Дмитро Білоцерковець, найближчий соратник мера Києва Віталія Кличка, – про конфлікт з ОП та майбутні вибори
Чи готується політсила мера Кличка до виборів
– На тлі низки заяв і спроб нового президента США Дональда Трампа про намагання якомога швидше врегулювати війну в Україні – у вітчизняний політикум вже почав просочуватися запах майбутніх виборів. Процес підготовки до них ще більше активізував Кіт Келлог, спеціальний посланник президента США з урегулювання війни Росії проти України. Днями він заявив, що адміністрація хоче, щоб в Україні цього року відбулися вибори президента та парламенту. Низка телеграм-каналів, які вважаються наближеними до Офісу президента, говорять, що влада непублічно вже займається пошуком людей, які будуть опікуватися виборчим процесом у регіонах. Розкажіть, будь ласка, чи амбіції в партії "УДАР" та в якій конфігурації вона може брати участь у виборах?
– Жодної підготовки до виборів немає і не планується доти, доки не буде повідомлено офіційно про початок виборчого процесу. Хто б що не казав про підготовку до якихось виборів, але я як співголова фракції "УДАР" в Київраді знаю реальну складову. Жодних спроб підготовки до виборчого процесу не існує на цей час.
– Свого часу, ще за кілька років до початку війни, в колі очільників найбільших українських міст циркулювала ідея створення так званої "партії мерів", яка мала б виступити єдиним фронтом та локомотивом якої мав би стати Віталій Кличко. Як ви вважаєте, чи на майбутніх виборах можлива реінкарнація такої ідеї?
– Я не вірю в те, що політичне поле буде таким, як було до початку повномасштабної війни. Я вірю в те, що все буде перезавантажено, та якимось чином політичне поле буде стартувати. Але через які виклики? Це ми зможемо зрозуміти лише після того, коли буде розпочато виборчий процес. Наразі не зрозуміло, як люди будуть все сприймати. Наприклад, якщо зараз ми у виборців запитаємо найбільш пріоритетні речі для них, то ми побачимо, що це – доступ до товарів першої необхідності, доступ до купівлі бензину, до громадського транспорту, до електроенергії тощо. Тільки-но війна закінчиться, то ті самі люди будуть казати про нові школи, про нові садочки, нові дороги. Ті ж самі люди, але одразу на наступний день після закінчення повномасштабної війни. Тому зараз, якщо опитувати людей щодо їхніх політичних побажань, і тих самих людей спитати після закінчення війни або після перемир’я, то це будуть різні ними названі речі. Тому неможливо спрогнозувати, яким буде саме політичне поле. Можливо, воно зміниться на 100%, і будуть нові реалії. Ми все побачимо після того, як закінчиться повномасштабна війна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конфлікт між мерією Києва та КМВА – хто в столиці влада?
Про конфлікти центральної та місцевих влад
– Протягом повномасштабної війни в низці обласних центрів, наприклад, у Чернігові, Полтаві, Сумах тощо, були відсторонені їхні мери, а виконання обов'язків передані представникам партії "Слуга народу". Схема для всіх була типова: порушення кримінальної справи – рішення суду про відсторонення від посади й заборона обіймати посади протягом певного періоду – автоматичне покладання обов'язків мера на секретаря міської ради від провладної партії. Чим, на вашу думку, в результаті обернулася для міст така авантюра?
– Така заміна мерів відбулася через бажання однієї з гілок влади, а саме центральної влади, займатись узурпацією іншої гілки влади – місцевої, для того, аби контролювати її. На сьогодні, на жаль, ані Офіс президента, ані вертикаль "Слуги народу" не розуміють, що вони не мають собою заміщати місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування – це інша гілка влади. Вони жодним чином не пов'язані прямою взаємодією.
Все відбулося через політичний тиск центральної влади на місцеве самоврядування. І тим самим вони хочуть знищувати під коріння потенційну опозицію. Тих, хто не згоден з позицією центральної влади у великої кількості питань, пов’язаних із державою і з державною політикою, зокрема маю на увазі політичною складовою щодо ручного управління силовиками, щодо повного контролю над державним бюджетом і фактично відбором можливостей розвитку місцевого самоврядування через скасування фінансової децентралізації. Зараз у нас усі податки централізуються на центральну владу. Можу нагадати про ПДФО (податок на доходи фізичних осіб – ред.) військовий, або просто ПДФО. У всіх міст забирають 40% ПДФО, у Києва – 60%. А це основний податок для формування місцевих бюджетів.
– В управлінні Києвом зараз фактично встановлене двовладдя. Є обраний мер Віталій Кличко, а є призначений нещодавно Офісом президента новий начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. Можете, будь ласка, пояснити, хто все ж таки в столиці влада?
– Хотів розпочати з витоків, як формувалось керівництво містом, а особливо після 2022 року.
По-перше, Київська міська державна адміністрація є абсолютно іншою формою управління містом, аніж в інших населених пунктах. В повноваженнях КМДА – це місцеве самоврядування і 20% є повноваженнями центральної влади. Нагадаю також, що ще в 2001 році тодішній президент України Леонід Кучма подав до Конституційного суду звернення щодо того, чи може очільник держави призначати головою КМДА людину, яка не була обрана Київським міським головою. В 2003 році Конституційний суд визначив, що оскільки більша частина повноважень КМДА є повноваженнями місцевої громади, то президент не може призначати головою КМДА іншу людину окрім Київського міського голови. Така ж ситуація з призначенням голів районних державних адміністрацій, адже є постанова Кабміну, де чітко прописано, що призначення голів РДА відбувається за поданням Київського міського голови, а Кабмін вже їх затверджує. На жаль, 1 лютого 2022 року через незрозумілу мотивацію Кабмін вносить зміни до постанови про призначення голів РДА, звідки виключає Київського міського голову як такого, що подає кандидатуру на призначення голови РДА. Тоді було вирішено, що таке подання буде робити очільник уряду. Я це розцінюю як узурпацію районної влади з боку президента та Офісу президента, а також згортання децентралізації.
– Чим загрожує Києву протистояння між обраною владою і призначеною президентом?
– Районні державні адміністрації мають купу повноважень і пов'язані з реальним управлінням у районах. Також більш тісний зв'язок із мешканцями. Київрада чітко відповіла на це, що якщо центральна влада займається узурпацією влади на рівні районів та згортання децентралізації, у місцевого самоврядування Києва не залишається жодних можливостей, окрім як діяти рішуче. Тоді Київрада фактично почала процедуру відбору повноважень міста в районних державних адміністрацій. Нагадаю, що навіть будівлі районних державних адміністрацій є майном громади, киян. Тому Київрада ухвалила рішення про створення виконкомів районів, які називалися Департаментами районів і як наслідок усі повноваження РДА передаються цим Департаментам. Але навіть коли почалася повномасштабна війна, Київрада не запускала процес передачі повноважень від РДА до Департаментів. Усі в київській владі були сконцентровані на війні, а не на політичних баталіях.
На жаль, чинний голова КМВА Тимур Ткаченко тоді був відсутній в Києві, хоча й обіймав посаду директора Департаменту благоустрою, але він перебував на Закарпатті.
– Чи можете назвати конкретні проєкти, реалізацію яких місту довелося зупинити саме через двовладдя в столиці?
– Тільки-но було ухвалене рішення Кабміну щодо того, що Київський міський голова більше не може подавати кандидатури на очільників РДА, голови районних державних адміністрацій припинили підпорядковуватися київському місцевому самоврядуванню і Київському міському голові. Він ніяк не міг на них впливати, а ми тим часом фіксували сотні порушень із боку керівників РДА, зокрема з постійно закритими укриттями, адже за це відповідають балансоутримувачі – райони. Загалом КМДА виділила на ремонти укриттів майже 5 млрд грн, але ці кошти використовуються вкрай неефективно. Всі ми пам'ятаємо, як закуповувались ті ж овочерізки чи барабани. За таку неефективну роботу міський голова міг робити подання на звільнення керівників районів, але ці повноваження в нього забрали. Тому робота РДА на той час вже ніяк не залежала від міського голови та місцевого самоврядування, а це вже є порушенням Конституції.
– Наскільки законними є зазіхання керівництва КМВА й особисто Ткаченка на повноваження мерії?
– Коли була створена КМВА, то президент автоматично призначив її очільником саме Кличка, а вже на початку березня 2022 року КМВА очолив генерал Микола Жирнов. Вже тоді ми розуміли, що КМВА є надбудовою, невластивою для місцевого самоврядування, але на той час була активна фаза повномасштабної війни, й ворог був біля Києва, то на це ніхто не звертав уваги. До речі, Жирнов майже не ліз у повноваження місцевого самоврядування. Після квітня 2022 року ми почали помічати, що мотивація створення КМВА є двоякою.
Проблема в тому, що коли приймали закон про військові адміністрації, то жодним чином не врахували особливості функціонування столиці, Закон про столицю фактично не був врахований, а саме цим Законом потрібно керуватися. Вийшло так, що з одного боку КМВА немає жодного відношення до керування місцевим самоврядуванням, але, виходячи з амбіцій Офісу президента, вони постійно трактували, що КМВА є одноосібником Київської міської державної адміністрації.
І коли військовий очолив КМВА, то логічно, що він має займатися обороною міста, громадською безпекою і тими ж укриттями. Місцеве самоврядування терпіло, адже всі розуміли, що ворог може в будь-який момент прийти до столиці знову. Але коли президент почав призначати головами КМВА цивільних осіб, в нас одразу з'явилось питання: а чи не виконала військова адміністрація свої функції, якщо вже на очільника КМВА призначається цивільна людина? Тому що ми бачимо в призначенні невійськової людини ознаки й політичне бажання фактично утримувати невластиві центральній владі повноваження місцевого самоврядування.
– Які можливості й ресурси є в обраної влади столиці, щоб протистояти таким спробам узурпації з боку керівництва КМВА?
– У нас не так багато таких можливостей, але хочу нагадати, що в законі про військові адміністрації прописано, що забрати повноваження в органів місцевого самоврядування і передати їх військовій адміністрації, потрібне рішення парламенту. Потрібне окреме рішення по кожному місту. Якщо центральна влада вважає, що потрібно тимчасово чи на постійній основі знищити місцеве самоврядування під час військових дій, то вони не мають забирати якісь повноваження, виходячи з наказів голови КМВА, адже в нього немає таких повноважень, виходячи із закону про військові адміністрації. Тому просто потрібно проголосувати в парламенті за те, що саме КМВА забирає на себе повноваження органів місцевого самоврядування Києва. Тоді Київрада, КМДА та Київський міський голова повністю втратять свої повноваження, і їх отримає саме Київська міська військова адміністрація і буде називатися тоді військово-цивільною адміністрацією. Саме таким є тлумачення закону про військові адміністрації. Тому якщо Тимур Ткаченко вважає, що він фактично узурпував повноваження місцевого самоврядування в Києві й може сам виносити будь-які рішення, що є властивими тільки органам місцевого самоврядування, то спочатку він має отримати відповідне рішення парламенту. Якщо він цього не зробить, то фактично він займається незаконною діяльністю, коли перебирає на себе повноваження місцевого самоврядування. Це є порушення і Конституції, і законодавства, а за це, до речі, вже є кримінальна відповідальність.
– Новий начальник КМВА анонсував зміну голів РДА. Чи відомо вам, кого замінять?
– Мені це невідомо і не може бути відомо через те, що ми наразі не контролюємо місцеве самоврядування, адже його захопила центральна влада, і в киян немає можливості зробити районні державні адміністрації підзвітними. Тому що наразі, нагадаю, немає можливості у міського голови робити подання на призначення чи звільнення голів районів.
– Чим, на вашу думку, сам Ткаченко заслужив призначення керівником КМВА?
– Все дуже просто. Моє особисто бачення, що жодна інша людина не захотіла і відмовила президенту відносно можливості призначення на посаду голови КМВА. І коли вони зрозуміли, що в них немає людини, яка готова замінити Сергія Попка, який на той час очолював КМВА, а він їх не влаштовував через те, що відмовлявся займатися політичним протистоянням в Києві. Але це моя особиста думка, я не розмовляв із Попком на цю тему. Вважаю, що позиція Попка не влаштовувала Офіс президента, адже вони ще з 2019 року хотіли отримати владу в столиці, але "облажалися" в 2020 році, коли отримали мізерні відсотки на місцевих виборах в Києві, а їхній кандидат на мера міста не зміг набрати навіть 6%. Тоді чітко була показана позиція киян як до президента, так і до його політичної сили.
Але в Офісі не припинили намагань отримати владу в столиці.
Тому вважаю, що Тимура Ткаченка призначили на посаду голови КМВА, тому що він є фунтом і неспроможною політичною фігурою. Він є фунтом Офісу президента, завданнями якого є виконувати будь-які забаганки ОП.
Навіть якщо це стосується узурпації влади столиці й перебирання на себе невластивих КМВА і центральній владі повноважень місцевого самоврядування.
Чи буде зростати вартість проїзду, та чому "УДАРівці" 10 років не могли "розкусити" Брагінського
– Яка зараз собівартість проїзду в столичній підземці?
– Собівартість проїзду однозначно більше восьми гривень (8 грн наразі коштує разова поїздка в метро Києва – ред.). Фактично різницю між реальною вартістю проїзду і тією, що є, покриває місто зі свого бюджету. Постійно змінюється собівартість електроенергії, і як наслідок постійно змінюється собівартість проїзду в метрополітені.
– Враховуючи це, чи є планах збільшення вартості проїзду в підземці?
– Під час війни я не думаю, що така дискусія є доречною.
– Чи відомо вам, де зараз перебуває Віктор Брагінський – колишній керівник Київського метрополітену, якого підозрюють у неналежному виконанні обов'язків і який, за версією поліції, виїхав із України за підробленим висновком ВЛК?
– Після того, як він здав мандат депутата Київської міської ради, я з ним не спілкувався, і мені невідомо, де він може перебувати.
– Після того, як навколо нього розгорівся гучний скандал, мер Кличко написав, що багато речей стали для нього несподіванкою та що Брагінський фактично брехав йому в очі. Але Брагінський очолював метрополітен 10 років, вважався членом команди "УДАРу", хіба за цей час не було помітно, по-перше, так званої недбалості в роботі, а по-друге, що статки людини, вірогідно, не відповідають її офіційному доходу?
– Питання Брагінського лежить у двох складових. Перше – це виконання своїх обов'язків і відповідальність перед командою "УДАРу" та громадою. Друге – це його потенційне збагачення чи незбагачення. Але тут мені важко щось коментувати, адже це зона відповідальності антикорупційних органів, і вони можуть висунути такі звинувачення. Наразі висуваються звинувачення не стосовно потенційного збагачення, а зовсім інші, які з цим не пов'язані.
– Наскільки відчутно на комунальну сферу Києва вплинула мобілізація чоловічого персоналу: машиністів метро, водіїв комунального транспорту, співробітників інших комунальних підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста?
– Дуже сильно вплинула. В нас є великі проблеми з кадрами в комунальних підприємствах. Також є проблеми з бронюванням по стратегічним підприємствам, таких як "Київавтодор", "Київпастранс", "Київський метрополітен". Проблема є, і ми не знаємо, як її наразі вирішити. Хоча це стосується всієї країни, а тому це не лише київська проблема.
– Що буде з Житнім ринком? Останнім часом все частіше заговорили про його ймовірний продаж через не найкращий стан будівлі.
– Зараз відбувається ідеологічна дискусія. Є велика кількість людей з різних сторін: одні вважають, що потрібно здавати в довгострокову оренду цей ринок і брати інвестора для його ремонту, а інші вважають, що потрібно продати "Житній ринок", мовляв, жодному інвестору буде невигідно вкладати великі кошти, а це сотні мільйонів гривень, в ремонт цього об'єкту. Я вважаю вже непоганим, що така дискусія відбувається відкрито, і на фініші міська влада та громада мають вирішити, яка пропозиція з тих, що існують, є найбільш ефективною для реалізації проєкту.
– Розставте, будь ласка, всі крапки над "і" в скандальному питанні навколо можливої забудови Ботанічного саду імені Гришка в Києві.
– Це історія державного рівня. Київрада і міський голова неодноразово зверталися до Національної академії наук з проханням, щоб Ботанічний сад передали на баланс міста Києва, і вже влада столиці виділить кошти на його ремонт. На жаль, на сьогодні це питання не вирішено через позицію Нацакадемії наук, яка принципово не хоче передавати Ботанічний сад на баланс міста. І ми бачимо, чому вони цього не хочуть робити – є підозрілі інвестиційні угоди по забудові Ботсаду. Там, де від влади міста буде залежати, ми будемо усіма силами блокувати можливу забудову Ботанічного саду.
