Український бізнес закликав Кабмін і Раду усунути недоліки бронювання військовозобов'язаних

Про це повідомляє RegioNews із посиланням на відповідну заяву Ради бізнесу.

Українська рада бізнесу, до складу якої входить 116 бізнес-асоціацій всіх галузей економіки, розглянув останні зміни до закону та підзаконних актів щодо процедури бронювання та зазначають наступне:

У сфері бронювання військовозобов’язаних найбільш критичними наразі залишаються такі проблеми, які потребують термінового вирішення:

1. Відповідно до пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затв. постановою КМУ №560), військовозобов’язані, які звернулися до ТЦК з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Однак враховуючи, що згідно з цим же Порядком, особи, які підлягають бронюванню, не пишуть заяви до відповідної комісії про надання відстрочки, то й дія на них зазначеного положення не поширюється. Тому пункт 63 Порядку слід доповнити положенням, згідно з яким військовозобов’язані, які проходять процедуру бронювання, до закінчення такої процедури не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
2. Відповідно до пункту 2 Порядку бронювання військовозобов’язаних (затв. постановою КМУ від 27.01.2023 №76, далі – "Порядок бронювання"), термін бронювання військовозобов’язаних, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не може перевищувати 12 місяців. При цьому, вказаний Порядок бронювання не регламентує процедуру продовження терміну бронювання. Така ситуація призводить до двозначного трактування положень Порядку бронювання і складних бюрократичних процедур, в результаті чого підприємства зазнають контрпродуктивних витрат часу. Вважаємо за необхідне доповнити Порядок бронювання військовозобов’язаних механізмом автоматичного продовження бронювання працівників підприємств, установ та організацій які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у разі подання підприємством відповідної заявки.
3. Неможливість бронювання ФОПів та ГІГ-спеціалістів, а також співробітників представництв іноземних неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти іноземних та міжнародних партнерів. Ця проблема є вкрай актуальною, необхідно внести відповідні зміни до НПА.
4. У новій редакції Порядку бронювання відсутня норма, що діяла раніше, про можливість бронювання 100% керівників компаній та їх заступників. Вважаємо за необхідне повернути це положення до Порядку бронювання. Необхідно також передбачити можливість бронювання військовозобов’язаних, які працюють на посадах, що є обов’язковими на підприємствах, в установах і організаціях згідно з вимогами законодавства, але такі підприємства не мають статусу критичних. Наприклад, у акціонерних товариствах – це посадові особи органів управління та контролю – члени наглядових рад (відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства"). На підприємствах, що здійснюють свою діяльність у відповідності до ліцензійних умов або умов авторизації – відповідальні або ключові особи – аудитор та головний бухгалтер тощо, відсутність яких у штаті підприємства тягне за собою санкції з боку державних органів до анулювання ліцензії та кваліфікується як ризикова діяльність.
5. Існуюча квота у 50% стримує роботодавців бронювати працівників через побоювання втрати іншої половини працюючих військовозобовʼязаних. Слід зазначити, що бронювання 50% персоналу не вирішує проблеми забезпечення безперебійної роботи більшості підприємств. Зокрема, для компаній, що мають розгалужену систему філій, вкрай важливе бронювання мінімальної кількості персоналу для забезпечення критичної кількості штатного розпису кожного регіонального підрозділу. З Порядку бронювання вилучено норму, яка передбачала можливість подання обгрунтування щодо збільшення кількості заброньованих працівників. Вважаємо за необхідне повернути таку можливість.
6. Бронювання керівників підприємств має бути поза квотою у 50%. Якщо підприємство було визначено як критично важливе, то керівнику такої компанії необхідно мати гарантовану відстрочку від призову і не входити до квоти 50%, оскільки саме керівник підприємства: несе відповідальність за управління підприємством, якісне ведення бізнесу, кадровий склад, приймає стратегічні та фінансові рішення, має доступ до всіх критичних аспектів управління, включаючи взаємодію з банками, інвесторами, залучення кредитів, здійснення платежів тощо. Мобілізація керівника критично важливого підприємства може спонукати іноземних інвесторів до закриття бізнесу в Україні, що призведе до втрати інвестицій.
7. Порядок бронювання не передбачає відправку підприємствам рішення про бронювання. У Порядку бронювання не зазначено про процедуру отримання рішення Міністерства економіки про бронювання військовозобовʼязаних субʼєктами, які подають відповідні списки. Тому пункт 12 Порядку бронювання слід доповнити положенням про те, що з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних підприємствам, установам та організаціям, якими подано списки.
8. ТЦК та СП ігнорують запити компаній і не вносять дані в Оберіг. Наразі відсутня будь-яка відповідальність щодо невиконання строків зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік зі сторони ТЦК та СП. Часто вони ігнорують запити компаній та не вносять відповідну інформацію в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів "Оберіг", тим самим унеможливлюючи процедуру бронювання. Тому Міністерству оборони слід забезпечити внесення такої інформації та запровадити належний контроль за внесенням відомостей про зарахування на спеціальний військовий облік і надання відстрочки заброньованим військовозобов’язаним.
9. Існує невизначеність з тим, який ТЦК та СП має вносити дані про спецоблік. Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію покладає обов’язок оформлення відстрочки заброньованим військовозобов’язаних на роботодавця саме у ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються. Водночас Порядок бронювання покладає обов’язок по зарахуванню військовозобов’язаних на спеціальний військовий облік вже на ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку. Таким чином, після оформлення роботодавцем відстрочки заброньованому працівнику в ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються, виникає необхідність повторно звертатись вже до того ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку. Пропонуємо врегулювати це питання так, щоб підприємці не ходили в різні ТЦК, де з них вимагають проставлення відміток про постановку на спеціальний облік на витягах про бронювання.
10. Порядок е-Бронювання передбачає, що формування повідомлення автоматично припиняється або його подання блокується засобами Порталу Дія, якщо зазначені у повідомленні відомості: не підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; надані не в повному обсязі; не узгоджуються між собою.

"Тому слід доповнити вказаний пункт умовою, за якою з моменту внесення уповноваженою особою Мінекономіки або державного органу засобами Порталу Дія необхідних, достовірних та в повному обсязі відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, подання повідомлення розблоковується, а його формування автоматично продовжується", – йдеться у заяві.

Український бізнес закликає представників Кабінету міністрів та парламенту врахувати зазначені пропозиції та невідкладно внести необхідні зміни до НПА.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у мобільному застосунку Резерв+ вже зʼявився статус бронювання від мобілізації. Станом на 26 червня він відображається у 340 тисяч українців.