Дрони і економіка: як Україна нищить нафтові потужності РФ

За останню декаду Україна і Росія відрапортували про приблизно однакову кількість запущених БПЛА дальнього радіусу дії: ми 2992, по нас 2810. Однак результат – нищівний для Москви. У наших тилах же таких співмірних втрат не зафіксовано, якщо не рахувати безцінний спадок ЮНЕСКО у Львові.

І кожної ночі ми бачимо (точніше, чуємо в нічній темряві) масові запуски наших бортів по європейській частині РФ.

Майже половина експорту російської нафти була "вимкнена"після ударів по Усть-Лузі та Приморську. Навантаження нафти в Усть-Лузі зупинено з 25 березня, а нафтові компанії попередили покупців про можливий форс-мажор.

За оцінкою Reuters, зупинено близько сорока відсотків експортних потужностей російської нафти. Повторні удари не дають змоги швидко відновлювати пошкоджені потужності, що створює мультиплікативний ефект – падіння валютних надходжень, зростання витрат на логістику та страхування.
А головне – усьому світу, котрий зараз кинувся шукати додаткові об'єми нафти, ми дали сигнал – на російську сировину не розраховуйте, Росія тут – слабенький партнер.

Росії просто немає чим відповісти. Кількість дронів – ще не якість ураження. Показовою була атака 980 російських БПЛА 24 березня, коли левову частку їх просто потратили уже вдень – а вдень їх легше збивати; мабуть, зверху просто прийшов наказ – пустити тисячу, і все тут!
***
Чи думали в Кремлі, у жовтні 2022-го, запускаючи по нас перші Шахеди, що їх гра обернеться проти них самих, що в "довгій" дроновій війні у них такі погані позиції?

Росія з її численними нафтопереробними заводами, з її великою територією, з не надто гнучкою ППО – навіть ключові регіони дуже важко прикрити, а що буде, коли українці затято візьмуться за справу?

Зараз ми виробляємо кілька сотень далекобійних дронів на добу. Цілком можливо, що більше, ніж країна-агресор. Дякуємо нашим партнерам, що у нас є щоночі чим працювати.

Запитання тепер до росіян – на кого працює час у цій війні?