Рішення "згори" без діалогу: як влада сама провокує негатив

Питання в тому, що ви не питаєте ані експертів, ані громадянське суспільство, ані державні та недержавні аналітичні центри, ані народних депутатів ДО рішення. Зразу це рішення "через коліно" застосовуєте, а потім, вже ПІСЛЯ, отримуєте зворотню реакцію суспільства. Переважно негативну, навіть там, де є раціональні ідеї.

Вас же думка людей, навіть фахівців, спочатку не цікавить, від слова зовсім.

Ви самі собі режисери й продюсери. Та що там вже, відкинимо немодну тепер скромність: ви – королі.

А от після масової негативної реакції ви можете зразу все це забути, начеб-то й не було "гігавату Зеленського", або "мільярду дерев". Звісно, цього всього й не стало, а певні (очевидно – часткові результати) зникають, як тіні, на тлі незадоволення людей, що їм, фактично, набрехали.

Все це не про ту чи іншу (переважно популістську) ініціативу.

Це – про повну недовіру, принаймні частини суспільства.

Це – про якість державного управління, яка обʼєктивно знижується в умовах відсутності ротації кадрів.

Це – про відмову від нормальних комунікацій.

Це – про догматиків, самовпевнених та зарозумілих.

Це – врешті решт про ефект Даннінга-Крюгера.

Якби ви той же "кешбек", чи навіть "УЗ - 3000" заздалегідь проговорили би публічно з експертними колами та, навіть, із потенційними критиками, зробили би їх співучасниками проектів – результат точно був іншим.