Плани Путіна виходять далеко за межі України: чого Росія вимагає від НАТО

Отже, про що йде мова?

Кремль в розмову про закінчення війни починає додавати нові ввідні. І перше з них – це розшифровування "гарантій безпеки для Росії". В розумінні Путіна і його кліки, мирний договір з Україною може бути підписаний, якщо НАТО відступить від кордонів з Росією. Тобто, по статус члена мають втратити всі ті, хто увійшов до Альянсу, починаючи з 90-х років. Тобто по суті мова йде про 16 країн, які набули членства з 99-го року. Від Польщі-Чехіі-Угорщини до Фінляндії та Швеції.

А це – не просто максималістська вимога, яка була артикульована у 2007-му в Мюнхені (про розширення Альянсу), але й відкрите пояснення, що війна в Україні – це привід почати розмову про масштабну геополітичну ревізію. І тому російська війна з Європою є просто неминучою, бо вона також буде екзистенційною за своєю суттю.

Росія постійно говорить про загрози для себе, про те, що Росію обманули, що не рахуються з її місцем у світі. Це при тому, що напад на РФ ніхто і ніколи не розглядав як симуляційну модель. Навпаки, Альянс був якраз побудований, аби був механізм стримування від агресії.

Тому жодної логіки в словах Путіна немає. Жодної підстави вважати, що війна в Україні може закінчитися, як тільки Путін отримає весь Донбас чи навіть записані в Конституцію РФ території, не має сенсу. Росія бачить набагато більші стратегічні цілі. І розвал НАТО – одна з найголовніших.

До 2030-го року ЄС має переобладнати свої армії. Таким чином, не буде так страшно відмовлятися від американської безпекової парасольки. Це в планах Європи.

У планах же Путіна – встигнути в цей період 2027-2030 роки максимально знизити "вартість" Альянсу, спровокувати розкол і в деяких країнах знизити темпи переозброєння. Ми ж у цьому пазлі виконуємо дійсно роль сковування можливостей Москви для проведення СВО у перспективі до одного року. Тому допомога зброєю і грошима від європейців – це в тому числі плата за виграний для них час.

До березня-квітня наступного року у Москви ще будуть можливості "продавлювати" нас на капітуляцію. В період квітня-травня може виникнути невелике вікно можливостей уже для нас (якщо я правильно рахую). І якщо темп війни не почне вмирати до вересня 2027-го, наступною точкою для кардинальних змін можуть бути вже лише 2029-2030 роки.