Зустріч на Алясці: чому формат Зеленський–Трамп–Путін невигідний Україні

Звісно, я сподіваюся, що ніхто з України туди їхати не збирається.

По-перше, це була б допомога помилковому рішенню Дональда Трампа обрати місцем проведення зустрічі США, що виводить з міжнародної ізоляції й легалізує російського воєнного злочинця.

Доречі, це може бути єдиним результатом російсько-американської зустрічі, крім тих загадкових мотивів і тем, про які публічно ніхто не розкаже.

По-друге, сідати за стіл, де вже пообідали двоє, якось не комільфо.

По-третє, і головне – такий підхід до керівництва України – бути "на підтанцьовці” і "на підхваті” абсолютно не відповідає тому рівню суб’єктності країни, який вибороли для дипломатії величезною ціною Сили оборони України.

І взагалі, зустріч у форматі Зеленський-Трамп-путін несе багато ризиків. Можуть розіграти в чотири руки...

Дональд Трамп, очевидно, грає роль посередника не відстороненого (як це було на переговорах у Саудівській Аравії), або активного спостерігача (як це було в Туреччині), а дуже включеного у процес перемовин посередника (є й така функція в дипломатичному праві й такі приклади в історії міжнародних відносин), але навряд чи рівновіддаленого.

Україні треба зараз не підігрувати в імітації переговорів про мир (такого результату навіть і не очікується), а провести ДВОСТОРОННІ зустрічі з лідерами партнерських країн, зокрема, тих же США, Німеччини, Великої Британії, Франції і врешті-решт, БАГАТОСТОРОННІЙ САМІТ, де всі будуть за столом із скоординованою, чіткою й сильною переговорною позицією та не залишать Україну наодинці.