UA | RU
11 жовтня 2021, 10:00 1469

Притулок ліберал-націоналістів. Як Притула збирає свою нову команду із успішних "старих облич" Західної України

Сергій Притула, який нещодавно заявив про створення своєї партії, здається, не збирається залишати виборців заходу країни, "обжитих" його колишнім "Голосом". Але цього разу політик-шоумен хоче пошукати прихильність у тамтешнього електорату з іншого боку
Сергій Притула, який нещодавно заявив про створення своєї партії, здається, не збирається залишати виборців заходу країни, "обжитих" його колишнім "Голосом". Але цього разу політик-шоумен хоче пошукати прихильність у тамтешнього електорату з іншого боку
Фото: Facebook

Заява Сергія Притули про створення власної партії та розкол "Голосу" по тій же лінії, що й відхід із партії самого шоумена, натякає на те, з якого матеріалу збирається будувати партію колишній кандидат у міські голови Києва. Але RegioNews помітив іще один цікавий – і непритаманний ліберально спрямованому політику – електоральний напрямок, у якому імовірно збирається працювати задля наповнення свого політпроєкту "тернопільський Сірий".

Заява є, а партія де?

У кінці вересня стало явним те, про що багато говорилося кулуарно. Колишній кандидат на посаду міського голови Києва, новачок в політиці, але досвідчений шоумен Сергій Притула заявив про створення власної партії. Нагадаємо, що на початку літа він громоголосо пішов із ліберального "Голосу", який, власне, і представляв на місцевих виборах-2020.

Відразу після заяви Притули про створення нової партії виникло логічне питання: а ким ця партія буде наповнюватися? Відповідь нібито лежала на поверхні - як відомо, екскандидат в столичні мери пішов з "Голосу" не просто так, а через конфлікт із керівництвом цієї політичної сили. При цьому звинувативши його, тобто керівництво, в ігноруванні регіональних партосередків та у голосуваннях у Верховній Раді, які йдуть врозріз із бажанням виборців "Голосу". Одним словом, звинуватив фактично в узурпації партійної влади.

Тоді ж стався розкол у парламентській фракції "Голосу", причому причиною розколу, за словами самих розкольників, були аналогічні дії з боку керівництва. Тобто фактично і Притула, і десять нардепів (до яких пізніше приєднався один із ключових персонажів партії, лідер львівського осередку "Голосу" Ярослав Рущишин), оформлені під вивіскою депутатської групи "Справедливість", пішли на конфлікт із Кірою Рудик та іншими керівниками партії з одних і тих же причин.

Цілком очевидно, що група "Справедливість" перебуває у складі фракції "Голосу" винятково з прагматичних причин, оскільки вісім із одинадцяти членів цього неформального об'єднання є обраними за партійним списком, відтак у разі заяви про вихід із фракції вони практично автоматично втратять свої депутатські мандати. Подібні історії уже були в парламенті, одним із найяскравіших випадків стала позиція групи відомих журналістів, які пройшли у Раду минулого скликання за списком Блоку Петра Порошенка, а потім фактично перейшли до правлячої партії у опозицію, формально не залишаючи склад фракції БПП.

Тож напрошувався попередній висновок про те, що Притула, якого нічого не тримало у "Голосі" (ба більше, наднизький рейтинг партії був йому на шкоду) , та "Справедливість" рано чи пізно перед наступними парламентськими виборами зіллються у один політпроєкт. До того ж "Справедливість", як уже було сказано, перетягла на свій бік нардепа Рущишина, котрий керував (зараз відсторонений від посади, але, крім формального, є ще і неформальний вплив) львівською обласною організацією "Голосу". А цей осередок, по суті, є ядром партії, головною її складовою. Тож втрата Львова для Рудик стала дуже серйозним ударом, а для майбутньої "команди Притули" - вагомим надбанням. Але самими лише залишками "Голосу" потужну партію під парламентські вибори не збереш. І тут ми бачимо інший політичний хід.

Притулок ліберал-націоналістів

На початку жовтня громадсько-політична організація "Форум нових політичних лідерів" оголосила список топ-спікерів на традиційний щорічний захід, який пройде у листопаді. Одним із учасників топ-п'ятірки є саме Сергій Притула. Також у списку присутній Микола Давидюк, який займав 27-е місце у списку "Голосу" на парламентських виборах-2019. А серед іншої трійці найцікавішим персонажем є міський голова Хмельницького Олександр Симчишин.

Цей дуже популярний у своєму місті мер ще донедавна був провідним членом ВО "Свобода" та навіть балотувався на свій другий мерський термін рік тому від партії Олега Тягнибока. Але у Хмельницькі міську та обласну ради місцева "свободівська" філія уже ішла під новою вивіскою - "Команда Симчишина". Пояснювалося це нібито надвисоким рейтингом самого мера, на чому партія і мала б в'їхати до місцевих рад. Так воно і сталося – Симчишин переміг із рекордним по усій Україні показником, "Команда Симчишина" отримала монобільшість у міській раді та локальну перемогу на виборах до ради обласної.

Експеримент вийшов вдалим, але після виборів він не завершився. Бо, наприклад, на довиборах до Верховної Ради по 184-му округу, що аж на півночі Херсонщини, крім, власне, представника "Свободи" Олега Баркаренка, з'явився і кандидат від хмельницької "Команди Симчишина" Сергій Матвійчук. Сам Матвійчук не має жодного відношення до Херсонської області, живе і працює у Хмельницькому (директором одного із місцевих КП, тобто під крилом у лідера партії), шансів на перемогу у нього ніяких. Тож виглядає так, що Симчишин просто розпочав власну політичну гру, намагаючись вийти за межі свого регіону та конвертувати особисту популярність у Хмельницькому в щось більше.

Крім того, за інформацією джерел RegioNews, Притула у середині вересня відвідав Івано-Франківськ, де зустрівся із тамтешнім мером Русланом Марцінківим – теж "свободівцем", теж популярним у місті (Марцінків також упевнено переміг у першому турі виборів-2020, хоч і не з таким рекордним показником, як у його хмельницького колеги). Про що конкретно говорили учорашній представник "Голосу" і поки що член "Свободи", достеменно невідомо, але висновки напрошуються самі собою.

До того ж, варто згадати, що цією весною під час довиборів на надвірнянському окрузі №87 у Прикарпатті, де балотувався однопартієць Марцінківа Руслан Кошулинський, міський голова обласного центру не проявляв аж такої активності у підтримці кандидата від "Свободи". Білборди в Івано-Франківську із заявою про підтримку та спільне відвідання кількох заходів – фактично цим і обмежилася допомога "свободівського" мера Марцінківа "свободівському" кандидату Кошулинському.

Тож ризикнемо припустити, що Притула, вирішивши залишитися на електоральному полі західної частини України (де й набрав потрібні для проходження до Ради відсотки "Голос"), зосередився на підгризанні електорату не стільки "Європейської солідарності", скільки "Свободи", що в останні роки перебуває у стані стагнації. Щоправда, в цій ситуації маємо певною мірою конфлікт ідеологій, оскільки "Голос" і сам Притула на позір заявляли про прихильність ліберальним ідеям, тоді як "свободівці" репрезентують націоналістично-консервативну частину українського електорату. Але в українській політиці були й не такі покручі – одна коаліція партії великого бізнесу (Партія регіонів) та пролетаріату (КПУ) у ВР позаминулого скликання чого лише варта…


 
Підписуйтесь на RegioNews

Натисніть «Подобається», щоб читати
Regionews.ua в Facebook