Хто на Андріїва: чи забере "Слуга народу" крісло ужгородського мера

Як з’ясував RegioNews, потенційних кандидатів в мери Ужгорода буде більше десятка, однак місцеві експерти вважають, що реальне змагання відбудеться між двома претендентами - діючим градоначальником Богданом Андріївим та висуванцем від "Слуги народу" Віктором Щадеєм. Принаймні, про це свідчать результати кількох останніх соціологічних досліджень, проведених в обласному центрі Закарпаття.

Втім, коментуючи такі стартові показники, директор Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко зауважив: "На сьогодні є два лідери, але це - Ужгород, за два місяці кампанії ситуація може змінитися. Через появу нового прізвища або привабливого бренду, хоча поки я таких не бачу". І хоча дослідження також показують, що третина ужгородців досі із своїм кандидатом не визначилися, фаворити перегонів, в принципі, визначені, щоправда, двом їхнім лідерам вже на старті дихають в спину ще двоє.

Богдан Андріїв

Перемога у 2015 році представника партії "Відродження" Андріїва стала великим розчаруванням для ужгородських євромайданівців. Бо колишній "регіонал" переміг практично тріумфально, обігнавши в другому турі свого суперника, скандально відомого ексмера Ужгорода Сергія Ратушняка майже вдвічі. Тим більше Андріїв став мером попри гучні скандали. Його звинувачували в участі в Антимайдані та масовому підкупу виборців, підозрюють в розтраті мільйонів і співучасті за попередньою змовою в службовій підробці документів. Чиновника навіть заарештовували із заставою в 440 тисяч гривень, яку той вніс і продовжив головувати. Судовий розгляд кількох справ триває досі.

Андріїв у багатьох ужгородців асоціюється зі знищенням архітектурних пам’яток, розкраданням коштів на реставрацію історичних будівель, корупційними схемами в ремонті доріг, розкраданням комунального майна. Йому ще довго згадуватимуть, до прикладу, заміну автентичної чеської бруківки на гранітні плити, які замовляли із його ж родинного заводу. Чи довготривалі ремонти площ і вулиць, але блискавично швидко та ідеально заасфальтована територія "родинного" АТП, ремонт кількох будівель у місті, до яких Андріїв так чи інакше причетний.

Активісти розгорнули в соцмережах рух "Ужгород – без Андріїва", в якому щодня інформують про чергові негативні факти господарювання міського голови. Однак в успіх шаленого спротиву діючому меру вірять хіба що невиліковні оптимісти, бо реалії, на жаль, вказують на інші важелі, які переконуватимуть неперебірливого виборця.

Передвиборчої програми, яку б можна було прочитати і проаналізувати, Андріїв у 2015-ому не представив. Тож ужгородці оцінюють його роботу, згадуючи здебільшого усні обіцянки. Якщо проаналізувати їх, а також щорічні звіти про пророблену роботу, то не важко помітити, що міського голову Ужгорода найбільше хвилює ремонт вулиць і доріг, транспорт, трохи менше - благоустрій, ще менше – охорона здоров'я, соціальний захист і фінанси. І саме ремонт вулиць, доріг, внутрішньоквартальних територій будуть для багатьох ужгородців вагомим аргументом, щоб, у разі чого, віддати свій голос "за".

Радіють ужгородці й озелененню міста. Ті ж, хто "копає" глибше, обурюється, що на ці роботи йдуть невиправдані за величиною суми, мовляв, списати кількасот тисяч на дерева і квіти можна легко. Багато хто бачить у цих витратах банальне розтринькування грошей – чимало посаджених дерев та кущів чи то посохло, чи їх вкрали, чи понищили.

В Ужгороді облаштовано кілька велодоріжок, чим тішаться пересічні велосипедисти, але обурюються затяті - доріжок катастрофічно мало. В Андріїва це розуміють, а тому, щоб не випадати з теми, час від часу акцентують увагу і на завданнях щодо створення належних умов для велокористувачів та мікромобільних груп. За діючого мера в Ужгороді почав їздити новий комунальний транспорт. На найбільш жваві маршрути пустили сучасні "Електрони". Пасажири залишилися задоволеними чистотою, наявністю квитків і WIFI усередині транспорту. І містяни, пересівши із "корит" в "карети", навряд чи перейматимуться тим, що аналогічні автобуси можна було б придбати набагато дешевше. Одним словом, зважаючи ж на те, що ужгородці більше люблять синицю в руках, ніж далекого журавля, шанси в діючого мера залишитися на ще одну каденцію більш ніж серйозні.

Віктор Щадей

Колись про депутата Ужгородської міськради Щадея, який боротиметься за мерське крісло від партії "Слуга народу" казали "молодий і амбітний". Зараз 39-річного чоловіка молодим назвеш з певною натяжкою, та і на "нове обличчя" Щадей не тягне. А ось щодо його амбіцій, то їх хоч греблю гати.

Ужгородцям Щадей відомий з часів Помаранчевої революції, тоді він був регіональним координатором громадянської кампанії "Пора" на Закарпатті. В 2005-му став наймолодшим депутатом Закарпатської облради, а вже за п’ять років був обраний секретарем Ужгородської міськради від "Батьківщини". На парламентських виборах-2012 очолив штаб кандидата в депутати від опозиції, за що поплатився посадою міськрадівського секретаря - "посприяла цьому" депутатська більшість від Партії регіонів. Під час Революції гідності був активним координатором "Закарпатського намету" на столичному Майдані, пізніше – комендантом зайнятої ужгородцями Закарпатської ОДА. 24 лютого 2014 року, після висловлення вотуму недовіри тодішньому ужгородському меру Віктору Погорелову, Щадей став в. о. міського голови.

На парламентських виборах-2014 балотувався самовисуванцем по ужгородського округу, але програв, зате на місцевих виборах у 2015 знову був обраний депутатом Ужгородської міськради, і знов від "Батьківщини". Практично з того часу почав свою виборчу кампанію, заперечуючи чи не всі дії ужгородської влади. Він коментує рішення міськради, розказує про ймовірні зловживання, зустрічається із ужгородцями, записує звернення до містян з будь-якої нагоди, щоправда, дуже мало пропонуючи конкретних дій для покращення ситуації.

Про переговори "Слуги народу" і Щадея в кулуарах говорили щонайменше за місяць до початку виборчої кампанії, але багато хто до останнього сподівався, що це тільки пліткування. Тим більше що рік тому сталося об’єднання команд Щадея та Роберта Горвата, який в 2014-му переміг на парламентських виборах у мажоритарному окрузі №68 із центром в Ужгороді. "Ми об'єднались – заради Ужгорода і ужгородців! Горват іде в народні депутати, а Щадей готується до виборів мера", - йшлося тоді в коментарі до події. На виборах-2019 Горват знову пройшов до Верховної Ради, але тепер Щадей йде на битву з Андріївим від провладної ЗеКоманди.

Хто ще на мерське крісло

На фото: Сергій Ратушняк

Деякі ужгородці чекають на "вічного кандидата" – так по-доброму називають ексмера Ужгорода Сергія Ратушняка. Наразі його в місті не видно, однак, судячи із його постів у соцмережах, знає про нього все. В успішний реванш, звісно ж, свято вірить. Відтак ймовірність того, що в нього знову повірять ужгородці, також відкидувати не варто.

Те, з якою заповзятістю генеральний директор ТОВ "Стеклолюкс-Ужгород" (ТМ Нобілекс) Андрій Півень активізувався в інформпросторі, наштовхує лише на одну думку – йтиме в мери. Вся інформація у найбанальніших традиціях політичного піару – фото у вишиванці, фото з дітьми, фото з відомими людьми. Його білборди заполонили вулиці міста, а його пости – стрічки соцмереж.

На фото: Олександр Білак

Активно дав про себе знати ще один кандидат на посаду міського голови Ужгорода - колишній заступник Андріїва Олександр Білак. Про нього почали говорити на початку року, коли він, пропрацювавши в міськраді чотири роки, заявив, що його можливості для подальшого розвитку міста не співпадають з баченням керівництва і голосно грюкнув дверима: "Не хочу створювати внутрішніх політичних протистоянь, які можуть використовуватися для різних провокацій. Прийняв рішення про складання повноважень заступника міського голови". Але запевнив, що його діяльність не припиняється: змінюється тільки форма, а завдання, цілі і пріоритети залишаються незмінними. Збереження і розвиток рідного міста – фраза, яка звучить найчастіше.

Зрештою, свого кандидата також висунула ОПЗЖ - ним став син колишнього ужгородського мера Віктора Погорелова Андрій Погорєлов. Однак, поки всі соціологічні дослідження показують, що йому абсолютно нічого "не світить".