Ніхто у світі не хоче втрачати гроші: за першої ж нагоди всіх відправлять працювати

Хтось розвиває конспірологію довкола різних тез від "вигаданого коронавірусу" до "всесвітньої змови зі встановлення диктатури".

Як правило, лейтмотивом тут слідує критика впроваджених в Україні карантинних заходів як "непродуманих" та "занадто жорстких".

Насправді, ніхто поки не знає, чи вважати карантинні заходи у тій або іншій країні "жорсткими" або "м'якими", бо історія ще не завершилася, і позитивних прикладів успішного завершення боротьби з вірусом ще немає, а даних про його поширення - занадто мало. Тому "успішні" приклади вчора буквально на очах перетворюються на "неуспішні".

Фактом є те, що заходи, які впроваджуються Україною - близькі до "медіани" заходів, які впроваджуються у світі. Звісно, на це можна відповісти щось у дусі "не можна стрибати за усіма у прірву" і т.д., але так само очевидно, що і ставити на собі експеримент - теж не найкращий варіант.

При цьому, порівнюючи себе з іншими, ми не повинні забувати, що будь-які карантинні заходи спрямовані на одне - зменшення соціальних контактів і, отже, поширення хвороби. В окремих суспільствах для цього є кращі умови, в інших - гірші. У нас, загалом, не найкращі. Скученість у великих містах - значна. Культурні моделі поведінки не дуже сприяють самоізоляції. А рівень законослухняності - низький.

Найбільш одіозні заборони у нас викликають обурення. Наприклад, майже кожен висловився про закриття парків та про носіння пов'язок. Що і на свіжому повітрі гуляти треба, і заразитися на вулиці не можна... Воно-то так. Теоертично. А практично я сам усе бачив. Наші громадни в принципі не готові дотримуватися обмежень щодо особистого простору, ну і результати такі, як ми бачимо. Хтось "не може" зупинити свої "спортивні тренування" на Гідропарку, що готовий до бойових дій. Хтось тиняється по місту.

Ну і про "диктатуру". Якщо це так, то це найсмішніший спосіб встановлення диктатури - через видання приписів, яких дотримуються через раз.

Що ми маємо насправді. Велика кількість людей замикається у власних оселях, що не робить їх щасливими. Обмеження можливостей для заробітку і доходи, що падають, не роблять їх "щасливішими". При цьому, у них з'являється багато вільного часу, який можна присвятити вишуковуванню та поширенню конспірології та роздуванню ненависті до владних рішень. Більше того, оскільки це стосується повсякденної рутини майже кожного, то "політизуються" усі. Навіть ті, кого політичні проблеми не цікавили взагалі. Ясно, що нічого доброго це все урядам по всьому світу не принесе. Саме на уряди, а не на вірус буде спрямоване соціальне невдоволення. Тож єдине пояснення впровадження непопулярних заходів, які ще й принесуть величезні втрати - ніхто у світі просто не знає що робити і нічого кращого запропонувати просто не може.

Ну і так само очевидно, що за будь-якої нагоди карантин послаблюватимуть. У першу чергу - у напрямку відновлення економіки. Ніхто у світі не хоче втрачати гроші. Це єдина аксіома. За першої ж нагоди усіх, кого зможуть відправити працювати, відправлять, якщо буде бодай якійсь натяк на позитивну динаміку. І тут Україна теж не буде виділятися на тлі інших країн.