Труханова позбавили громадянства: що чекатиме на Одесу далі

Історія із нібито російським громадянством міського голови Одеси Геннадія Труханова дісталася до певного проміжного фінішу. Але питань вона все одно залишила більше, ніж отримала відповідей. І навіть на головне питання – чи й справді одеський мер має цей документ – чіткої й однозначної відповіді немає.

Російський паспорт Труханова

Хоча Служба безпеки України, на підставі документів яких, як заявили у самій СБУ, комісія при президенті України ухвалила рішення про припинення громадянства України Труханову, запевняє – одеський градоначальник справді є громадянином країни-агресора.

Причому отримав він закордонний паспорт Російської Федерації ще в грудні 2015 року. А 2017 року представники Труханова, заявили в СБУ, зверталися до відповідних державних органів РФ з проханням анулювати його внутрішній російський паспорт – і нібито це було зроблено. Хоч, запевняють українські спецслужби, це нічого не значить, а Геннадій Труханов залишається громадянином Росії.

Указ Володимира Зеленського про припинення громадянства Труханову, до речі, на офіційному сайті глави держави досі не оприлюднений. А от наступний крок – утворення "Одеської міської військової адміністрації Одеського району Одеської області" – уже оприлюднений, в день його підпису, 15 жовтня. Та на цьому історія із паспортами та мерством Труханова, звісно ж, не завершена.

Що сказали Труханов і Грозєв

По-перше, сам міський голова Одеси (який має втратити цю посаду через відсутність українського громадянства; власне, саме в цьому і є суть усіх дій у офісі на Банковій) пообіцяв подати позов до суду.

Геннадій Труханов нагадав, що ще 2022 року Зеленський доручав Службі безпеки України перевірити факт наявності в нього, Труханова, російського громадянства – і тоді начебто не було знайдено жодних доказів ні щодо громадянства як такого, ні щодо паспорта як фізичного втілення громадянства.

Одеський мер звернув увагу на те, що у фотографії його паспорта, яка гуляє інтернетом і використовується як доказ – навіть ім’я його написане з помилкою, Genadiy, хоча в російській версії вказано "Геннадий". До речі, цей момент помітив не тільки сам фігурант паспортної справи, а і такий відомий розслідувач як Христо Грозєв.

Грозєв заявив, що "російський паспорт" Геннадія Труханова – це підробка. Причому виконана не в Україні. За словами болгарина, історія з російським громадянством одеського міського голови інспірована кремлівськими спецслужбами. Мовляв, вони активно працюють проти Труханова, от і вирішили його знищити таким от нехитрим чином.

Труханов – проросійський чи проукраїнський?

Не дуже зрозуміло, навіщо Росії воювати з Трухановим. Як відомо, Труханов з’явився на загальноукраїнському політичному небокраї 2012 року як нардеп-мажоритарник від проросійської Партії регіонів – і працював там у напрямку загальної лінії партії. Так, 2013 року він став одним із підписантів антиукраїнського звернення українських депутатів до польського Сейму з проханням визнати події на Волині в час Другої світової "геноцидом польського населення", а 2014-го голосував за диктаторські закони 16 січня.

Після зміни влади Труханов, як багато хто із тодішніх регіоналів, не став вписуватися у новостворений на уламках ПР Опозиційний блок, а пішов іншим перевіреним шляхом – подався у місцеву владу, вигравши вибори мера Одеси, де і перебуває досі, уже як засновник невеличкої, кишенькової партії "Довіряй ділам".

Звісно, після 24 лютого 2022 року проросійська риторика Труханова прогнозовано змінилася. Але, попри усі ці зміни, міський голова Одеси, наприклад, виступав проти демонтажу пам’ятників російським імперським діячам – графу Воронцову чи поету Олександру Пушкіну, який є одним із символів "русского міра" в тій же Одесі. І аргументація Труханова тут неважлива – важливий сам факт.

Що чекає на Одесу та її владу

А у всьому іншому Геннадій Труханов – типовий український регіональний топчиновник, у бекграунді якого купа різних мутних історій, які час від часу перетворюють на кримінальні провадження, але без жодних політичних натяків, з винятково фінансовою складовою. У Труханова це, зокрема, підозра у заволодінні земельними ділянками чи справа заводу "Краян". Нічого особливого чи унікального, звичні, на жаль, для українського політикуму речі.

Що ж чекає на Одесу та її (поки ще?) очільника у найближчому майбутньому? По-перше, це судова тяганина, навколо якої з’являтимуться різноманітні інформаційні вкиди. Так, згаданий вже Христо Грозєв пообіцяв розповісти, навіщо ж росіянам потрібно було вигадувати історію з російським паспортом у цілком собі проросійського одеського градоначальника. (І чому ж тоді – це вже слова не Грозєва, а автора цієї статті – ми не бачимо подібних кроків у напрямку, наприклад, нинішнього керівника Кривого Рогу Олександра Вілкула. Його проукраїнська позиція є значно активнішою і цільнішою за труханівську, а бекграунд такий, що запросто можна "витягти" звідти російський паспорт чи щось серйозніше).

По-друге, на побутових реаліях життя Одеси і одеситів відсторонення Труханова і поява керівника військової адміністрації Сергія Лисака навряд чи всерйоз позначиться. Приклади з інших міст говорять нам про те, що суть ВЦА – це лише упевнений контроль Банкової над регіональними структурами. Цього Офіс президента, звісно ж, досягне (якщо Труханов програє суд). Але одеситам від цього буде ні холодно, ні гаряче.