UA | RU
05 жовтня 2021, 12:00 1375

"Приватбанк" Papers. Якими будуть наслідки офшорного скандалу для країни, Зеленського і його партії

Українська влада поки що, таке враження, не відчуває жодної серйозної загрози від потрапляння свого фронтмена на сторінки впливових світових видань у ролі учасника гучного офшорного скандалу
Українська влада поки що, таке враження, не відчуває жодної серйозної загрози від потрапляння свого фронтмена на сторінки впливових світових видань у ролі учасника гучного офшорного скандалу

Можновладці, в принципі, мають на це повне право, якщо забути про їхнє бажання майбутніх успіхів на зовнішній арені. Адже велике міжнародне розслідування, присвячене офшорним справам, таки збурило весь світ. У можливих наслідках "офшоргейту" для президента Володимира Зеленського та усієї української владної системи розбирався RegioNews.

Справа Стрейзанд живе і перемагає. Але не у нас

Світом прокотилася хвиля Pandora Papers – міжнародного журналістського розслідування, яке вивело на чисту воду велику кількість політиків та бізнесменів, що користуються послугами офшорів для мінімізації чи взагалі уникнення податкового навантаження. В Україні частиною цього цунамі став фільм "Офшор 95" від "Слідство.інфо".

Власне, фільм став подією не стільки своїм змістом, скільки формою – формою показу. Його мали показувати у столичній Малій опері, але за кілька годин до початку керівник київської Малої опери Олексій Прасол скасував захід. Історія із забороною вийшла цілком у дусі вітчизняних неофеодальних традицій. Спочатку – "показувати про президента не буду". Потім – "у нас ремонт і немає світла". Далі "Українська правда" розповіла про свою інформацію, згідно з якою до КМДА (Мала опера – комунальний заклад) із погрозами дзвонив якийсь чоловік, що назвався представником СБУ…

Врешті показ таки відбувся і можна було б сказати навіть, що йому допоміг так званий "ефект Стрейзанд", коли те, що намагаєшся заборонити, саме завдяки забороні здобуває шалену популярність. Але в українських умовах одного лише інтернет-ресурсу для досягнення "ефекту Стрейзанд" все-таки малувато. Український реципієнт, як відомо, досі перебуває під потужним впливом, перш за все, телевізійних каналів. Тож без них будь-який, навіть суперсенсаційний галас ризикує так і залишитися на рівні YouTube-каналів. Хоча, звісна річ, певної популярності розслідуванню "Слідства.інфо" історія із недолугою недозабороною додала.

Сенсація, про яку уже давно відомо

Про що ж говорилося у цьому розслідуванні, яке одні ігнорують чи майже ігнорують, а інші підняли як знамено у боротьбі із чинною владою? Власне кажучи, генпрокурорка Ірина Венедіктова, яку попросили прокоментувати цю інформацію, заявила цілком обґрунтовано, що нічого нового у ній немає. Ще два роки тому, у передвиборчій лихоманці про те, що тоді ще кандидат в президенти Володимир Зеленський замішаний у офшорних справах, говорив Володимир Ар'єв. Згадував про це на дебатах й опонент Зеленського, тодішній президент Петро Порошенко. Але тоді це сприймалося як: а) лише журналістські здогадки і припущення; б) боротьба із конкурентом на виборах.

Нині ж ситуація змінилася. По-перше, "Слідство.інфо" у симпатіях до колишнього президента не запідозриш. До того ж, за усім цим стоїть потужна міжнародна організація, яка від Порошенка ще далі. До речі, саме тому з Банкової ,принаймні, під час першої хвилі коментарів, не пролунало чогось на кшталт "необ'єктивні" чи взагалі "брехуни". Можливо, "вагнерівська" історія із CNN навчила…

По-друге, в цьому розслідуванні уже є конкретні прізвища, цифри, дані. І це, на думку деяких експертів, виводить оприлюднені результати практично у площину юридичних наслідків. Хоч сам Зеленський і є особою недоторканною до кінця своєї президентської каденції.

"Зелена" ягідка на "зеленому" тортику

Щодо коментарів, то один із найодіозніших персонажів Офісу президента, Михайло Подоляк, заявив, що нічого страшного у офшорних справах немає – це бізнес так захищався. Цю ж тезу вкинули у медіапростір і ті його учасники, яких прийнято вважати пов'язаними із Подоляком – мовляв, згадайте, які були темні часи Януковича, хто б не хотів зберегти свій бізнес від зажерливої руки тодішнього держапарату.

Але є один нюанс, який важко перебити подібними аргументами на рівні "маленького українця", котрий сам полюбляє "захистити" свої кошти. Це звинувачення у тому, що через офшор, пов'язаний із Зеленським, переганяли гроші, "вимиті" з "Приватбанку". Власне, саме ця частина історії і не є залізобетонно доведеною, тож учасникам процесу – президенту Володимиру Зеленському, голові СБУ Івану Баканову, першому помічнику президента Сергію Шефіру – загрожує хіба що репутаційна відповідальність.

Хоча злі язики уже встигли прив'язати історію із замахом на Шефіра із інформацією Pandora Papers – мовляв, той замах був не просто на якогось там помічника президента, а на людину, на якій були зав'язані серйозні тіньові фінансові потоки. Але, знову-таки, у разі досить потужного розповсюдження цієї інформації. Чого поки що не спостерігається, і причина тут зовсім не у всесвітньому п'ятигодинному апокаліпсисі Facebook та Instagram.

А що там на зовнішньому фронті?

Та й репутація в українських умовах – справа дуже легко наживна. Цікаво, що разом із оприлюдненням інформації про офшори і "Приватбанк" з'явилися свіжі результати соцопитувань, згідно із якими рейтинг Зеленського за останній час навіть виріс. Збіг, звісна річ, але який промовистий. Тож поки що можемо говорити про те, що на внутрішній арені президент та його команда відбудуться навіть не легким переляком, а чимось простішим. І вони це чудово розуміють, просто ігноруючи подію як таку.

Тим часом, іноземні політичні діячі, які потрапили до "пандорського" списку, уже активно коментують звинувачення на свою адресу. Як, наприклад, експрем'єр Британії Тоні Блер або голова чеського уряду Андрей Бабіш. Звісна річ, спростовуючи, пояснюючи, які вони білі та пухнасті, але суть у наявності самих коментарів. У нас же Зеленський або Баканов просто роблять вигляд, що це не про них, а відмахується від "Офшора 95" Подоляк. Бо, певно, розуміють, що нічого від цього не втратять. Можливо, навіть навпаки – як раз втратять, коментуючи розслідування, згідно із логікою "виправдовується, значить, щось там таки нечисто". Український електорат має своєрідну систему цінностей…

Але це, повторимося, удома. З протилежного боку кордону ситуація може скластися не настільки безхмарною. У Сполучених Штатах історія із відмитими грошима Ігоря Коломойського ще тільки розкручується, до фіналу там далеко. І потрапляння президента України у офшорну історію, прямо пов'язану саме із Коломойським та саме із "Приватбанком", може боляче вдарити по мріях глави держави налагодити-таки нормальні робочі стосунки із Білим домом. Після зустрічі Зеленського і Джо Байдена у Вашингтоні українська сторона почала розкручувати тему майбутнього візиту президента США до Києва. Але після такої історії про зустріч Байдена в аеропорту "Бориспіль" можна починати забувати.

"Слуги" офшору

Є ще один момент, який поки що не дуже очевидний, проте може стати важливим чинником у політичному житті країни. Чинник цей – реакція нардепів від "Слуги народу" на публікацію розслідування Pandora Papers. Справа в тому, що у них, на відміну від Зеленського, немає такого стійкого власного рейтингу, котрий не падає нижче певної позначки за будь-яких умов (до моменту, коли телевізор почне працювати прямо проти нього). А партійний бренд, на відміну від прізвища "Зеленський", увесь бруд з офшорної історії може й притягнути до себе – як слабкіший і менш привабливий суб'єкт політичного процесу.

Згадайте навіть не рейтинги (вони у "Слуги народу" були і є нижчими за персональну популярність Зеленського десь в середньому на 10% – так, ніби це різні речі), а оцінки, які сам президент виставив собі та партійцям у Трускавці. Себе він оцінив на 7-8 балів за 12-тибальною системою, партію – на 3 з плюсом за п'ятибальною (8 з 12-ти – це тверда четвірка за п'ятибальною). Тобто сам визнав, що партія не дуже то й гідна його.

Тож може статися так, що сам Зеленський вийде із цієї історії відносно сухим й чистим, тоді як пляма залишиться на партійній вивісці, під якою нинішнім нардепам ще іти на вибори. Або – не іти. Інша трускавецька історія, яку ЗМІ неофіційно розкопали – щодо обурення частини депутатів тим, що ними керують Банкова і Арахамія, а президент навіть не в курсі реальних настроїв у його ж партії – може отримати свій подальший розвиток. І може виявитися так, що той же Дмитро Разумков, якого от-от звільнять з посади спікера Верховної Ради, чи нардепка Людмила Буймістер, котру хочуть вигнати з фракції (причому обох – за нелояльне ставлення до "закону про олігархів"), будуть радіти, що вчасно зіскочили із "зеленого" корабля та не вляпалися у черговий, цього разу уже міжнародний скандал.


 
Підписуйтесь на RegioNews

Натисніть «Читати», щоб читати
Regionews.ua в Telegram

Читати в Telegram