирощування молодняка гусей у Миргороді зазвичай інкубаційну продукцію – яйця, і гусенят реалізовувало за межі області. Нині це складно, бо області закриті. Але ж гуси про це не знають…

Що робити?

Наразі представники обласної влади звернулися до голів територіальних громад з пропозицією підготувати приміщення для продажу молодняка птиці, аби селяни могли купити і гусенят, і каченят, і курчат з дотриманням всіх вимог. Визначають нині механізм і для торгівлі розсадою. Директор Департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов переконує: "Це – питання продовольчої безпеки. Адже в особистих господарствах населення області – близько 300 тис га землі, дуже велика частина продукції – майже 30% продовольства виробляється саме у дядьківських дворах. А закупівля і вирощування птиці – одне із джерел для прожиття. Будемо відпрацьовувати ці питання разом з Держпродспоживслужбою".

Отож, треба дати можливість людям забезпечити себе, аби восени у нас не виникла проблема з продуктами харчування. І щоб справді не довелося в авральному порядку будувати крематорії – хоча б для того, аби було куди діти нереалізований молодняк птиці.


Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Хомко Володимир
Міський голова Рівного
Боговін Віталій
Кандидат на посаду Голови Запорізької обласної державної адміністрації
Атрошенко Владислав
Міський голова Чернігова
Всі досьє »