UA | RU
27 декабря 2018, 16:31

Які слова знецінюють трагедію України?

Останнім часом в нашу звичайну, повсякденну мову стали активно проникати психологічні терміни. Не випадково Оксфордський словник назвав словом року прикметник «токсичний» - ми всі тепер знаємо, що таке «токсичні відносини» і «токсичне середовище». Ми розповідаємо один одному, як «закриваємо гештальт», говоримо про усвідомлення і кордони. І звичайно, знаємо, що таке знецінення - це коли тому, що ми відчуваємо, не надають значення. Або коли ми самі знижуємо значимість того, що відчувають інші.

Однак саме словом «знецінення» можна назвати те, що ми часто бачимо, коли читаємо новини про Україну.

Кілька днів тому видання «Медуза» опублікувало подкаст, присвячений подіям в Керченській протоці. І назвали його так: «Через що Росія і Україна знову посварилися? І кому це було потрібно?» В описі подкасту було сказано, що ведучі обговорюють «конфлікт в Керченській протоці і його малоприємні наслідки».

Дієслово, обране для опису того, що сталося, обурив українців: посварилися - слово, невідповідне того, що відбувається між Росією і Україною останні п'ять років. Таке формулювання створює відчуття дрібної сварки та прикрого непорозуміння, яке влади двох країн ніяк не можуть подолати.

Хоча в результаті цієї «дрібної сварки» кілька українських моряків були поранені, а потім – опинилися в московському СІЗО.

У свою чергу, прислівник «знову» говорить нам про те, що і до цього все було просто сваркою - анексія території, військова присутність, сотні загиблих.

Знецінення того, що відбувається з Україною, можна побачити і в інших формулюваннях.

Те, що відбулося в Керченській протоці називають «інцидентом», «загостренням», «конфліктом».

Формулювання «конфлікт» взагалі використовується часто саме в нейтральній якості. Однак і воно містить в собі знецінення: ЗМІ України, які страждають від цього «конфлікту», це слово використовують дуже рідко.

Лідер групи «Ленінград» Сергій Шнуров нещодавно зізнавався, що не їздить в українські міста з концертами «в період напружених відносин».

Експерти, наприклад, професор Вищої школи економіки Олег Матвейчев, кажуть, що відносини Росії і України «знаходяться на низькому рівні».

Уявіть людину, яка заснула, як Ріп ван Вінкль, скажімо, в 2012 році, а зараз прокинувся і читає заголовки. Конфлікт, інцидент, напруженість, посварилися, на низькому рівні. Вона б і не здогадалася б, що за цими словами стоять тисячі загиблих і поранених, десятки заарештованих, могили солдатів, які ховають від журналістів, і взагалі смерть, жах і трагедія. А коли дізналася б, навряд чи назвала б все це сваркою або незлагодою.

 

gnews gnews Подписывайся, чтобы узнать новости первым Подписаться
11 апреля 2025
Социология против Минединства. Почему украинцев за границей не заинтересовали инициативы Алексея Чернышева
На деятельности Министерства национального единства по большому счету можно ставить крест. Министерство с пафосным (совершенно в стиле нейминга нынешней власти) названием, созданное в прошлом году, ко...
10 апреля 2025
Что известно о бизнесмене Манукяне, подозреваемом в связях с Арменом "Горловским"
Харьковский бизнесмен Владимир Манукян, как правило, избегает публичности. Он из категории людей с чрезвычайно противоречивой репутацией. Но недавно несколько СМИ обратили внимание на его недавнее про...
09 апреля 2025
"Дети врагов народа". Почему обстрел Кривого Рога вызвал такую неожиданную реакцию
Украинское общество, разделившись на части и враждуя между собой, докатилось до российских антигуманистических нарративов. Почему военный позволяет себе столь резкие заявления в адрес не просто своих ...
09 апреля 2025
Путь одинокой матери: как живут женщины, потерявшие мужа на войне
До полномасштабной войны статус одинокой мамы имели почти 120 тыс. украинок. Но сегодня этот показатель, к большому сожалению, постоянно увеличивается. Растить в одиночку детей — задача крайне непрост...