UA | RU
17 квітня 2020, 12:00 3400

Ринок праці в Україні: чому після закінчення карантину трудова міграція подвоїться

Карантин зупинив цілі галузі, перекроївши до невпізнання ринок праці в Україні. Без роботи залишилися тисячі співробітників, зайнятих раніше в туризмі, готельній та ресторанній сферах. А в дефіциті опинилися оператори АЗС, касири, кур'єри та фармацевти
Карантин зупинив цілі галузі, перекроївши до невпізнання ринок праці в Україні. Без роботи залишилися тисячі співробітників, зайнятих раніше в туризмі, готельній та ресторанній сферах. А в дефіциті опинилися оператори АЗС, касири, кур'єри та фармацевти

Понад 70 тисяч осіб офіційно отримали статус безробітних з початку карантину, повідомляє Державна служба зайнятості України. Всього ж на 13 квітня в центрах зайнятості зареєструвалися понад 387 тис чоловік, а рівень безробіття в 2020 році вже склав 9,4% замість 8,1% очікуваних.

Це зросло офіційне безробіття, а не фактичне, підкреслює керівник експертно-аналітичного центр HH Юлія Дрожжина.

"Людина була без роботи – і тепер вирішила звернутися в службу зайнятості. Але в будь-якому разі безробіття зростає, просто поки людей намагаються не звільняти, сподіваючись, що скоро все закінчиться – і вийдуть на роботу", - пояснює тенденцію Дрожжина.

І все ж карантин зупинив цілі галузі, перекроївши до невпізнання ринок праці в Україні. Без роботи залишилися тисячі співробітників, зайнятих в туризмі, готельній та ресторанній сфері, пасажирських перевезеннях, індустрії розваг і краси. Ці галузі відновляться тільки після закінчення пандемії, але навряд чи в колишньому обсязі.

Помітно скоротилася кількість вакансій за робітничими спеціальностями, наприклад, в тому ж будівництві знизилася на 23%. Набагато рідше шукають адміністративний персонал і не потребують маркетологів, розповідає Юлія Дрожжина.

Коронакриза позначилася і на співвідношенні резюме і вакансій. Якщо в 2019 році на одну пропозицію претендували 6-8 претендентів, то зараз 12-18, каже Дрожжина. Що до кількості вакансій, то воно поки що впали не критично. Але роботодавці вже практикують відкладену пропозицію: розміщують вакансію, проводять співбесіду, але попереджають, що рішення щодо працевлаштування приймуть вже після завершення карантину.

"Багато роботодавців просто закрили підбір. Як буде розвиватися ситуація – залежить від тривалості карантину. Чим довше ми просидимо вдома, тим імовірніше, що будемо виходити на зовсім інші умови", - зазначає HR-експерт сайту robota.ua Тетяна Пашкіна.

Фармацевти, працівники АЗС і топ-менеджери

Поки одні галузі зупинилися, інші відчувають небувалий підйом. І головним роботодавцем в Україні як і раніше залишається Київ з 12 тисячами вакансій, розповідає HR-експерт сайту robota.ua Тетяна Пашкіна. За друге місце регулярно б'ються міста-мільйонники Дніпро (1800) і Харків (2000). Трохи менше пропозицій в Одесі (1600) та Львові (1200), а Запоріжжя (650) і Вінниці (370) демонструють типову картину з роботою в обласних центрах.

"Активно розміщує вакансії і продовжує набирати фахівців продуктовий ритейл (роздрібна торгівля продуктів харчування оптовими масштабами), IT-сфера, агро-сфера, логістика, всі учасники ланцюжка поставок в супермаркети, а ще фармацевтика – аптеки, виробництво, продаж. Причому ті ж аптеки розміщують вакансії як фармацевтів і провізорів, так і супутнього персоналу – прибиральниць, вантажників, водіїв. Досить активно компанії різних галузей шукають бухгалтерів, фінансистів", - перераховує популярні сьогодні напрями у працевлаштуванні Дрожжина.

Справжній бум робочих місць на автозаправках: попит на операторів АЗС збільшився на 203%, на касирів АЗС – на 159 %, повідомляє rabota.ua. Порівняно з докарантинною епохою потреба в кур'єрах зросла на 106% , на касирів у супермаркетах – на 59%,і на третину зросла кількість вакансій в IT-сфері.

Є попит і на менеджерів вищої та середньої ланки. Причому якщо в 2009 році роботодавці шукали антикризових керівників, а в 2014-2015 роках фахівців, здатних налагоджувати міжнародні зв'язки з ринками ЄС і США, то тепер є попит на тих, хто вміє налагодити діяльність в е-комерс (онлайн). І ця тенденція буде лише посилюватися, підкреслює Юлія Дрожжина.

Під час епідемії коронавіруса як ніколи гостро стоїть кадрове питання в лікарнях. Але зарплата лікаря-анестезіолога, без якого не обійтися в реанімації, стартує від 7 тис грн, в той час як стрім-блогерші одразу пропонують 20 тис грн, а стоматологу в приватній клініці – 40 тис грн.

Зарплати зменшать та переведуть у тінь

На тлі економічного спаду і конкуренції на ринку праці не варто розраховувати, що зарплати в 2020 році зростуть. Вже сьогодні заробітні очікування просіли на 10%, зазначає Юлія Дрожжина. Хоча ще в грудні 2019 року експерти ринку праці прогнозували, що в кінці 2020 оклади можуть збільшитися на 25 %.

"Швидше за все, роботодавці переглянуть і зменшать фіксовану частину (білу – прим. ред.) і збільшать змінну (премії і оплата в конвертах). Тобто, роботодавець переведе частину зарплат в тінь, в тому числі, щоб зняти податкове навантаження. Це і раніше було поширене явище, тепер ця тенденція буде посилюватися", - прогнозує Юлія Дрожжина.

Підвищення зарплат, якщо і будуть, то точкові, щоб залучити висококваліфікованих фахівців – люди під час кризи стають менш поступливими, коли справа стосується зміни місця роботи, пояснює HR-експерт Тетяна Пашкіна. Але поки в зарплатах касирів і кур'єрів особливих змін немає – вони тримаються на докризовому рівні.

"Роботодавці, які намагаються заощадити, конкурують з тими, хто цього не робить. І якщо в одних місце касира з оплатою в 6 800 грн, а в іншого – в 11 тисяч, не складно вгадати, до кого буде черга, а де пропозиції будуть "висіти". Та й "биті" життям претентенти уважно читають умови роботи: гуртожиток, підвезення з роботи, гарячі обіди, а не тільки в зарплати вдивляються", - пояснює Пашкіна.

Втім, просунутих роботодавців, готових вразити співробітника повним соцпакетом і додатковими бонусами, в Україні завжди було небагато. Переважно це мережі або компанії з іноземними інвестиціями, де є сформована корпоративна культура і усвідомлення дефіциту кваліфікованого персоналу, підкреслює HR-експерт.

"А інші роботодавців все ще думають, що ось цих звільнимо, а наступних наберемо швидко, без втрат і на смішні гроші", - іронічно відзначає Пашкіна.

Заробітчани не поспішають на батьківщину

Українські заробітчани, які повернулися перед повним закриттям кордонів могли б вплинути на ринок праці. Але їх, всупереч резонансу, виявилося небагато.

"Я спираюся на дані, які надала прикордонна служба України: з 13 березня по 1 квітня 2020 року в країну повернулися 640 тисяч українців. При цьому з Польщі виїхало близько 145 тисяч українських трудових мігрантів. Тому говорити, що поголовно всі наші заробітчани повернулися – неправильно, за оцінкою нашої асоціації повернулися на батьківщину близько 10% тих співвітчизників, які працювали за кордоном", - говорить президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобійник.

Навіть більше – чимало українців продовжували прагнути виїхати до країн ЄС у березні, попри на те, що пандемія набирала силу. В Європі навіть під час карантину можна знайти роботу з оплатою в рази вище, ніж на батьківщині. У 40-річного харків'янина Сергія Нестеренка "згоріли" квитки в Литву – в день виїзду в Україні скасували залізничне сполучення. Його друзі, які встигли дістатися до Вільнюса і Варшави, зараз встановлюють сантехніку і про повернення додому не думають.

Фото з особистого архіву Сергія Нестеренко

"Тих, хто працював неофіційно, звільнили, а для легальних працівників годинна оплата не змінилася, просто годин стало менше. На виробництві пропускний режим, всі працюють в масках. Майстрам міряють температуру перед і після зміни. Всіх зобов'язали регулярно мити руки санитайзером. Ще стали давати безкоштовні обіди за рахунок роботодавця. За житло раніше роботодавець €100 на місяць утримував, зараз не вираховує", - розповідає Сергій.

Такі привілеї для трудових мігрантів під час карантину невипадкові. У країнах ЄС присутня демографічна криза, і у них немає іншого виходу, як створювати умови, щоб залучити українців до себе на роботу, пояснює Воскобійник.

"Сьогодні основне завдання країн ЄС – максимально зберегти всі робочі місця. Тому що закрити бізнес легко, а відкрити – складно. Польща на підтримку своїх підприємців виділяє близько 70 млрд євро. І я думаю, що після того, як все закінчиться, європейська економіка дуже швидко відновиться", - прогнозує експерт з міжнародного працевлаштування.

На колишнє місце роботи, КП "Харківські теплові мережі", Сергій Нестеренко повертатися не хоче – там і в кращі роки затримували зарплату. А приватні компанії, які активно кликали його до від'їзду, призупинили роботу на час карантину.

Не особливо вірить чоловік і в ініціативу президента Володимира Зеленського – залишитися в Україні, щоб будувати тут дороги. В прийнятих поправках до бюджету на 2020 рік не знайшов грошей на розвиток інфраструктурних проектів, пояснює Сергій.

Що потрібно людям: робота чи гроші, запитує Василь Воскобійник. І пояснює, чому після закінчення карантину з України з подвоєною силою поїдуть трудові мігранти.

"Середня заробітна плата за 2019 рік – 7 600 гривень. При нинішньому курсі – трохи більше $250. При цьому мінімальна зарплата в Польщі близько $600, і щоб влаштуватися там на роботу, потрібен біометричний паспорт, квиток і $200 доларів до першої зарплати, хоча деякі роботодавці навіть платять підйомні. У нас робочі місця зосереджені в мільйонниках. Виняйняти квартиру в Києві – близько 10 тис грн, причому відразу потрібно заплатити за два місяці. Ще $200 до першої зарплати – на продукти. Отже, щоб влаштуватися на роботу в Києві, потрібно витратити $1000. Куди поїдуть люди?"


 
Підписуйтесь на RegioNews

Натисніть «Подобається», щоб читати
Regionews.ua в Facebook