Нобель як маркер впливу: що означає премія для стратегії Трампа

Вчора (8 жовтня, – прим.ред.) цілий ряд дуже поважних експертів підтримали відкритий лист Валерія Чалого про те, щоб цього року нобелівка з миру не вручалася нікому.

Я не буду тут вдаватися в роздуми чи когось цікавить думка наших експертів, хоча можу сказати, що справді існує невелика вірогідність, що премія цього року буде пропущена. Але це викличе дуже серйозні іміджеві ризики для комітету.

1. Нобелівський комітет розуміє, що пропустивши премію, він дуже серйозно втратить репутаційно. Чому премію в той чи інший період отримували Арафат чи Кіссінджер пояснити завжди було можна. А от не дати нікому премію миру, в якому продовжуються війни – неможливо. Не дати премію означає сказати вголос: "Ми злякалися Трампа". Я не впевнений, що Нобелівський комітет в Осло готовий до цього.

2. В основі, можливо навіть навʼязливого, бажання Трампа отримати премію, лежить не лише гординя і самозакоханість, як це оцінює більшість експертів.

Основою є нелюбов до Обами, який, крім всього іншого, з точки зору Трампа, отримав премію ні за що ні про що. Нобелівка потрібна Трампу для внутрішнього користування, можливо, набагато більше ніж для зовнішнього. Обама – не просто альтер-его Трампа (в психоаналітичному значенні). Обама – уособлення всього того, проти чого бореться Трамп. Обама – це базовий персонаж культури вибачень, проти якої повів хрестовий похід Трамп і, багато в чому, зламав цю саму культуру вибачень.

3. Для Трампа Нобелівський комітет миру – це, схоже, частина цієї самої культури вибачень. І він буде його ворогом (в тій чи іншій мірі) навіть після вручення премії. Зрештою, ми щось подібне бачимо на ряді інших прикладів.

4. Вірогідність отримання премії Трампом цього року – відносно невелика. Але отримання чи не отримання премії ніяк не вплине на політику Трампа щодо Європи. В попередньому дописі я вже писав: Трамп прийняв рішення відкласти пропозиції РФ щодо арктичного шельфу та рідкісноземельних металів на потім. Зараз він зосереджений на нафтогазовій блокаді доступу Росії до преміального ринку Європи. І, схоже, ця стратегія спрацює протягом наступного року. І ця ціль – явно перевищує медаль, отриману в Осло.

5. Друга його ціль часткове обмеження Росії на світових ринках. Думаю, росіяни протягом року втратять ще до 20% нафтових прибутків (перш за все, завдяки, втраті більш маржинальних ринків переробленої нафти). І головна причина тут буде в роботі наших дронів.

Нобелівська премія для Трампа – це вишенька на торті, а не першопричина тих чи інших рішень. Головне, щоб зараз держава на своєму рівні не підхопила ідею переговорів з нобелівським комітетом. Бо тут жодної win-win історії не існує.