Атака російських дронів на Польщу. Які висновки?

Саме так це оцінили і у Польщі, і в Європі. Це не військовий напад, тому не було задіяно 5-ту статтю НАТО (політично використано механізми ст. 4 Договору про НАТО). Але цей інцидент став серйозним попередженням та тестом для Польщі та НАТО.

Що перевіряв Кремль? По-перше, військову та політичну реакцію Польщі та НАТО. По-друге, реакцію США на цей інцидент. Адже Президент США Трамп нещодавно пообіцяв новому Президенту Польщі Навроцькому зберегти гарантії безпеки для Польщі з боку США. По-третє, цей інцидент мав стати приводом для російської ІПСО (інформаційно-психологічної спецоперації) в польському інформаційному просторі, провокування нової хвилі антиукраїнських та антивоєнних настроїв у Польщі. Зрештою, це була демонстрація сили з боку росії. Мовляв, ми не боїмося ні НАТО, ні США, ні тим більше Польщі. Робимо, що хочемо.

Як Польща, НАТО і США пройшли цю перевірку? М’яко кажучи, неоднозначно.

Військова реакція була, зокрема і з боку НАТО. Нарешті почали збивати російські дрони, а не заплющувати очі на порушення повітряного простору країн НАТО. Тобто військові механізми НАТО таки спрацювали. А ось їхня ефективність викликала багато питань. Як виявилось, у НАТО не готові до таких групових атак військових безпілотників. І йдеться лише про вторгнення двох десятків дронів, а не сотень військових безпілотників, які регулярно атакують Україну. Коли відносно недорогий російський дрон збивають ракетою, вартість якої – сотні тисяч доларів США, то це не зовсім адекватно (і схоже, що більшість дронів взагалі не збили). Ми, до речі, через цю проблему проходили ще три роки тому. А в НАТО й досі не готові до цього. Система ППО НАТО для боротьби з груповими атаками дронів виявилася не готовою.

Із політичною реакцією питань ще більше. Діагноз в Польщі і НАТО поставили правильний, а ось сама реакція на цей інцидент була, як і раніше, надто повільна та надто обережна. А з боку США якоїсь чіткої та відчутної реакції на цей інцидент взагалі немає. Дивний пост Трампа у соціальній мережі навряд можна вважати такою реакцією.

Повітряний інцидент з російськими дронами в Польщі був використаний Росією для спроби нагнітання антиукраїнських та антивоєнних настроїв у Польщі. У росії заявили, що у цьому інциденті винна Україну (мовляв, це українська система радіоелектронної боротьби відхилила російські дрони та направила їх до Польщі). Сотні, якщо не тисячі російських ботів розкручували цю тему в інформаційному просторі Польщі. Знайшлися "корисні ідіоти" і в самій Польщі (це я цитую польських політиків), на жаль і у нас, які почали розповсюджувати дані сумнівного інтернет-опитування, і поширювати російські наративи, спрямовані на посилення польсько-української ворожнечі. Проте ефект цієї інформаційної спецоперації таки виявився обмеженим. Більше того, польські політики (з різних партійних таборів) та мільйони поляків знову усвідомили, що головна загроза для Польщі походить від росії. Зростання реальних загроз з боку росії стали сильніше усвідомлювати і в багатьох європейських країнах, особливо сусідніх з росією.

Які висновки мають зробити Польща і НАТО?

По-перше, необхідно швидше та ефективніше посилювати свою обороноздатність, зокрема, створювати ешелоновану систему ППО, готову до відбиття і ракетних атак, і масових атак військових безпілотників. Найоптимальніший варіант, якщо в цю систему буде інтегрована Україна (хоча б у перспективі, а зараз принаймні частково). І добре, що про це вже говорять на офіційному рівні. 11 вересня Президент Володимир Зеленський під час брифінгу з Президентом Фінляндії Александром Стуббом заявив, що український досвід і ресурси мають стати частиною європейської системи протиповітряної оборони для захисту кордонів від росії та Білорусі. Також необхідно підготувати протоколи військового та політичного реагування НАТО на різні форми порушення повітряного простору країн НАТО з боку росії (від поодиноких провокативних порушень до реальних бойових атак на військові об’єкти НАТО).

По-друге, військам країн НАТО треба не заплющувати очі на порушення росією повітряного простору країн НАТО, а негайно збивати російські дрони та ракети, у тому числі й на території України, у регіонах, прикордонних із країнами НАТО. І слід, нарешті, жорстко попередити росію, що неприпустимо атакувати українські території, що межують із країнами НАТО. НАТО має демонструвати росії силу та рішучість. Інакше будуть не просто повторення інциденту, що стався із прильотом російських дронів до Польщі. Виникне ризик реальних військових атак росії, у тому числі гібридних, на окремі воєнні об’єкти в країнах НАТО.

Зрештою, очевидно, що треба посилювати військову підтримку Україні, зокрема й засобами ППО.