Надто багато тіл… Інститут зв’язку, Полтава
Разом з @melnikpolly зібралися та поїхали на нашому еваку допомагати, як могли. На місці ми були першими — швидка ще не прибула, лише машина ДСНС. Біля воріт лежали декілька тіл у крові. Ми швидко оглянули їх: кров текла з голови, кінцівки були цілі, у одного чоловіка — пробита грудна клітка. Ми працювали з ними всього декілька хвилин, не уявляючи, що нас чекає далі. Одразу на допомогу приїхав наш друг @shafarchuk_ihor (це його фото), якого ми нещодавно вчили тактичній медицині. Ми побігли далі, шукати тих, кому ще можна допомогти. Далі все було в тілах, крові, криках, стогнах, болі і смерті.
Перед нами стояв старий величезний ЗІЛ, у який просто грузили поранених. Їх клали на тряпки, ковдри, двері, піднімали майже вище голови і закидали в багажник. Я не встиг навіть подивитися, що з ними. Коли прийшов, то вже просто допоміг докинути останніх поранених. Місця вже не було, двері закрили, і ЗІЛ поїхав через усе місто до лікарні, набитий людьми які вмирали.
Біля ЗІЛа лежали ще десятки тіл. ДСНС і військові зносили тіла з розбитого будинку і подвір’я під дерева, де само собою організувався сортувальний пункт. Почали прибувати швидкі. Люди бігали, військові, волонтери, ми. Щохвилини приносили когось ще живого, щохвилини ми бігали від одного до іншого і накладали турнікети. У людей по три ампутації — це 3-4 турнікети на одну людину. Заклеювали оклюзійками проникаючі в грудних клітках, невдала СЛР, деякі вмерли під тими деревами на сортувальному пункті, деякі до дорозі в лікарню, деякі в лікарні, офіційно 271 поранений та 51 загиблий, це надто багато… Клята війна, бідні люди…
Турнікети швидко закінчилися. Для найважчих випадків ми кричали: "Лікаря сюди!". Лікарі, які приїхали на швидких, точно не готувалися до такого: "Це ж Полтава, тут безпечно". Продовження в картинках.
