Артюх Володимир Миколайович
Сторінка Wikipedia
Народився 8 травня 1958 року в місті благовєщенськ амурської області (РСФСР).
Дідусь Володимира Миколайовича – фронтовик у Другій світовій війні, загинув під час звільнення Молдови в 1944 році.
Батько Миколай – також ветеран війни. З 1942 року служив артилеристом, звільняв українські міста та села, дійшов до Берліна, двічі був поранений.
Після падіння нацистської Німеччини продовжив службу в радянському військовому контингенті у Відні, де в батька та матері народилася перша дитина – сестра Володимира.
Сім'я Артюха – класична родина військового, яка пройшла всі "принади" служби. Незабаром родина переїхала до лєнінграда (санкт-петербург), де батько служив і навчався в академії, а потім його командирували в благовєщенськ, на Далекий схід. Там Микола Артюх брав участь у створенні на тоді нового виду збройних сил – ракетних військ стратегічного призначення.
Після того, як батько звільнився зі служби, родина повернулася на Батьківщину, на Кіровоградщину, звідки вони родом.
Освіта та наука
Здобув вищу військову освіту. Закінчив Національну академію оборони України (2005), Військово-повітряну академію імені Гагаріна (1988), Харківське вище військове авіаційне командне училище зв’язку (1979).
В 2010 році став кандидатом військових наук. Станом на 2021 рік був доцентом Вінницького національного технічного університету. Науковий напрямок – розбудова Збройних Сил України.
Кар'єра
Після першого вишу проходив військову службу на командних і штабних посадах, зокрема на тому ж Далекому сході. Вже після розпаду СРСР написав рапорт і попросив переведення в Україну, і в 1992 році його направили на Вінниччину, в штаб Військово-повітряних сил, де проходив службу в різних підрозділах. Дослужився до заступника начальника штабу ВПС, звідки в 2004 році пішов на підвищення до Генерального штабу в Київ.
У 2007-2009 роках працював начальником Головного управління особового складу Генштабу ЗСУ, а з 2009-го до 2012-го року був заступником начальника Генштабу. В той час проходив підготовку в Оборонному коледжі НАТО.
В одному з інтерв'ю зазначив, що після окупації росією грузинських регіонів у 2008 році вже були дані розвідки, які стверджували, що росія готує плани для захоплення території України в Криму та на сході.
Після звільнення зі служби в 2012 році повернувся до Вінниці та очолив Подільську філію держпідприємства "Український державний центр радіочастот".
Із 2014 року до 2023-го був радником начальника Вінницької обласної державної адміністрації та опікувався питаннями підготовки військових.
Перші кроки в політиці намагався зробити в 2020 році, коли балотувався до Вінницької міськради від "Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю", однак безуспішно.
Вже в квітні 2023 року став начальником Сумської обласної військової адміністрації. В одному зі своїх інтерв'ю розповів, що головне завдання, яке поставив йому президент Володимир Зеленський, – захист населення регіону.
Родина
Одружений із 1979 року. Дружина – Людмила Артюх.
Мають двох синів – Ігоря та Володимира, обидва станом на початок 2024 року служать у ЗСУ. У Володимира та Людмили Артюхів – також троє онуків: Володимир, Микола та Сергій.
- 21:31 21 листопада У Львові знайшли мертвою зниклу 22-річну дівчину
- 21:13 21 листопада Суд повернув під арешт нерухомість Рабиновича, яку він намагався "сховати" від конфіскації
- 20:44 21 листопада Росіяни скинули дві авіабомби на Костянтинівку: шестеро людей поранені
- 20:32 21 листопада Путін знов погрожує Заходу, але б'є по Україні: логіка терору
- 20:08 21 листопада Після удару міжконтинентальною ракетою по Дніпру Путін виступив з заявою
- 19:48 21 листопада У Чугуєві на Харківщині затримали чоловіка, який спалив військове авто