НАБУ, "вічний Ситник" та урядовий законопроєкт

Я спершу зрадів. А й справді - нехай депутати, яких ми обрали, обирають главу НАБУ. Не так добре, як всенародне голосування, але все-таки краще, ніж "Вічний Ситник". Так і Ситника, нарешті, замінять. Що теж добре, тому що КСУ визнав його призначення незаконним ще в серпні, та й сам глава Антикорупційного бюро має кілька рішень судів за звинуваченням у корупції. Але в крісло вчепився мертвою хваткою.

Виберемо нового, це добре. Але виявилося, що все не так красиво, як у заголовках новин. По-перше, звільнити безкорисного (як зараз) або отримавшого рішення суду за звинуваченням у корупції (як зараз) Верховна Рада не зможе. Так, це не є підставою. І саме питання з неконституційним призначенням нікого не турбує - Ситник залишається виконувати обов'язки, а конституційність нового закону викликає ще більше запитань. Всі згадки президента відомство Малюськи підчистило (щоб скандали з НАБУ і спроби його очистити не пов'язували із прізвищем Зеленського?) Але легітимність голови НАБУ і його підлеглих ще під великим питанням. Впевнений, якщо закон у цьому вигляді візьмуть і призначать нового голову (а ми розуміємо, що тему корупції прибрали не дарма - хочуть перепризначити Ситника і нікого іншого), буде нове звернення до КСУ і таке ж рішення - Агентство поза Конституцією.

Правда, зараз Ситнику і НАБУ їх неконституційність ніяк не заважає отримувати прекрасні зарплати і сидіти в кабінетах. Ну так давайте вже виведемо НАБУ із законодавчого поля України. Пропишемо в Конституції, що НАБУ над законом, Ситник очолює його довічно і звільнити його можуть тільки посли Великої Сімки. Вони ж потім і пришлють нового. Фактично це так і працює?