Коаліційні гойдалки: як "ЄС" скочила у політичний трикутник з колишніми "регіоналами" та "слугами" у Сумській облраді
Парад коаліційних трансформацій в регіонах, започаткований в Київській обласній раді наприкінці квітня, тепер продовжився на Сумщині. Тут "слуги народу" раптово змінили політичних попутників, відмовившись від дружби з "Нашим краєм" та поринувши у обійми до "Європейської солідарності". Тепер в Сумській облраді діє неформальна коаліція – "СН", "ЄС" та ОПЗЖ.
Хома в горлі
Перша коаліція в Сумській обласній раді складалася на основі результатів минулорічних виборів. Тоді свої депутатські фракції сформували "Слуга народу", (16 депутатів), ОПЗЖ (14), "Батьківщина" (10), "ЄС" (9), "Наш край" (8) та "За майбутнє" (7 депутатських "багнетів"). І швидко стало зрозуміло, що провідну роль у формуванні коаліції відіграватимуть "зелені", яких з Банкової активно спонукали до утвердження свого голови ради. А от у компанію до послідовників президента Володимира Зеленського рвалися всі інші. Найбільш активними були "Батьківщина" та "За майбутнє", які перебувають під егідою нардепа-мажоритарника Ігоря Молотка (входить у парламенті до депутатської групи "За майбутнє"). Вони сподівались на конгломерацію зі "слугами" та просували у головне крісло ради свого представника Вадима Лисого.
Плекали надію на взаємність і у "Європейській солідарності" - там розраховували стати хоч і молодшим, але важливим партнером майбутньої коаліції. Проте досвідчені спеціалісти політичної інтриги - нинішній позафракційний нардеп під американськими санкціями Андрій Деркач ("Наш край") та колишній голова Сумської ОДА часів Януковича Юрій Чмирь (ОПЗЖ) знайшли аргументи на користь об’єднання "зелених", які дослухаються до порад ще одного політичного важковаговика Владислава Бухарєва, саме з ними. Тож результатом стало те, що обласну раду розписали на трьох: посаду голови отримав представник "СН" Віктор Федорченко, якого важко запідозрити у нелюбові до "біло-синіх". Першим його заступником став висуванець ОПЗЖ Олександр Стрельченко, а "Наш край" отримав ласу бюджетну комісію обласної ради, яку очолив Євген Южаков.
І таке правління могло б бути довгим і щасливим, якби не певне ускладнення у вигляді новопризначеного голови обласної адміністрації, харків’янина Василя Хоми. Керуючись своїм апаратним досвідом, цей чиновник сходу дав зрозуміти, що облрада максимум на що може розраховувати, так це на роль "весільного генерала", який покірно скріплюватиме своїми голосуваннями ухвалені у головному кабінеті ОДА рішення. Це внесло певний дисонанс у струнку картину життя, яку вибудував тріумвірат коаліціантів. І спричинило кризу.
Несподіваний вихід з кризи
Проміжним етапом цієї кризи стала сесія 28 квітня, на якій ключовим питанням було визначено висловлення недовіри голові облдержадміністрації. Ініціаторами були представники коаліційної фракції ОПЗЖ, проте їх палко підтримував і голова облради Федорченко, який, незважаючи на свою належність до президентської партії, був надто радикально налаштований проти президентського намісника на Сумщині.
Всю цю мутну ситуацію у стані влади в "Євросолідарності" сприйняли як шанс для себе. І поруч з питанням недовіри Хомі вкинули пропозицію позбавити посади першого віцеспікера "біло-синього" Стрельченка. Такому несподіваному повороту радісно заплескали у таборі Молотка, а також в "Нашому краї" Деркача. Комусь це могло здатись несподіваним. Але варто згадати, що в далекі домайданівські часи, коли нинішній лідер сумської ОПЗЖ Чмирь був головою ОДА, у нього з Деркачем, що також був в ті часи опорою режиму, тривала непримиренна апаратна боротьба. З того часу сторони відчувають взаємну ідіосинкразію. І хоч формально зараз перебувають на одному боці, не пропускають можливості дошкулити одне одному.
Тож Стрельченко раптом опинився в кроці від принизливої відставки, а ОПЗЖ - під загрозою в реальності реалізувати задекларовану у назві своєї партії опозиційність. Врятувала ситуацію лише недолугість однієї депутатки з "Батьківщини", яка не туди поставила галочку в бюлетені, чим врятувала Стрельченка від ганьби, а його фракцію – від політичної катастрофи.
Місяць знадобився депутатам, аби зібратись на нову сесію. І на неї вони прийшли у зовсім іншому настрої. Як виявилося, протягом цього часу між сторонами виникли певні кулуарні домовленості, реалізація яких стала для багатьох сюрпризом. Перше, що кинулося у вічі – мирна і навіть ніжна налаштованість депутатів "ЄС" до Федорченка та Стрельченка, яких на минулому зібранні фракційні оратори практично рвали на частини. Причина такої раптової зміни гніву на милість стала зрозумілою зовсім скоро: Федорченко запропонував на вакантну посаду свого другого заступника Валерія Ісмаілова – депутата від "ЄС", який був першим номером передвиборчого списку "порошенківців" на осінніх виборах.
Наступним проявом раптової взаємної любові з "ЄС" стало вигнання депутата з обойми Деркача Євгена Южакова з посади керівника постійної бюджетної комісії обласної ради. Та призначення на це місце нардепа минулого скликання від "Народного фронту", а нині – депутата облради від "Євросолідарності" Олега Медуниці. Ну і вишенькою на торті стало відновлення повноважень управління майном обласної ради, яке депутати на минулому засіданні завзято ліквідували. А на посаду очільника цього досить цікавого органу повернули ще одного представника "ЄС" Дмитра Нагорного, з яким місяць тому зухвало розправилися.
Перші наслідки
Цей ланцюг кадрових рішень формалізував кілька речей. По-перше, стара коаліція померла остаточно. Тепер у коаліційному трикутнику замкнуто "СН", "ЄС" та ОПЗЖ, і це об’єднання є ще більш протиприроднім, аніж попереднє. Адже в одному таборі перетнулися вектори не тільки "порошенківців" зі "слугами", що з огляду на останні політичні тенденції не виглядає надто дивним. Більший захват тепер викликає співдружність "ЄС" з ОПЗЖ, яка здавалася нереальною після того, як у 2014 році той самий Медуниця ганявся за тим самим Чмирем зі сміттєвим баком, а останній настільки остерігався, що протягом попередньої каденції облради навіть не ходив на сесії.
В "Європейській солідарності" тим часом вже потішили свій електорат, явно здивований цим зляганням своїх лідерів з колишніми "регіоналами" та "слугами народу", байкою про збереження опозиційності. В ОПЗЖ поки що зберігають тишу. Але як би там не було, справжнім поціновувачам сумських традицій політичного кидка буде цікаво поспостерігати за подальшим розвитком подій у цьому серпентарії.
Втім, у сухому залишку маємо досить несподіване і від того особливо болісне для нього відсторонення від важелів впливу нардепа Андрія Деркача, якому нині прилетіла неприємна "отвєточка" від Чмиря. Деркач справді обурений таким станом справ і вже видав публічну порцію нищівної критики на адресу своїх колишніх партнерів. Він звинуватив Бухарєва, Федорченка та інших коаліціантів у зв’язці з ФСБ (це саме той Деркач, якого американський Мінфін вважає "частиною пов'язаної з Росією мережі іноземного впливу"), криміналом та у всіх інших можливих гріхах. Десь схожі емоції, ймовірно, переживає й інший нардеп Ігор Молоток, який також має підстави почуватись ображеним.
Складним є становище і голови Сумської ОДА Василя Хоми, якому на цій сесії намагались висловити недовіру. Хоча голосів для реального імпічменту і не вистачило (щоб висловити недовіру керівнику ОДА, потрібно 2/3 голосів від загального складу з 64-х депутатів облради, тому 28 голосів за відставку Хоми виявилось недостатнім для такого рішення), але сам факт винесення цього питання на сесію та проведення голосування є доволі неприємним сигналом.
Очільник Сумщини намагається укріплюватись через апаратний вплив, але демонстративно уникає участі у політичних процесах. Проте відсутність контролю з боку голови ОДА за тим, що відбувається у облраді, стає суттєвим фактором дестабілізації. В першу чергу – для самого Хоми.