UA | RU
14 травня 2020, 12:00 92

Примусова COVIDпустка: як "почувається" ринок праці на Волині

Із початку карантину в Україні кількість безробітних збільшилася на 72 тисячі осіб, усього на обліку перебуває майже пів мільйона українців. Серед них – чимало і вчорашніх «заробітчан», які повернулися з-за кордону.
Із початку карантину в Україні кількість безробітних збільшилася на 72 тисячі осіб, усього на обліку перебуває майже пів мільйона українців. Серед них – чимало і вчорашніх «заробітчан», які повернулися з-за кордону.

Кореспондент RegioNews проаналізував на прикладі Волині дієвість кроків уряду щодо виходу із чергової кризи безробіття, дізнався кому виплатять "карантинні", та як зміняться зарплати українців.

Обвал ринку кандидатів

Почнемо із порівняння. Торік із січня до кінця квітня на Волині зареєстрували більше 7 тисяч новоприбулих безробітних. За чотири місяці цього року цифра вже "перевалила" за 9 тисяч волинян.

"Кількість нових реєстрацій зросла більш ніж на 20%. Скільки серед них повернулися з-за кордону? Ми спочатку пробували запитувати. Але люди погано реагують на статус "заробітчани", дехто навіть ображається. Нам ця інформація для звітності не потрібна, тому ми перестали запитувати. Але приблизно можемо сказати, що з нових безробітних, що стають на облік, приблизно 15-17% саме повернулися з-за кордону", – каже директор Волинського центру зайнятості Роман Романюк.

Експерти з кадрів прогнозують і подальше зростання кількості безробітних. "Останнім часом на ринку праці співвідношення пропозицій від роботодавців і людей, які шукали роботу, було таким, що HR-спеціалісти почали називати його "ринком кандидатів". Але нині ситуація кардинально змінилась і роботодавці почали відчувати значну перевагу. Якщо раніше на вакансію, приміром, різноробочого на склад у логістичну компанію відгукувалось 20-30 людей, то тепер на одне місце претендує 200 чоловік. Кількість безробітних, вірогідно, зросте і в травні, коли багато підприємців зрозуміють, що не можуть далі утримувати свій бізнес", – прогнозує HR-спеціаліст Світлана Солнцева.

Навала "заробітчан"

За неофіційними даними, під час карантину в Україну повернулося приблизно 240 тисяч громадян, які працювали за кордоном. Це – незначний відсоток, зважаючи на те, що до карантинної кризи, за інформацією з різних відкритих джерел, постійно працювали за кордоном до п’яти мільйонів українців.

Проте в розрізі областей точних даних немає. Не облікують "заробітчан" ні митна служба, ні прикордонники. Про кількість закритих трудових віз могли б розповісти в дипломатичних представництвах. Проте, наприклад, Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку – теж на карантині. Є лише одна цифра, яку назвала речниця Луцького прикордонного загону Оксана Петрів: "За час карантину через митний пост Ягодин, який єдиний відкритий на Волині, в Україну вже в’їхали 30 тисяч громадян. І щодня в’їжджає ще приблизно по дві сотні". Але серед тих, хто перетинає кордон через Ягодин, є і мешканці інших областей.

Українська влада закрила кордони для виїзду і пообіцяла створити для "заробітчан" пів мільйона робочих місць. Радник голови Федерації роботодавців України Володимир Цибульський у це не вірить. "Ми прогнозуємо величезний стрибок на ринку праці. І ця заява уряду про створення пів мільйона робочих місць для людей, які знають як їх створювати, просто смішна", – каже експерт.

Також в уряді обіцяли допомогу "заробітчанам" для відкриття власної справи. Проте починати бізнес поки ніхто не поспішає. Волиняни, які повернулися з-за кордону, ще не реєструвалися в Центрі зайнятості для отримання такої допомоги: лише для обліку та виплат, пов’язаних із безробіттям.

"Зараз призупинили видачу будь-яких допомог на відкриття власної справи. Це регламентовано в прикінцевих положеннях Закону України, прийнятого 13 квітня. Видачі, які були в процесі ще до початку карантину, ми ще спочатку виплачували. А зараз – ні. Торік ми виплатили таку допомогу 151 людині, з початку цього року допомогу отримало лише 37 осіб. Заяв від "заробітчан" на відкриття власного бізнесу не було", – розповідає Роман Романюк.

Експерти ринку праці вважають, що повернення закоренілих "заробітчан" додому – тимчасове, тому загалом не дуже вплине на внутрішні тенденції.

"90% людей, які працювали закордоном, зайняті у фізичній праці: будівельники, різноробочі, торговий персонал. В Україні за таку роботу в середньому платять 10-15 тис грн. За кордоном за це можна отримати 800-1500 євро. Також нерідко роботодавці забезпечують додатково житлом та харчуванням. Тому існує велика вірогідність, що після послаблення карантинних заходів та відкриття кордонів українці знову масово поїдуть на заробітки. І вітчизняні роботодавці з часом знову відчують плинність кадрів та повернення у докарантинні показники нестачі персоналу. Адже, на відміну від більш розвинутих європейських країн, наша державна політика не націлена на значну допомогу бізнесу для відновлення економічних показників. Здебільшого, бізнес самостійно планує свій вихід з кризового стану", – каже HR-спеціаліст Світлана Солнцева.

На паузі – ФОПи

На Волині більшість великих промислових підприємств не зупиняли роботу повністю. В цехах лише на незначний відсоток скоротили робітників, а адмінперсонал на час карантину перевели на віддалену працю.

"Великий бізнес не зупиняв виробництво, бо має партнерів за кордоном. Усі крупні європейські компанії не йшли на карантин і продовжували працювати. А вони потребують наших запчастин. Не поставити вчасно… в цьому випадку навіть не йдеться про якусь неустойку, це відразу розрив договору, знайдуть іншого постачальника. Тому був ризик повної втрати бізнесу", – коментує радник голови Федерації роботодавців України Володимир Цибульський.

Тим часом більшість представників середнього і малого бізнесу зупинили діяльність. "Втрати будуть величезні як для підприємств, бізнесу, так і для бюджету, і люди втратять в зарплатах. Найгірше – середньому та малому бізнесу, бо в них ніколи немає фінансових запасів, які можуть накопичити великі підприємства", – коментує експерт.

Хто заплатить за "канікули"?

Згідно із Постановою уряду, підприємства можуть претендувати на компенсацію робітникам в розмірі заробітної плати на час карантинних відпусток. Ці виплати здійснюють в центрах зайнятості.

На кінець квітня на Волині таких заяв прийняли від вже майже пів сотні суб’єктів господарювання. Серед великих підприємств – Луцький підшипниковий завод корпорації "СКФ-Україна" та Луцький завод корпорації "Кромберг енд Шуберт Україна". Серед середнього бізнесу – мережа магазинів жіночої білизни "Жасмін", фабрика вишиваного одягу "Едельвіка", решта – дрібні ФОПи.

"Заяви тільки почали надходити, бо лише віднедавна у нас з’явився чіткий механізм видачі цих допомог. Маємо компенсовувати розмір заробітної плати працівників", – розповів директор Волинського центру зайнятості Роман Романюк.

Проте Володимир Цибульський, який багато років очолював Луцький підшипниковий завод, а нині є головним радником генерального директора цього підприємства, каже, що на допомогу від держави крупний бізнес не розраховує.

"Це смішно. Виділили шість мільярдів гривень на компенсації. Це крапля в морі, аби цього вистачило допомогти малому бізнесу і ФОПам. Місячна потреба українського бізнесу в зарплаті (без бюджетників) – трохи більше 40 млрд грн", – каже Цибульський.

Чи зміняться зарплати і що робити?

У багатьох європейських країнах вже почали виходити з карантину і розробляти чіткі плани, як підтримати роботодавців. В Україні ж – навпаки.

"Що стосується виходу із карантину, то у всіх розвинених економіках якщо уряди і зупиняли виробництва, то дотували фонд заробітної плати. Найбільше в Швеції – 80%, в інших країнах менше, але в середньому - 70%. У нас поки лише гучні обіцянки. Бо грошей нема, тим більше заморожена співпраця з Міжнародним валютним фондом. А це блокує і співпрацю з іншими донорськими структурами. Тому бізнесу варто сподіватися лише на власні сили. Відповідно, впадуть і зарплати. І навіть після карантину обороти знизяться в середньому не менше, ніж на 20%. Раніше піднімали зарплати, щоб втримати професіоналів від виїзду за кордон. А тепер вони і так не поїдуть. Тому ситуація важка", – переконаний Володимир Цибульський.

"Щодо заробітної платні, то з великою ймовірністю роботодавці не будуть її підвищувати своєму персоналу, оскільки розуміють, що ринок праці може забезпечити їм швидку заміну за такі ж кошти. Навпаки, частина бізнесу скоротила свій фонд оплати праці і зможе утримувати ці показники найближчі півроку", – додає Світлана Солнцева.

З іншого боку, будь-яка криза – це не лише втрати, а й нові можливості. Для громадян, які повернулись із заробітків чи втратили роботу в Україні, нині відкрилися інші вакансії. Карантинні заходи сприяли розвитку логістичного бізнесу та сервісних служб для HoReCa (готелі, ресторани, кафе), також суттєво бракує працівників сфери ритейлу (продавці, касири, мерчандайзери). Карантин дав поштовх розвитку кур’єрських служб, які поступово стануть звичним явищем та наростять попит не лише в обласних центрах, а й в маленьких містах та селищах.


Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Сухомлин Сергій
Міський голова Житомира
Володін Василь
Кандидат на посаду голови Київської обласної державної адміністрації
Хомко Володимир
Міський голова Рівного
Всі досьє »