ЗСУ на Курщині, ліквідація МСЕК та "бусифікація": Чим запам'ятався рік, що минає
Посилення мобілізації
11 квітня 2024 року Верховна Рада після кількох місяців обговорень прийняла закон про посилення мобілізації і вже невдовзі його підписав президент України. 18 травня цей закон набув чинності і згідно з ним у всіх військовозобов'язаних чоловіків було два місяці для того, щоб оновити свої особисті військово-облікові дані. Це можна було зробити трьома способами: звернутися безпосереднього до ТЦК, прийти в ЦНАП або просто зареєструватися в системі "Резерв+". 16 липня, згідно закону про посилення мобілізації, спливав 60-денний термін оновлення військово-облікових даних. Зрештою, вже 17 липня у Міноборони відрапортувати, що свої ВОД вчасно оновили понад 4,6 млн українців, а понад 3 млн з них оновлювались за допомогою "Резерв+". Разом з тим вже восени українцям почали масово надсилати повістки рекомендованим листом за допомогою "Укрпошти". Причому у постановах Кабміну виписано усе так, що фактично військовозобов'язаний автоматично отримує таку повістку навіть якщо він не прийшов її забирати у поштове відділення. Якщо ж не з'явитися до ТЦК за такою повісткою, загрожує штраф у розмірі від 17 до 25,5 тис. грн, а в окремих випадках ТЦК може звернутися до суду і ухилянту можуть обмежити право керування транспортними засобами або взагалі оголосити в розшук. У жовтні ТЦК почали влаштовувати масові облави у громадських місцях, затримуючи ухилянтів. З того часу фактично в усіх містах країни з'явились піші патрулі до яких входять, як поліцейські так і робітники ТЦК. Вони перевіряють у перехожих чоловіків військово-облікові документи і в разі порушення правил мобілізації доставлять до ТЦК, а українці вже нарекли цей процес "бусифікацією", адже зазвичай військовозобов'язаних доставляють у бусах. Наприкінці року в Міноборони заявили, що планують реформувати територіальні центри комплектування, оскільки є дуже багато скарг від українців на цю структуру.
Нардепи-втікачі
Нардеп Артем Дмитрук був відомий своєю безмежною любов'ю до УПЦ МП і усіляко захищав священників московського патріархату. В кінці серпня стало відомо, що Дмитрук втік з України до Молдови, а звідти начебто до Італії. Згодом нардепа вже помітили в Лондоні. Разом з тим 25 серпня Дмитруку було повідомлено про підозру за напад на військового, який він здійснив у Києві. За версією слідства, Дмитрук вдарив військовослужбовця по голові через що той отримав травми середньої важкості. У свою чергу, як зазначають слідчі, в Одесі Дмитрук, діючи групою осіб, напав на співробітника правоохоронного органу, який виконував службові обов'язки. Ба більше, Дмитрук навіть намагався викрасти зброю у правоохоронця. Сам нардеп ще перед тим, як залишив межі України переконував, що йому погрожують, а ще "переслідують через переконання". Після втечі ДБР підтвердило, що Дмитрук незаконно перетнув кордон України. Наприкінці вересня Дмитрук сам повідомив, що його було затримано правоохоронцями Великобританії. Мовляв, українська влада вимагала терміново екстрадувати його до України. Сам Дмитрук навіть постав перед судом у Лондоні аби оскаржити запит України на екстрадицію. Зрештою, станом на кінець 2024 року Дмитрук так і не був повернений до України.
Артем Дмитрук. Фото: wikipedia.org
У вересні за кордон втік ще один нардеп від "Слуги народу" — Андрій Одарченко. За версією слідства 2023 році він намагався підкупити Мустафу Найема — на той час голову Державного агентства відновлення. Після затримання Одарченка ВАКС призначив йому запобіжний захід — тримання під вартою, але з правом застави у 15 млн грн. Згодом застава була внесена і нардеп опинився на свободі, але суд зобов'язав його носити електронний браслет. Хоча, як потім з'ясувалось, органи внутрішніх справ не надягали цей браслет на підозрюваного Одарченка. 18 вересня стало відомо, що нардеп втік з України. ВАКС видав постанову про його арешт. В листопаді Вищий антикорупційний суд заочно засудив нардепа до 8 років ув'язнення.
Андрій Одарченко. Фото: wikipedia.org
ЗСУ у Курській області
На початку серпня 2024 року Україна почала військову операцію на території Курської області. Причому, спочатку офіційний Київ ніяк не коментував це, ані підтверджуючи, ані спростовуючи, що саме українські військові знаходяться на території Курщини. Вдень 6 серпня багато російських телеграм-каналів почали писати про те, що українські військові прорвали кордон і наближаються до міста Суджа. За кілька днів після цього у місті навіть були вуличні бої між українськими військовими та російськими солдатами. Зрештою українська армія повністю поставила під контроль Суджу, а бої перемістились до інших населених пунктів, які знаходяться ближче до Курська. Хоча українські військові і публікували багато фото- та відеоматеріалів із Суджі — біля тамтешніх магазинів та на фоні знаків з назвами міст та сіл, Україна лише 12 серпня, тобто майже через тиждень, офіційно визнала, що українські війська частково зайняли територію Курської області. Станом на 12 серпня росія офіційно визнала, що не контролює 28 населених пунктів в Курській області, але такі ресурси, як DeepState називали кількість у понад 40 населених пунктів. Всередині серпня Україна контролювала вже майже 1 тис. кв. км території Курської області і тоді ж була створена військова комендатура на території, зайнятій українськими військовими. Тоді ж в Офісі президента назвали основні цілі Курської операції. Наприклад, одна з головних — відсунути ракетні системи рф від кордону з Сумською областю. Також Україна хотіла продемонструвати, що росія не контролює ситуацію у прикордонних областях. Проте, одним з головних пріоритетів Курської операції було те, щоб перенести війну на територію росії аби місцеві жителі почали суспільну дискусію щодо припинення воєнних дій путіним. Після цього у проросійських телеграм-каналах писали про те, що путін поставив своїм військовим завдання вибити українську армію з Курської області. Називались дати — до кінця осені, потім до кінця 2024 року. Зрештою, станом на кінець 2024 року українська армія досі міцно тримає частину Курської області.
Гучні скандали та розпуск МСЕК
На початку жовтня 2024 року у Хмельницькій МСЕК (Медико-соціальна експертна комісія) розгорівся потужний скандал, який зрештою став спусковим гачком для подальшої ліквідації усієї системи МСЕК в Україні. 4 жовтня у ДБР повідомили, що провели обшуки в очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи та її сина, який на той час займав одну з керівних посад в Пенсійному фонді Хмельниччини. Силовики діяли в межах кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які хотіли ухилитися від військової служби. Під час обшуків ДБР знайшло у Крупи та її сина близько 6 млн доларів готівки. До того ж в її службовому кабінеті знайшли купу підроблених документів та списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. До того ж у Крупи та її сина було 30 об'єктів нерухомості у Києві, Львові та Хмельницькому. Крім цього, в родині Крупи було 9 елітних авто, а ще їм належали корпоративні права майже на 50 млн грн та ресторанно-готельний комплекс на 3 тис. кв. м в одному з парків Хмельницького. Та й це ще не усе. За кордоном Крупа та її син також мали нерухомість — в Туреччині, Австрії та Іспанії. Усе це зазначене рухоме та нерухоме майно Крупа та її син не вносили у свої декларації. Тетяну Крупу заарештували, а пізніше суд відправив її до СІЗО на 2 місяці з правом внесення застави у 500 млн грн. Згодом цю суму зменшили до 300 млн грн, а потім і до 280 млн грн. Паралельно з цим перебування в СІЗО продовжили до кінця січня 2025 року. Крупу звільнили з посади голови Хмельницької МСЕК.
Тетяна Крупа. Фото: Суспільне
Згодом силовики почали обшуки в інших очільників обласних МСЕК. Наприклад, керівницю Миколаївської МСЕК підозрювали у корупційних схемах для військовозобов'язаних. Під час обшуку в неї знайшли готівкою майже пів мільйона доларів та російський паспорт її сина. Також низку обшуків було проведено у відділеннях МСЕК у Волинській області.
Зрештою усе це призвело до того, що центральна влада вирішила взагалі ліквідувати МСЕК по усій Україні. Це має статися саме до кінця 2024 року. З 2025 року українцям обіцяють повну цифровізацію процесу надання довідок про інвалідність. Причому це має відбуватися абсолютно на усіх етапах проходження комісій.
Фінансова підтримка України
Рік, що минає дозволив Україні отримати гарантовану фінансову підтримку від Євросоюзу на 50 млрд євро протягом 2024-2027 років в рамках програми Ukraine Facility. Кожного року Україні мають надавати по 12,5 млрд євро, що будуть надходити до бюджету. Загалом саме ці ресурси мають, зокрема, частково покривати дефіцит українського бюджету в наступні роки. Наприклад, у 2025 році дефіцит бюджету України складе майже 40 млрд доларів. Втім, західні партнери запевнили, що підтримають Україну фінансово, що закриє цей дефіцит. Загалом від початку повномасштабної війни Україні надано понад 100 млрд доларів фінансової допомоги для видатків з державного бюджету, а це — зарплати бюджетникам, соціальні потреби та таке інше. Також Україні почали надавати транші від заморожених на заході активів рф. Наприклад, наприкінці грудня 2024 року США надали 1 млрд доларів в цій якості.
Заборона церков УПЦ МП
У серпні Верховна Рада проголосувала за закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". У вересні цей закон набув чинності і має на меті припинення діяльності на території України різноманітних релігійних організацій, які так чи інакше пов'язані з російською православною церквою. Простіше кажучи, в Україні тепер заборонені релігійні організації, які керуються державою-агресором. Для перевірки релігійних організацій на предмет співпраці з УПЦ МП згідно із законом діятиме спеціальна експертна комісія — Державна служба України з етнополітики та свободи слова. Після того, як ця комісія зафіксує будь-яке порушення, то такій релігійній організації видадуть припис про усунення цих порушень і протягом 9 місяців це має бути зроблено. В разі ігнорування припису Держслужба з питань етнополітики може подати на релігійну організацію-порушника позов до суду, а вже після цього буде вирішуватися питання про заборону організації.
Винищувачі F-16 в Україні
Влітку Україна отримала довгоочікувані винищувачі F-16, що мали значно посилити українську армію у протистоянні з росіянами. Загалом протягом останнього року йшлося про те, що західні партнери мали надати Україні майже 80 винищувачів. Влітку надійшла перша партія літаків і за різними даними вона налічувала близько десятка F-16. Наприкінці серпня стало відомо, що під час відбиття російської ракетної атаки розбився один з винищувачів F-16. На початку грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що друга партія F-16 з Данії вже прибула до України. Загалом усі винищувачі від західних партнерів використовуються для збиття російських ракет задля захисту населення та інфраструктурних об'єктів.