Мер без влади: як у Кам'янці-Подільському розсварилися колишні союзники, і чому там запахло новими виборами

"Свободівець" Михайло Посітко, вигравши мерські вибори у Кам'янці-Подільському за підтримки місцевих "слуг народу", захотів мати ще більше влади і прорахувався. Чому чинний градоначальник не виграв, а його опонент не програв у післявиборчій боротьбі, та як швидко безвладдя у Кам’янець-Подільській міськраді може закінчитися перевиборами, аналізував RegioNews.

"Слуги народу" тут, "слуги народу" там

Вибори міського голови Кам'янця-Подільського запам'яталися у першу чергу сенсаційною перемогою представника "Свободи" Михайла Посітка, який у першому турі програв фавориту перегонів, знаному місцевому бізнесмену та політику, нардепу двох минулих скликань Володимиру Мельниченку 5%. У другому ж Посітко більш ніж переконливо виграв у цього хазяїна регіону. Скажімо, Мельниченко порівняно із першим туром збільшив підтримку менш ніж на тисячу голосів, тоді як "свободівець" – майже удвічі.

Однією із ключових причин такого успіху стала підтримка з боку бронзового призера перегонів, представника "Слуги народу" Сергія Ведернікова. Цікаво, що результат "свободівця" у другому турі на кілька тисяч перевершив формальну суму голосів Посітка-Ведернікова – настільки упевненим та яскравим був ситуативний союз націоналістів та партії "какой разніци".

Продовження співпраці двох нібито різних політичних сил очікувалося і в міській раді. Там якраз вималювалася цікава конфігурація. Із 38 депутатських місць рівно половину (19) зайняла ця очікувана коаліція – "Свобода" отримала 11 мандатів, "СН" - 8. Та після виборів виявилося, що далеко не усі місцеві "слуги" збираються співпрацювати із партією міського голови. Ба більше, серед "слуг" стався розкол, і троє з восьми депутатів – зокрема, і Ведерніков – не увійшли до складу "зеленої" фракції. Таким чином, у двох фракціях, які могли б утворити мінімальну коаліцію (не забуваємо про вирішальний голос мера), не назбиралося і половини депутатів ради.

Секретарська епопея

Попри це, градоначальник не став домовлятися із жодною іншою фракцією (а їх у міській раді ще аж чотири – "ЄС" (має 6 "багнетів"), "За майбутнє" (5), "За конкретні справи" (4) та ще 4 мандати у "Рідного міста") про майбутні кадрові призначення, головним із яких стало обрання секретаря міськради. Спочатку "Свобода" вирішила взяти усю владу у свої руки – кандидаткою на посаду секретаря стала права рука Посітка, голова "свободівської" фракції Ірина Шелепницька.

Це голосування прогнозовано провалилося. Мер зробив хід конем, запропонувавши секретарську посаду заступнику голови фракції "Слуга народу" Аракелу Межлум'яну. Не вдалася і ця спроба. Опозиція, яка під орудою Мельниченка об'єдналася у депутатську групу "Ми – кам'янчани", не стала підтримувати кандидатуру від "СН".

Натомість "мельниченківці" вирішили обрати свого секретаря. Кандидатом став Сергій Самсонюк – якраз один із тих трьох депутатів, які зайшли до міськради за списком "Слуги народу", але не стали членами відповідної фракції. На таємному голосуванні кандидатуру Самсонюка підтримав 21 депутат.

Втім, Посітко вирішив не здаватися і ветував це рішення депутатського корпусу. А на подолання вето мера потрібних 26 голосів у опозиції уже не знайшлося. Тож Кам'янець-Подільська міськрада так і залишилася без секретаря.

На порозі хаосу та перевиборів

Але не секретарем єдиним. Посітко залишається без заступників – їх так само не призначили. Хоча теоретично це могло відбутися, бо, за чутками, опозиція готова була б проголосувати за кандидатури, запропоновані міським головою. Але за однієї умови – якщо той не ветуватиме голосування за Самсонюка на посаду секретаря. Втім, тепер на голосуванні за віцемерів можна поставити хрест. Таким чином, Кам'янець-Подільська міська рада виявилася загнаною у глухий кут. Розблокувати ситуацію міг сам мер, але він, як кажуть гострі язики, боїться того, що непідконтрольний йому секретар невдовзі забезпечить висловлення недовіри міському голові. Не маючи у депутатській залі більшості, давати опонентам такий шанс небезпечно. Очевидно, так вирішив і сам Посітко.

Отже, у підсумку виявилося, що Мельниченко вибори мера не виграв, але разом з тим їх де-факто до кінця не зміг виграти і Посітко. У післявиборчій же боротьбі перший прогнозовано виявився спритнішим за другого, тож у міськраді, по суті, зійшлися дві сили, які мають можливості опонувати і заважати суперникам. Але у обох немає достатньо ресурсів, аби отримати і втримати у своїх руках реальну владу.

Із цієї ситуації існує лише два виходи. Перший, очевидний – перевибори, на яких хтось отримає більш-менш потужну і стійку більшість у раді, що дозволить провести необхідні призначення та розблокувати роботу місцевої влади. Інший – продовження підкилимної гри. Поки що у цій грі рахунок нічийний. Мер не зумів призначити свого секретаря, але завадив у цьому і опонентам. За логікою наступним має бути хід групи "Ми – кам'янчани". І цим ходом може виявитися перетягування на свій бік тих п'яти депутатів, які залишилися у фракції "Слуга народу". Якщо така спецоперація Володимиру Мельниченку вдасться, тоді він матиме у міськраді достатню кількість голосів навіть для подолання вето Михайла Посітка.