UA | RU
02 грудня 2020, 15:10 236

Політичні тенденції листопада 2020 року

Епідемія COVID-19: тенденція до посилення карантинних обмежень
Епідемія COVID-19: тенденція до посилення карантинних обмежень

У листопаді масштаби епідемії COVID-19 в Україні, як і в усьому світі, суттєво зросли. У нашій країні в останній місяць осені було подолано кілька символічних психологічних позначок: за даними на ранок 4 листопада (за попередній день) в Україні було зафіксовано понад 9 тисяч нових захворювань за добу, вже 7 листопада – понад 10 тис., 12 листопада – понад 11 тис., вже 14 листопада – понад 12 тис., 19 листопада – понад 13 тис., вже на наступний день (20 листопада) – понад 14 тис., 26 листопада – понад 15 тис., вже на наступний день (27 листопада) – понад 16 тис. Рекордна позначка за весь час епідемії в Україні за кількістю нових захворювань була зафіксована 28 листопада (дані за попередній день) – 16294 нових випадків зараження на COVID-19. За даними на ранок 6 листопада кількість померлих за попередню добу у зв'язку з COVID-19 вперше перевищило рубіж понад 200 осіб за добу (201 особа). Пікове значення цього трагічного показника було досягнуто 18 і 19 листопада – відповідно 256 і 257 померлих за попередню добу.

Загальне число заражених (і перехворілих) на COVID-19 збільшилася в Україні з 1 листопада по 1 грудня з 395 тис. до 745 тис. (тобто в 1,9 раза, що трохи вище, ніж у жовтні у порівнянні з вереснем). Загальне число померлих від COVID-19 за листопад збільшилося з 7306 до 12548 (в 1,7 раза, також, як в попередні місяці). Серед регіонів за кількістю хворих на COVID-19 лідирують Київ і Київська область (понад 72 тис. у кожному регіоні), на третьому місці – Харківська обл. (понад 55 тис. хворих). Лідерами по щоденному числу нових хворих на COVID-19 є Київ, Дніпропетровська та Одеська області, а за кількістю щоденних летальних випадків (в кінці листопада) – Київ та Дніпропетровська області.

У листопаді епідемія COVID-19 вразила багатьох представників державного керівництва України, в тому числі Президента Володимира Зеленського, керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака, голову Верховної Ради Дмитра Разумкова та його першого заступника Руслана Стефанчука, міністра охорони здоров'я Максима Степанова.

Загрозливе розширення масштабів епідемії призвело до необхідності посилення карантинних обмежень по всій території країни. Але щоб не створювати проблем для економіки країни, був обраний компромісний варіант – карантин вихідного дня.

11 листопада Кабмін проголосував за перехід від адаптивного карантину до загальнонаціонального карантину (з обмеженнями, які раніше діяли для помаранчевої зони епідеміологічної небезпеки) і "карантину вихідного дня" (обмеження для роботи закладів торгівлі та сфери обслуговування у вихідні дні). Ці обмеження були введені попередньо до 30 листопада. Але різні джерела, близькі до уряду та МОЗ, повідомили, що майже напевно карантин буде продовжено до кінця року. Карантин вихідного дня вводився з нуля годин 14 листопада. Показово, що проти карантину "вихідного дня" на засіданні Кабміну проголосували троє міністрів (міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, і віцепрем'єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров).

Проти рішення про введення карантину вихідного дня очікувано виступили цілий ряд мерів, особливо в містах, в яких повинен був відбутися другий тур виборів. Ряд закладів торгівлі та громадського харчування намагалися бойкотувати "карантин вихідного дня". Починаючи з 11 листопада по всій країні прокотилася хвиля протестних акцій проти "карантину вихідного дня".

Рішення про карантин вихідного дня природно викликало гостру дискусію і різку критику з різних боків (і з боку противників будь-яких карантинних обмежень, особливо у сфері бізнесу, і з боку тих, хто виступав за введення повного локдауна). Це вже традиційна ситуація для України, коли по складних та проблемних питаннях державної політики немає єдності, більше того - проявляються прямо протилежні, полярні підходи, які неможливо поєднати у вигляді якого-небудь компромісу. Будь-яке компромісне рішення також відкидається, але вже з протилежних, полярних позицій. І така ситуація проявилася стосовно карантинних обмежень не тільки в політичному та експертному середовищі, але і в суспільних настроях.

Дослідження соцгрупи "Рейтинг" "Україна на карантині" (опитування 3000 респондентів був проведений 15-17 листопада якраз на піку дискусій і протестів з приводу карантину "вихідного дня") показало амбівалентність (суперечливість) суспільних настроїв в оцінці дій української влади в боротьбі з епідемією COVID-19 і методів боротьби з цією епідемією. Майже половина опитаних (48%) вважають оптимальними заходи, введені владою по боротьбі з коронавірусом, 24% вважають їх занадто м'якими, 11% - навпаки занадто жорсткими. При цьому діяльність конкретних керівників по боротьбі з епідемією оцінюють набагато більш критично. Швидше за все, це пов'язано з тим, що в першому випадку оцінюють заходи щодо боротьби з коронавірусом, а в другому випадку оцінюють конкретні державні інститути, і позначається як загальне критичне ставлення до конкретних державних органів, так і до їх керівників.

Не дивно, що більш позитивні оцінки по боротьбі з коронавірусом у державних діячів з більш високим рівнем довіри – у Президента Володимира Зеленського (35% опитаних позитивно оцінили його діяльність у боротьбі з епідемією COVID-19), а слідом за ним у голови Верховної Ради Дмитра Разумкова (33% позитивної оцінки). Але що дивно – 32% респондентів позитивно оцінили діяльність міністра Степанова, якого багато коментаторів відправляють у відставку. За нашими мірками це досить непоганий показник.

Амбівалентність проявляється також стосовно карантину вихідного дня і повного локдауну. Ставлення до запровадження "карантину вихідного дня" полярне: половина опитаних підтримують, стільки ж проти. Водночас, тільки 35% очікують, що в результаті реалізації такого карантину поширення коронавірусу зменшиться, зате 62% - не згодні з цим. Однак 61% респондентів вважають недоцільним і введення "жорсткого карантину" (локдауна), а 36% його підтримують. При цьому ефективність "жорсткого карантину" оцінюють значно вище, ніж "карантину вихідного дня": 55% вважають, що поширення коронавірусу в результаті локдауна зменшиться, 42% - мають протилежну думку. Швидше за все, значна частина респондентів раціонально розуміють необхідність повного локдауна, але емоційно не хочуть посилення обмежень.

У двадцятих числах листопада напруга навколо теми "карантину вихідного дня" стала дещо спадати у зв'язку з продовженням розширення масштабів епідемії. Почалася нова дискусія про доцільність введення повного карантину ("локдауна"), подібного до того, що діяв навесні. Водночас було очевидним, що громадянам і підприємцям, які можуть постраждати від введення карантинних обмежень, необхідно забезпечити хоча б мінімальну підтримку, можливу при нинішньому складному становищі державних фінансів. Президент Зеленський 24 листопада виступив з низкою ініціатив щодо заходів щодо економічної підтримки громадян і бізнесу у зв'язку з карантинними обмеженнями. Зокрема Президент України запропонував, щоб фізичні особи – підприємці та наймані працівники, чия сфера діяльності потрапляє під закриття через карантин, отримали матеріальну допомогу в розмірі 8 тис. грн. Крім того, суб'єкти господарювання повинні отримати одноразову матеріальну допомогу для збереження робочих місць. Відповідні законопроєкти розгляне Верховна Рада України. 26 листопада міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про необхідність негайного запровадження повного локдауна на 3-4 тижні з механізмом компенсацій для населення.

Судячи з офіційних повідомлень і витокам інформації з високих кабінетів, всі останні дні листопада уряд і Офіс Президента напружено обговорювали різні сценарії введення повного локдауна. І питання не в тому – вводити чи не вводити повний карантин, а в тому – коли його вводити? За різними даними обговорюється кілька різних сценаріїв. При цьому треба домогтися одночасного вирішення двох завдань: 1) стабілізація та обмеження масштабів епідемії COVID-19 (щоб не відбулося колапсу медичної системи), з подальшим їх зниженням; 2) мінімізація економічних втрат від карантинних обмежень.

Остаточне рішення з цього питання досі не прийнято, що побічно говорить про те, наскільки складним і відповідальним воно є.

Підписуйтесь на RegioNews