Вперед до минулого із "За майбутнє". Полтава без бюджету, але з масовими звільненнями міських посадовців
Коли це станеться і що отримає Полтава в результаті, розбирався RegioNews.
На перший-другий розрахуйсь!
Розрахунок почався ще 1 грудня – тоді про те, що її змушують звільнитися, заявила заступник директора Полтавського міського парку культури та відпочинку "Перемога", новообрана депутатка Полтавської міськради від "Слуги народу" Катерина Бабіч. Тоді ж написав заяву про звільнення з КП "ЖЕО № 2" й новообраний депутат від "Рідного міста" Едуард Волков. За інформацією інтернет-видання "Полтавщина", його звільнення пов’язане не із переобранням мера, а з бажанням депутата попрацювати в бізнесі. Та, як виявилося, не так усе просто – 15 січня Волкову підпалили авто, і депутат від "Рідного міста" запідозрив, що сталося це за ініціативи саме Олександра Мамая. Чи мав для цього підстави? Кому ж, як не адвокатові Волкову, знати про наслідки безпідставних подібних звинувачень.
А тим часом розрахунок триває: посадовці Полтавського міськвиконкому та комунальних підприємств подають заяви про звільнення парами. Скажімо, 24 грудня спочатку звільнилися дві керівниці департаментів – охорони здоров’я та соціального розвитку Вікторія Лоза і економіки та інвестицій Віта Клименко, забравши свої трудові книжки у той же день. А потім два керівники дрібніших структур – начальник інспекції із благоустрою Антон Тонконіг та заступник начальника управління ЖКГ Віталій Худолій. Усі вони – члени команди "Рідного міста". Представники цієї політичної сили залишили свої посади у повному складі, "прихопивши" з собою і ставлеників інших партій.
Їхній список довжелезний:
– перший заступник міського голови Ігор Федій;
– заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко;
– заступниця міського голови з економічних питань Тетяна Юрченко;
– заступник міського голови з юридичних питань Іван Сватенко;
– заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючий справами виконкому Полтавської міськради Сергій Рекотов;
– очільник КП "КАТП 1628" Тарас Бойко;
– директор КП "Міськсвітло" Роман Кикоть;
– очільник КП "Полтава Сервіс" Дмитро Бурмака, якого звільнили за невиконання вказівки;
– начальник відділу оперативного реагування Сергій Зубань;
– директор Інституту розвитку міста Юрій Левченко;
– директорка Полтавського міського будинку культури Лариса Семеняга.
І цей ланцюжок формує подальшу тенденцію за принципом "старший меншого тусає": виконувач обов'язків директора департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку Сергій Котов (до речі, цю посаду він обіймав при двох попередніх пришестях Мамая) з перших днів на посаді почав звільняти головлікарів міських медичних закладів. Більшість лікарів ситуацію не коментують. А от Лоза та Клименко, звільняючись, пояснили у соцмережі Facebook: не можуть і не хочуть працювати з діючим градоначальником.
Щоправда, на сторінці Віти Клименко цього посту вже немає, як зникло подібне повідомлення і зі сторінки колишнього керівника пресслужби Віталія Улибіна. Однак на деяких ресурсах залишились скріни: "Не став чекати, доки почнеться брудний тиск і шантаж, як у випадку з десятками висококваліфікованих спеціалістів і фахівців своєї справи, яких витисли з роботи в останній день 2020 року, перед цим влаштовуючи показову виставу "хто тут господар" з абсолютно скотським приниженням людей. Тож байки про "усвідомив і змінився" залишились такою ж казочкою для довірливих. Це були круті півтора року з вами всіма. Сторінку перегортаю, розуміючи, що ефективно працювати з людьми, які сьогодні вже розсадовились по кабінетах, які ніколи не йдуть на контакт, не коментують і всіляко приховують свою роботу, не вийде. А робити видимість роботи і власноруч нищити все створене і перетворювати на чергову одноосібну піар-кампанію МАФ я не хочу. І не буду", – написав Улибін, який, до слова, жодного стосунку до партії "Рідне місто" не має, будучи ставлеником Олександра Шамоти, що виконував донедавна обов'язки міського голови і відіграв чималу роль під час відсторонення від посади Мамая у 2018-му.
Тим часом нині міняють усю пресслужбу Полтавської міськради, "зачищаючи" під "своїх". Конкурс на посаду керівника конкурсом, але представниця партії "За майбутнє" Аліна Рябоконь на цій посаді уже активно працює. І хоч на обкладинці її сторінки у Facebook ще логотип ГО "Підприємці Полтавщини", де Аліна працювала під керівництвом Євгена Диканя (саме він очолить фракцію "За майбутнє" у міськраді), та у контактній інформації – пряме посилання на офіційний сайт міськради, а у дописах – поширення інформації про новостворені пабліки міської ради у соцмережах.
Професійність чи лояльність?
Що з цього стало визначальним для призначення на вакантні посади, втямити нескладно. І тут мера Мамая можна зрозуміти – кому ж хочеться двічі наступати на одні й ті ж граблі щодо власного відсторонення від посади? Саме тому єдино правильне рішення – оточити себе "своїми" людьми. Ну то й що, що ніяк не вдається домовитися та сформувати більшість у сесійній залі, відтак за кандидатури віцемерів депутати навряд чи проголосують? Нехай люди обживають кабінети у іншому статусі: такий вихід із ситуації знайшов градоначальник для потрібних йому працівників, призначивши претендентів на посади своїх заступників радниками міського голови.
А поки на решту вакансій оголосили конкурс, претенденти (як і у випадку із пресслужбою) уже працюють. Щоправда, офіційно це називається "стажуються". Скажімо, Максим Малько тимчасово виконує обов’язки керівника міської інспекції з контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, Денис Поліщук – директора КП "Полтава-Сервіс", Максим Медведєв очолив управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому. Треба зазначати, що всі вони – представники партії "За майбутнє"? Щодо ще одного представника цієї політичної сили скандал набирає обертів не лише у Полтаві.
Схоже на те, що від "Рідного міста" посаду зберегла лише очільниця міського пологового будинку Наталя Удовицька. Те, яким чином це склалося, вона не коментує, на відміну від свого звільнення. Чи означає це, що протистояння "Рідне місто" vs "За майбутнє" перейшло із гострої фази у площину домовлянь? Чи, може, лише те, що до гри вступили значно потужніші політики, і боротьба за Полтаву набуває всеукраїнського масштабу? Скоріш за все, до наступного засідання сесії Полтавської міськради цього ребусу не розгадати. Та Полтава чекає сесії ще й тому, що сподівається, нарешті, отримати бюджет. Бо вже навіть молодшим школярам на сніданки не вистачає.