Корупційні скандали, проблеми з інфраструктурою та у Київраді: Коли під Кличком знову захитається крісло

RegioNews розбирався, чому насправді у Києві не усе так гаразд, як намагається розповісти киянам очільник столиці.

Чому усім так потрібна посада голови КМДА

По факту заочний конфлікт між Офісом президента та мером Кличком розпочався ще з середини 2019 року. Тодішній голова Офісу Андрій Богдан відкрито у ЗМІ заявляв, що можуть бути розділені посади голови КМДА та мера Києва.

Столиця України наразі є фактично одним містом в країні, де міського голову на посаду виконавчого органу (Київську міську державну адміністрацію) призначає президент. В усіх інших містах міський голова, після перемоги на виборах, автоматично стає керівником міського самоврядування. У Києві ж на посаду КМДА має призначатися обраний киянами міський голова, але затверджувати його має саме президент України. От саме за ці ниточки ще з 2019 року смикають на Банковій, мовляв, розділимо посади міського голови і голови КМДА, а виконавчим органом поставимо керувати свою людину. Якщо це станеться, то мер Віталій Кличко буде фактично мати лише представницькі функції у столиці, адже усі фінансові потоки на забезпечення міста так чи інакше проходять саме через КМДА.

У 2021 році і на початку 2022 року конфлікт між Кличком та Офісом президента ще більше загострився і усе це вилилося у масові обшуки правоохоронцями на підконтрольних КМДА комунальних підприємствах та у різноманітних департаментах, що забезпечують життєдіяльність столиці.

Наприклад, у липні 2021 року в СБУ заявили про масштабне розкрадання бюджетних коштів посадовцями комунальної корпорації "Київавтодор". Дії чиновників, за версією слідства, завдали збитків бюджету на понад 20 млн. гривень.

У жовтні 2021 року кіберфахівці СБУ заявили, що викрили службових осіб Департаменту комунальної власності міста Києва на корупційних схемах. Тоді у спецслужбі зазначали, що за попередніми даними внаслідок злочинних дій посадовців місцевий бюджет втратив 12 млн грн. І таких справ було дуже багато. Усе це готувало підґрунтя для того, щоб "зняти" Віталія Кличка з посади голови КМДА. Мовляв, у Києві відбувається повний безлад і корупція.

З початком повномасштабної війни ситуація дещо затихла, адже потрібно було захищати столицю від загарбників. Разом з тим у Києві була введена Київська міська військова адміністрація зі своїм очільником. Таким чином Кличко вже не є на 100% повноправним "господарем" міста, адже багато функцій покладено і на КМВА.

Закриті укриття

Нове загострення відносин між Банковою та Кличком сталося на початку червня поточного року коли у Деснянському районі від ворожих атак загинули троє людей: мати з дитиною та ще одна жінка, які намагалися, але не змогли потрапити в укриття, яке було закритим. Тоді ж і виникли логічні питання до очільника міста Віталія Кличка, чому кияни на другому році війни не мають змоги сховатися в укритті під час атак росіян?

Тоді ж почалися масові перевірки укриттів по усьому місту, які виявили безліч порушень, як у обладнанні самих сховищ, так і в організації їхньої роботи. Кличко ж усю відповідальність своїми публічними виступами перекладав на голів районів Києва. Мовляв, їх призначає президент, а тому нехай з них і питають щодо укриттів. Проте, тут виникає логічне запитання: за що тоді має відповідати мер міста, як не за безпеку киян?

Звісно, усе призвело до того, що протягом усього червня і навіть на початку липня знов активно ширилася інформація про можливість зняття Кличка з посади голови КМДА. Втім, із середини літа ця хвиля знову спала і наразі є відносне затишшя у конфлікті. Втім, затишшя це тільки на перший погляд, адже принципового покращення ситуації в столиці не спостерігається, а тому незабаром крісло під Кличком знову почне хитатися.

Справи проти чиновників Кличка

Одна з головних проблем Кличка – величезна кількість корупційних скандалів навколо діяльності КМДА. Правоохоронці продовжують відкривати провадження корупції та розкрадання бюджетних коштів.

Наприклад, влітку були проведені обшуки у справі про розкрадання на ремонті ліфтів. У ході слідства встановлено, що службові особи КМДА та КП "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" укладали з підприємствами договори на капітальний ремонт та реконструкцію ліфтів в житлових будинках Києва. Але самі роботи виконувались за завищеними цінами, або затвердження актів виконаних робіт та перерахування коштів за договорами здійснювалося без фактичного проведення ремонтних робіт.

Крім цього, наприкінці червня повідомлено про підозру директору Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА. Йому інкримінують розтрату бюджетних коштів. Правоохоронці кажуть, що чиновник підписував акти про виконання роботі, які насправді не були виконані, а тому це завдало збитків на 1 млн. гривень.

У серпні силовики провели обшуки у приміщеннях комунального підприємства "Київзеленбуд". Посадовців цього КП підозрюють у розкраданні бюджетних грошей під час проведення капітального ремонту, реконструкції, будівництва та утримання зелених насаджень на території міста Києва.

А наприкінці літа під варту було взято директора КО "Київмедспецтранс", який підозрюється в організації схеми розкрадання 12,6 млн грн бюджетних коштів, виділених на закупівлю запчастин для машин швидкої медичної допомоги. Заступнику директора "Київмедспецтранс" було обрано запобіжний захід у вигляді застави розміром 1,7 млн гривень. Слідство стверджує, що ці два чиновники із системи КМДА разом з директорами одразу п’яти приватних підприємств організували схему з привласнення бюджетних коштів, що виділялись з міського бюджету на придбання запчастин для функціонування автомобілів швидкої допомоги. "Потрібні" фірми перемагали під час тендерів, а потім за завищеною вартістю надавали запчастини для "швидких". Таким чином, за версією слідства, було вкрадено понад 12 млн. гривень.

Проблеми з інфраструктурою

Втім, не лише корупційні скандали розхитують крісло під Кличком. Проблеми з інфраструктурою в місті та забудовою також ніяк не вирішуються. В Києві як і раніше зносяться історичні будівлі. Останній гучний випадок стався на світанку, 10 серпня, на Подолі, коли було знищено будинок з понад 200-річною історією. Знаходився він на вулиці Ярославській, 13-б. Так, ця будівля не була визнана пам’яткою архітектури, але саме факт, що їй вже понад 200 років, мав би надихнути міська владу, щось робити для її збереження. Тим більше, за словами фахівців, будинок був прикладом житлової забудови Подолу початку 19 століття. Таких дерев’яних будинків тут вже більше не залишилось.

З іншого боку, незважаючи на війну в Україні, у Києві продовжується реалізація доволі сумнівних та суперечливих інфраструктурних проєктів. Які, до того ж, явно не на часі. Так, цього року продовжилося будівництво пішохідного мосту, що з’єднає Оболонську набережну з островом у затоці Дніпра. Цей об’єкт будують з 2020 року, а Кличко запевняє, що проєкт не коштує бюджету ні копійки, адже на початку року гроші на продовження будівництва виділила Метрополія Великого Парижа. Втім, серед багатьох киян є думка, що після зведення мосту острів у затоці перетвориться на помийку, адже тут встановлять купу кіосків, а люди, які почнуть ходити на острів по новому мосту, завалять його сміттям. Зараз на острові фактично незаймана природа, яку можна було б зберегти для майбутніх поколінь.

Взагалі, будівництво пішохідних мостів — це одна із фішок чинної влади столиці. Згадаймо, як у 2019 році помпезно відкривали так званий скляний міст, що з’єднав Володимирську гірку та територію біля Арки Свободи. Тоді на будівництво цього мосту витратили сотні мільйонів гривень. Звісно, об’єкт гарний і для туризму саме те, але поряд з цим у Києві за часів мерства Кличка не введено в експлуатацію жодного масштабного і по-справжньому потрібного місту інфраструктурного об’єкта.

Тут логіка команди Кличка зрозуміла – будувати невеличкі, симпатичні та туристично привабливі об'єкти швидше, дешевше і простіше, ніж вирішувати роками наболілі комунальні проблеми чи зводити великі важливі об'єкти. І як показав досвід двох виборів, для піару Кличка цілком достатньо і цих невеличких іміджевих проєктів. Проте постійно так тривати все одно не може, і раніше чи пізніше кияни запитають у мера, коли будуть вирішені проблеми з заторами, з водопостачанням і теплом та іншими побутовими проблемами, які тягнуться роками.

Ситуація у Київраді

З політичної точки зору у Києві теж не усе гаразд у мера Кличка та його команди. Дещо втрачає свої позиції у Київраді фракція мера Кличка "УДАР". На сьогодні вона має усього 29 депутатів, а для прийняття рішень міськради потрібно мінімум 61 голос зі 120. Вже котрий рік головним союзником у Київраді політсили Кличка є "Європейська Солідарність". Проте, навіть ці дві сили набирають лише 58 голосів, а тому зазвичай для голосування за потрібні рішення залучається ситуативний сателіт політсили Кличка — фракція "Єдність", яку створив нині покійний ексмер Києва Олександр Омельченко.

Загалом ці три політсили голосують разом, коли питання стосуються розподілу землі, адже в тому самому "УДАРі" у Київраді є багато столичних забудовників. В інших питаннях вони постійно шукають компромісів, особливо коли питання стосується великої політики. Мер Кличко неодноразово натякав, що не відмовляється від президентських амбіцій. Це стосується і Петра Порошенка, який є головою партії "Європейська Солідарність". Тому рано чи пізно ці дві політсили стануть конкурентами, зокрема, і у Київраді. Поки ж "УДАР" Кличка вимушений задовольняти забаганки "ЄС" у міськраді, аби мати їхні голоси за ті чи інші рішення, важливі для самого мера і його команди.

При цьому в команді Кличка досі залишаються одіозні люди, що зажили не найкращої слави та яких кияни пов'язують зі зловживаннями столичної влади. Один з таких – давній товариш та соратник Кличка Артур Палатний, який наразі є головою виконавчого комітету партії "УДАР". І хоча зараз Палатний не посідає якоїсь високою посади в КМДА, втім, його наближеність до Кличка досі дозволяє "вирішувати" певні питання. У 2021 році в оселі Палатного уже були проведені обшуки в рамках провадження, що стосується "кришування" нелегального бізнесу. Йшлося про справу щодо незаконних поборів з підприємців, які облаштували торговельні точки в підземних переходах в центрі Києва. І хоча правоохоронці відкрито прізвище Палатного не називали, ЗМІ багато писали про його причетність до такого "бізнесу".

Отже, як бачимо, у мера Києва все далеко не так добре, як він би того хотів, і його становище складно вважати стабільним, то ж є майже стовітсоткова імовірність того, що уже найближчим позиції мера Києва знов стануть надзвичайно хиткими.