Херсонське щастя: Дубінський, хайп та піар

То що то таке було – політика чи реальний проєкт, чи вхопили херсонці птаху щастя і, власне, для чого був той хайп? Дізнався кореспондент RegioNews.

У погоні за службою щастя

Вперше про намір влади створити в структурі ОДА пілотний проєкт – управління щастя, новопризначений голова ОДА Юрій Гусєв заявив на брифінгу 27 вересня минулого року. І відразу опинився під шквалом критики місцевих ЗМІ, з якими у нього, до речі, стосунки так і не склалися.

Юрий Гусєв, фото:facebook.com/pg/khoda.gov.ua/

Як потім він пояснив в одному зі своїх інтерв’ю, ідея створення такого підрозділу у нього виникла після спілкування з Нобелівським лауреатом Амартія Кумар Сеном та колишнім міністром освіти Бутану професором Такуром Паудіелем. Голова ОДА навіть повідомив, що індекс щастя закладають у проєкт Стратегії розвитку області до 2027 року.

Відразу після його заяви про намір створити управління щастя зчинилося багато галасу, або, як кажуть по-модному, "хайпу" – ймовірно, саме такою й була мета. А от чим власне та структура займатиметься, було не дуже зрозуміло.

І лише після 6 грудня 2020 року в ОДА затвердили Інструкції з розрахунку індексу щастя та визначення якості життя. Ті, хто любить формули, можуть перейти за посиланням.

З’явилось і положення про службу щастя. Зокрема, виписали, що ця служба перейматиметься організацією соціологічних досліджень для контролю рівня показників індексу щастя та задоволеності життям населення в області, вимірюванням ефективності роботи структурних підрозділів ХОДА.

Наступний хайп виник навколо пошуку кандидата на посаду керівника служби. "Шукаємо в команду керівника Служби щастя Херсонської ОДА", - повідомив Гусєв і відзначив, що то має бути креативна людина.

Враховуючи функціонал, чекали, що очолить такий підрозділ соціолог чи досвідчений управлінець. Проходження конкурсу кандидатами на посади керівника Служби щастя навіть транслювали онлайн.

Врешті серед семи кандидатів обрали Весну Карпук, яка має філологічну та економічну освіту і ніяк не пов’язана із соціологією. Хоч, треба зазначити, серед кваліфікаційних вимог, оприлюднених на сайті ОДА, визначено просто: вища освіта не нижче магістра.

Весна Карпук, фото: khoda.gov.ua

На кандидатуру Карпук відразу звернули увагу ЗМІ, особливо чомусь акцентуючи увагу на її відвертих фото з акаунтів у соцмережах та на тому, ким вона працювала у минулому, зокрема, керувала магазином одягу.

Як розповіла сама Весна Карпук, про вакансію вона дізналась восени, відтоді ні на секунду не сумнівалась у тому, що зробить все можливе, аби стати частиною цього проєкту. До виконання обов’язків приступила 10 лютого 2020 року. Служба щастя ще встигла оголосити всередині березня, що шукає волонтерів - пропонували заповнити анкету, обравши ініціативи, до яких вони хочуть долучитися – соціологічні дослідження, проєкти.

А вже 30 березня голова ОДА видав розпорядження, яким ліквідував Службу щастя та покращення якості життя. За словами Юрія Гусєва, за кілька місяців роботи "цієї унікальної для України" та "важливої для області" служби напрацьовано цілу низку заходів та пропозицій, розроблено методику розрахунку регіонального індексу щастя. Але надалі моніторинг та оцінку якості життя, соціологічні дослідження для галузевих програм здійснюватиме один з підрозділів новоствореного Департаменту реалізації гуманітарної політики.

Крiм того, в ОДА вирішили, що питання щастя та покращення якості життя людей потребують залучення громадськості, волонтерів, науковців. І для цього Юрiй Гусєв створив обласну комісію з питань щастя та покращення життя людей, координатором якої призначив свою радницю.

Можливо, ліквідація служби щастя не відбулася так різко та швидко, якби не позиція політичного куратора Херсонщини від "Слуг народу" Олександра Дубінського. Якщо видалити ненормативну лексику з його розтиражованого відео, то Дубінський запитував: що таке служба щастя в країні, звідки виїжджають люди, як працює служба щастя в одній з найбідніших областей, і акцентував увагу на тому, що створив ту службу "губернатор – порохобот".

Задля справедливості, цей праведний гнів Дубінського з приводу порохоботства не став перешкодою для його подальшої співпраці з головою ОДА. Гусєв та Дубінський 17 березня на спільному брифінгу у Києві оголосили про початок праймеріз – відкритого відбору кандидата від партії "Слуга Народу" на посаду мера Херсона. Можливо, ліквідація служби щастя – це був компроміс, який примирив куратора з минулим порохобством голови ОДА.

Вистава та соціологія про щастя

Треба сказати, що жодної прес-конференції нова керівниця Служби щастя не дала – просто не встигла. Хоча послухати її хотіли та й нагода з’явилась - 14 лютого у Кризовому медіа-центрі Херсона. Тоді представили результати соціологічного дослідження "Основні складові щастя в розумінні херсонців". Як виявилось, 55% херсонців вважають себе щасливими людьми. І всього лише 10% не змогли визначитися, чи відчувають вони себе щасливими.

Вже на 20, ще до карантину, березня представники громадськості планували проведення Форуму щастя та уроків щастя по школах міста. У цей день мали організувати школярів на посадку "дерев щастя".

Та що там громадські активісти – під час щорічного фестивалю "Лютий/Февраль" замість акторів на театральній сцені виступали чиновники ОДА у виставі "Департамент щастя". Казали, що вистава об’єднала у діалозі тих, хто створює у Службу щастя, та тих, хто хоче зрозуміти, для чого вона та як працюватиме. Квиток на виставу коштував 50 гривень.

Акторами вистави стали, зокрема, заступник голови ОДА Андрій Богданович, саме він і координував роботу зі створення Служби щастя, та заступниця голови ОДА з гуманітарних питань Світлана Чепіга. Але вистава, як бачимо, не допомогла Службі щастя.

То все-таки, чому проєкт "не пішов", чи є у ньому сенс, чи служба щастя – то тема на кшталт міністерств з роману "1984" Орвелла. Чого там було більше – піару чи раціонального – поцікавилися ми у херсонських експертів.

Дементій Білий, політолог

На мою думку, подібна установа, яка постійно на систематичній основі вивчає громадську думку, робить заміри настроїв суспільства, виміри добробуту людей, має бути.

За стандартами західних країн подібні мозкові центри часто існують не в структурі влади, але "поруч", як незалежні, неурядові центри, які проводять дослідження, у тому числі, на замовлення влади, виробляють рекомендації для її дій.

Подібних центрів на регіональному рівні у нас немає. Спроби з кінця 90-х років створити підрозділи у складі управління внутрішньої політики ОДА, які б займалися дослідженнями громадської думки, не отримали свого продовження. Тому, коли після свого призначення Юрій Гусєв оголосив про створення такого аналітичного підрозділу - Служби щастя та покращення якості життя, я вважав це позитивним кроком.

На жаль, більшість сприйняло цю ідею як політичний PR. Заважала сама назва "Служба щастя", хоча, нагадаю, що є індекс щастя, який постійно вимірюється в багатьох країнах. І зміни в оцінці щастя могли б бути гарною оцінкою ефективності роботи у тому числі влади. Наше суспільство досить критично налаштовано до будь-якого пафосу з боку влади. Ми не звикли говорити про щастя, а більше говоримо про свої проблеми та бідність. І це заважало сприйняти суть такої ініціативи.

Далі, якщо це аналітичний центр, то логічно, що на чолі центру був би фаховий соціолог, який би мав досвід проведення соціально-економічних досліджень. І потрібен бюджет для проведення моніторингу. Це виклики, які треба було вирішувати. Для цього потрібна і підтримка експертного середовища, і згода обласної ради виділяти кошти облдержадміністрації - напередодні місцевих виборів. А замість змістовної розмови щодо стратегії регіональних досліджень вийшов тролінг та хайп.

Микола Гоманюк, соціолог

Тема відома, є декілька способів вимірювання щастя, дослідження щастя проводяться щороку. Цим займається, зокрема, Інститут Геллапа. Що стосується Херсонщини і проекту, про який ви питаєте, то я спочатку був залучений до цих процесів, розробив свою методологію, проте її відкинули і співробітництво було припинено. До формули, яку використали в ОДА для Служби щастя, я не маю жодного відношення – у них це трохи змінена формула, що розроблена британською Фундацією нової економіки. Якщо коротко, то ідея там така: щоб збільшити індекс щастя, треба менше споживати, а не навпаки. На мою думку, формула, яку пропонує ОДА, немає практичного значення.

Сама ідея проведення таких досліджень в області продуктивна – за їх результатами можна надавати рекомендації для галузевих департаментів – економіки, сільського господарства, культури - щодо розвитку регіону. Питання в тому, чи потрібно було створювати окрему службу, тим більше давати їй таку назву – "Служба щастя та покращення якості життя облдержадміністрації". Навіть слово "покращення" - то вже "мем" часів Януковича. Що стосується, чи потрібно проводити такі дослідження в регіоні – так. Хоча б раз на рік. Вартість, звісно, залежить від кола питань, які ставляться. Проте, думаю, для такого дослідження треба не менше 50 тис грн.