UA | RU
29 квітня 2020, 12:00 465

Інфекціоніст Лариса Мороз: про протокол лікування COVID-19 та масове тестування українців

Головний інфекціоніст Вінницької області, професор, завідуюча кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету імені Пирогова Лариса Мороз, під керівництвом якої був розроблений перший в Україні протокол лікування COVID-19, розповіла RegioNews про його ефективність, коли з’явиться вакцина від коронавірусу, а також про те, чи вдасться людству виробити колективний імунітет від цієї хвороби
Фото: vmr.gov.ua
Головний інфекціоніст Вінницької області, професор, завідуюча кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету імені Пирогова Лариса Мороз, під керівництвом якої був розроблений перший в Україні протокол лікування COVID-19, розповіла RegioNews про його ефективність, коли з’явиться вакцина від коронавірусу, а також про те, чи вдасться людству виробити колективний імунітет від цієї хвороби

Як ви створювали свій протокол, та на досвіді яких країн він базується?

Ми ще на початку березня почали аналізувати, чому в Європі кількість хворих та померлих від коронавірусу набагато вища, ніж в тому ж Китаї чи Південній Кореї. Визначили, що однією з причин такої високої смертності була пізня госпіталізація. Тому ми поставили собі за ціль піти шляхом попередження виникнення тяжких форм захворювання без переведення хворих на апарати ШВЛ. По-перше, у нас не так багато в країні цих апаратів. По-друге, переведення на штучну вентиляцію легень означає, що в більшості випадків пацієнти, на жаль, не виживуть. За основу ми взяли протокол ВООЗ, доступні нам протоколи лікування від китайських та корейських колег, поговорили з нашими колегами, які працюють в Італії, Іспанії, США - усе це опрацювали і систематизували, доповнили тими препаратами, які продемонстрували найбільшу ефективність. Щоправда, на той час вони ще не входили до так званого "національного переліку" (це препарати, які можна купувати за бюджетні кошти - прим. ред.). Тому перші партії цих ліків були закуплені волонтерами. Ми затвердили свій протокол і вже через два тижні уже мали доволі потужний досвід боротьби з коронавірусом. Після апробації першого протоколу розробили другий, в якому чітко описали легкий, середній і важкий ступені хвороби за основними клінічними та лабораторними показниками. По кожному ступеню ми розписали лікування із призначенням тих препаратів, які на той час вже були внесені в "національний перелік", і їх вже можна було закуповувати.

А коли ж з’явився офіційний протокол від МОЗ?

Перший і другий протоколи ми кинули у Viber-спільноту українських інфекціоністів, щоб вони могли використовувати наш досвід в лікуванні хворих на COVID-19. Я знаю, що в Сумах після того теж затвердили свій протокол, ми були його рецензентами. Деякі області також брали собі шматочки з нашого протоколу. Через день після того, як ми затвердили свій останній варіант протоколу, робоча група МОЗ попросила, щоб ми передали їм свої напрацювання. Наш варіант протоколу був затверджений міністерством майже без змін.

Пройшло досить багато часу – чи можна вже говорити про певні результати застосування вашого протоколу і його ефективність?

Мабуть, найбільш показовий випадок у Вінницькій області - це дворічний хлопчик Павлик, якого рятували у Могилів-Подільській лікарні. Завдяки рекомендованим нами препаратами його зняти з апарату ШВЛ. Наразі дитина дихає самостійно. Непогано протокол зарекомендував себе і в Кіровоградській області - там була врятована хвора з складними порушеннями дихання, з низьким рівнем кисню в крові й тотальною пневмонією. Використання рекомендованих нами препаратів їй допомогло.

На своїй сторінці у Facebook Ульяна Супрун розкритикувала український протокол лікування від COVID-19. Чи вважаєте ви доречною таку критику?

Так, вона його розкритикувала, але буквально через день після цього Федеральна служба контролю за препаратами США також затвердила ці препарати до використання. Після того вона вже нас не критикує.

Зараз можна почути, що навіть коли людина вже одужала від коронавірусу, наслідки від хвороби залишаються в її організмі на все життя. Це правда?

Першими про це заговорили китайці. Вони довели, що навіть, якщо у людини була легка форма COVID-19 , залишаються фібротичні зміни в печінці, які в деяких випадках можуть навіть призводити до інвалідності. Звичайно, все це потрібно аналізувати. Наразі ми ще взагалі не дуже багато знаємо про цей вірус. Тому й питання стосовно вакцини, якихось специфічних препаратів залишаються відкритими.

То коли ж, на вашу думку, може з’явитися вакцина?

Все залежатиме від того, наскільки активно буде мутувати вірус. Якщо повільно, то вакцину розроблять швидко. У деяких країнах уже навіть проводять випробування на здорових добровольцях. Це перша фаза клінічних досліджень, усі ці "класичні" етапи нині трохи прискорюються. Якщо вірус буде мутувати швидко, то в цьому випадку потрібно буде розробляти нову вакцину фактично кожного сезону. Позитивним може бути те, що завдяки цим мутаціям вірус слабшатиме. Так поки, нажаль, ми не можемо говорити навіть про те, наскільки буде тривалим імунітет у вже перехворівших людей. А, значить, не можемо бути певними в тому, що колективний імунітет буде створено після того, як перехворіє 60-70% людей в країні.

Лікар Комаровський говорив, що вакцина БЦЖ допомагає запобігти коронавірусу. Що ви про це думаєте?

Були проведені ретроспективні дослідження, особливо це дуже добре видно на прикладі Німеччини: на тій території, де колись була Німецька Демократична Республіка (НДР) - там менша кількість хворих і менша кількість летальних випадків. Це пов'язували з БЦЖ-вакцинацією, яку там робили усім дітям без винятку. Але це тільки одна з версій. Наприклад, є ще одна: якщо людина перехворіла на кір чи вітряну віспу, то вона також буде несприятливою до вірусу. Та якби там не було, жодна з цих версій науково не доведена.

Як ви ставитеся до версії, згідно якої багато людей в Україні перехворіли на COVID-19 ще в січні-лютому, коли був зафіксований сплеск нетипових пневмоній?

Ми зараз плануємо людей, які тоді хворіли, викликати і протестувати, щоб дізнатися, чи є в них антитіла. Але, знову ж таки, виявилось, що в організмі людини ці антитіла не дуже довго зберігаються. До того ж ефективність швидких тестів теж не дуже висока. Тому точніше говорити про цей прошарок пацієнтів можна буде тільки після досліджень імуноферментним методом. Слід сказати, що Україна є п'ятою країною в світі, яка створила власні тест-системи. Сподіваємось, що найближчим часом вони вже будуть у нас в лікарнях, і ми зможемо ефективніше перевірити в тому числі й тих людей, які вже перенесли хворобу зі схожими симптомами.

Що Ви думаєте про реальну кількість хворих в Україні? Наскільки вона відповідає офіційним даним?

Я не можу сказати про всю Україну. Можу сказати, що у Вінницькій області ми зробили більше 5,5 тисяч ПЛР-досліджень. Із них станом на 23 квітня понад 350 позитивних. Майже 53% проведених ПЛР - це активно виявлені контактні особи, це люди без клінічних симптомів. В одного хворого цих контактних може бути до 30-ти. І ми всіх обстежували. Тому думаю, що по нашій області це достовірні дані.

На вашу думку, чому така невтішна ситуація в країні з захворюваністю медиків? Голова Вінницької ОДА Владислав Скальський навіть казав, що проблема в їхній дисципліні...

Розумієте, говорити можна про дисциплінованість чи недисциплінованість, але давайте перш за все подивимось на відсоток захворілих лікарів у всіх країнах. Він достатньо високий. Думаю, це пов’язано з тим, що на початку пандемії кожен хворий, який звертався у будь-який медичний заклад, не розглядався як потенційний COVID-позитивний. Наразі тактику змінили.

Наскільки ефективні методи і правила карантину, які зараз діють в Україні?

Вони дуже ефективні. Завдяки їм вдалося уповільнити розповсюдження хвороби. Подивіться, до чого призвело нехтування карантинними заходами і те, що вони були введені із запізненням на прикладах тих самих Італії, Іспанії, США. Україна відразу ввела жорсткий режим карантину, і це дає непогані результати.

Можете спрогнозувати, коли буде пік в Україні?

Я буду солідарна з тими розрахунками, що зробили в МОЗ - це може буди кінець квітня - початок травня. Якщо у нас в поминальні дні люди не підуть на кладовища а, згідно рекомендацій, перенесуть ці заходи на літо, то, думаю, пік хвороби ми пройдемо легше.


Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Боговін Віталій
Голова Запорізької обласної державної адміністрації
Атрошенко Владислав
Міський голова Чернігова
Миколаєнко Володимир
Міський голова Херсона
Всі досьє »