Більше ста ЗМІ заблоковано: Хто і навіщо захопив найбільший медіахолдинг на Півдні України?

30 квітня цього року відбулося рейдерське захоплення і блокування роботи Одеського медіахолдингу «100%», який є найбільшим інформаційним ресурсом області. Захоплення супроводжувалося зломом замків, побиттям співробітників, примусовим блокуванням мовлення телесигналу та інтернет-трансляцій, розкраданням особистого майна та майна підприємств. До цього дня робота 101 засобу масової інформації паралізована. Що сталося з медіахолдингом та чому, як реагують на це правоохоронці та керівництво області, а також які дії плануються для звільнення медіахолдингу, в інтерв'ю RegioNews розповів президент системи підприємств AZAROV GROUP Андрій Азаров.

Що відбувається зараз в медіахолдингу? З чого взагалі все починалося?

Медіахолдинг «100%» є найбільшим медіахолдингом на Півдні України. Абсолютно очевидно, що ми не йдемо в політику сьогодні, ніхто з керівників не веде активну політичну діяльність. Медіахолдинг сьогодні є рупором суспільно-політичного простору Одеси і, однозначно, він впливає на результати виборів і президента, і мера міста.

Тому ми сьогодні спостерігаємо спробу зупинити медіахолдинг, щоб ми голосно покричали про це в ОБСЄ, наприклад, щоб з Європи пішла реакція, – щоб було видно, що вибори відбувалися під пресингом преси, щоб ці неправомірні дії проти преси послужили приводом для скасування виборів в Одесі, можливо, скасування виборів в Одеському регіоні і, відповідно, вже відбувається загроза територіальній цілісності України.

Це одна з ниточок, за яку тягнуть. Сепаратизм, «коктейлі Молотова» – це всі планові заходи однієї спецоперації, до якої наш медіахолдинг був включений, мабуть, через його масштабність. Тому що у нас 3 телеканали, 8 друкованих видань та 90 сайтів, в яких працюють 44 журналіста, і новини публікуються 24 години на добу. І ми не належимо до жодної політичної групи.

30 квітня телецентр був захоплений за формальним приводом, що у когось, мовляв, є якесь право власності, і ця людина, нібито співвласник цієї будівлі, хоче з частини своєї території вигнати орендарів. Усі комп'ютери, вся апаратура, всі телекомунікаційні пристрої – все захоплене, люди – вигнані. 50 бойовиків зі зброєю в руках вигнали просто всіх журналістів, когось побили, когось газом потруїли. Через день спорудили стіни – не просто так, а металева решітка, за нею – цегляна кладка, за кладкою – металевий лист. Оборону ці бойовики утримують вже 8-му добу, ми не ведемо мовлення, окрім того що передаємо умовний сигнал SOS з розміщенням інформації про те, що нас захопили.

Ми бачимо, що беззаконня дає людям можливість вільно діяти, міліція розписується у повній безпорадності і некомпетентності. Під час наїзду на медіахолдинг був один начальник УВС, через день – вже інший начальник УВС, зараз вже й цього поміняли. Тобто в Одесі відбувається якась карусель із начальників, і цим користуються злочинці.

Захоплення медіахолдингу

Тобто ви не пов'язуєте це з характером інформації, яку подаєте?

Ми пов'язуємо це з тим, що хтось намагається за допомогою найбільшого на Півдні України медіахолдингу дестабілізувати ситуацію взагалі на Півдні України. Тобто дати привід визнати вибори такими, що не відбулися, щоб потім йти за планом «немає президента, значить буде безлад і далі». Кому вигідно, щоб не було президента, ми всі начебто розуміємо, так само як і те, кому вигідно, щоб в Одесі був сепаратизм і про це ніхто не говорив.

І ще одна унікальна властивість медіахолдингу «100 %» – те, що всі телевізійні передачі, які ми створюємо, викладаються на YouTube, потім на наші сайти, а частина сайтів безпосередньо в онлайні транслюють усі події, що відбуваються.

А ви не розглядали таку можливість, що хочуть не скасувати вибори, а просто провести їх без участі східних регіонів?

Щодо подій, які відбуваються, можна робити припущення абсолютно різні. Сценаріїв існує декілька. Ми розглядаємо себе в одному зі сценаріїв, коли за допомогою нас міжнародні спостерігачі можуть довести, що вибори були незаконні. Я думаю, що саме це сьогодні головне завдання, це потрібно Росії, це потрібно тим людям, які розуміють, що у них невеликі рейтинги і хочуть таким чином якось цьому питанню протистояти і залишатися при цьому в тіні.

Тому і з'являються такі люди. Вони дуже терпляче там, як у в'язниці, живуть. Закриті, забарикадовані, без туалету, без води живуть. Просто так їх звідти і не викуриш. Це все коштує дорого, напевно, хтось за це платить. СБУ, на жаль, не може нам сказати, що це за люди, міліція теж не може. При цьому у головного редактора групи телекомпаній медіахолдингу тричі на день перевіряють паспорт, а в людей, які стріляють у нас, журналістів, і труять газом, паспорти не питають. Ось така дивовижна річ відбувається в Одесі.

Є ще формальний привід і пояснення всьому, що відбувається, і це сьогодні має припинитися судом. Є договір оренди у медіахолдингу в якоїсь групи господарів, власників приміщень. Якщо одному співвласнику не подобається договір оренди, він може якимось чином пред'явити претензії, але в жодному разі не виганяти і не забирати майно. Є винесене незаконним чином судове рішення в період розгляду такого ж питання в іншого судді. Тобто, є суддя, яка розглядає розділ майна між власниками, але поперед неї якась інша суддя виносить неправомірне рішення, і на підставі цього напівзаконного папірця ці товариші приходять до нас, ламають стіни, завдаючи нам колосальної шкоди і руйнуючи фактично наш бізнес.

Ми це все витримаємо, однозначно, написано 15 заяв до різних інстанцій. Ми спілкуємося і з УВС області, і з районним ОВС, і з обласною прокуратурою. Було написано також лист до РНБО, до СБУ, заява про те, що фактично відбувається підрив територіальної цілісності країни. І треба дивитися трохи далі на погрози, які викликані блокуванням 101 засобу масової інформації.

Була від когось реакція і готовність допомогти реальними діями?

Найцікавіше, що одесити дуже жваво відгукуються. Я повісив свій особистий номер телефону прямо на екрані, і до мене надходить до 150 дзвінків на добу від людей, які небайдужі, і вони кажуть, що можуть зібрати людей і винести цих товаришів з будівлі. Вони бачать картинку, бачать це беззаконня і стурбовані цим свавіллям. Коли ми знімаємо побої, заводимо кримінальну справу, а людина, яка по нас стріляє, продовжує там знаходитися і її навіть не заарештовують...

Поки що я всіляко, як керівник, стримую людей, не піддаюся на провокації.

А від офіційних структур була якась реакція?

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань заведено справу, щоправда, заведено тільки 5 травня, хоча захоплення відбулося 30 квітня. 5 травня ми були нарешті у слідчого, дали свідчення. Я впевнений, що вже сьогодні у нього є достатньо матеріалів, для того щоб припинити це беззаконня.

Чомусь цього поки не відбувається, але щодня петля навколо цих товаришів затягується, вже і йти їм нікуди, вже треба достояти до кінця і прикриватися при цьому якимись папірцями. Тому сьогодні і слідчі органи, і суди – всі зацікавлені, щоб це закінчилося. Але поки йдуть якісь процесуальні моменти, йде повне атрофування середнього складу міліції, який без вказівки зверху нічого зробити не може, і на нашу заяву про злочини вони не можуть відреагувати без керівника, а керівника вже двічі поміняли, це вже третій, який приступив до своїх обов'язків буквально відучора.

А чи можна в такому випадку розраховувати на справедливий розгляд справи судом, і на справедливе рішення?

Звісно ж, ми станемо свідками тривалого судового процесу, який з різних причин буде всіляко затягуватися, переводитися з одного русла в інше, і люди, незаконно заволоділи сьогодні частиною майна, будуть дуже серйозно опиратися. В Одесі існує судова мафія, ми з цією мафією боремося вже довгі роки. Це група суддів, всім відома. Одна з них суддя Кравчук, і я хочу, щоб це звучало від мене, а не від когось іншого. Кравчук виносить завідомо неправомірні рішення, ми подали на неї заяву до міліції, про порушення проти судді кримінальної справи за корупцію, за завідомо неправосудні рішення.

Нас супроводжує Східно-Європейське правове агентство, яке дуже детально і скрупульозно протоколює всі порушення подібних суддів, і я думаю, що рано чи пізно цим порушенням буде покладено край.

А в якісь громадські організації, на кшталт Антирейдерського союзу України, ви не зверталися?

Ми не зверталися, тому що ми і самі є антирейдерською структурою. Просто люди, які до нас прийшли, не зовсім розуміли, хто ми такі. Ми займаємося боротьбою з корупційною діяльністю вже довгі роки, і не такі хлопці, як ці, сидять у в'язниці.

Ви пам'ятаєте гучний скандал з найбільшою фінансовою установою в Україні «Перша кредитна спілка», яке зупиняв сам пан Волга з групою своїх поплічників. Засуджено керівників юридичних департаментів державної комісії з урегулювання ринку фінансових послуг, засуджений керівник департаменту з тимчасового адміністрування тієї ж комісії, засуджений керівник цієї комісії. Василь Волга другий рік перебуває у в'язниці. Тоді це все відстояли журналісти, це все зробили засоби масової інформації, вивернули всю злочинну групу, зібрали матеріали на 20 осіб... А тут прийшли якісь бідні, нещасні напівбандити, які намагаються виконувати якусь волю.

Фото нападників, що заблокували медіахолдинг

Ми доберемося і до замовників, і до технічних виконавців цього процесу. Це вже не можна зупинити, тому що це стало надбанням і міжнародної громадськості, і журналістів. Про це знає Польща, про це знає Брюссель, Грузія. Ці країни висловлюють нам солідарність і будуть нескінченно бомбити наші правоохоронні органи, МЗС на предмет реакції, яка повинна слідувати за таким цинічним і нахабним нападом на ЗМІ.

Але поки ж європейські лідери мовчать про це? Скажімо, під час подій на Майдані в Києві вони буквально одразу ж, того ж дня, коли хоча б з одним журналістом щось траплялося, робили офіційні заяви...

Поки мовчать, хоча не знаю, чому. Може бути, дійсно, люди бояться, що на підставі таких заяв під загрозою опиниться сам процес виборів. Все-таки 101 ЗМІ, що входить до медіахолдингу «100 %», блоковано повністю. За того галасу, який можна влаштувати на цій темі, вибори реально опиняться під загрозою. І потрібно або щось дуже швидко вирішувати в Одесі, або дуже тихо сидіти і мовчати, ніби такого факту взагалі не існує. І таке відчуття, що зараз керівництво країни зайняло саме цю позицію. Упевнений, що і ГПУ, і СБУ вже отримали наші повідомлення, що вони знають про події, тим більше, що всі кандидати в президенти після цього захоплення і після подій 2 травня, в ході яких загинули 46 людей, вже всі побували в Одесі, і їхні штаби їм вже доповіли про те, що в Одесі найбільший медіахолдинг захоплений.

Ви пов'язуєте це з боротьбою за владу напередодні виборів?

Пов'язую, звісно, в тому числі. Є деякі кандидати в мери міста, не хочу зараз називати імена, бо триває слідство. Вони хочуть скористатися ситуацією і тим самим чином тиснуть на нас. Я вже не кажу про той шантаж і здирство грошей, яке відбувається з того боку. З формальним правом власності. Одні вимагають грошей, другі, їхні керівники, заплатили за те, щоб блокували нашу власність, і найголовніше – що у них є часовий лаг на те, щоб торгуватися та вимагати – три тижні. Після 25 числа все взагалі стане легко, зрозуміло, все віддадуть, одразу все з'ясується, і цифри одразу стануть в п'ять разів менші...

У нас вже є експертиза про те, що цей об'єкт неподільний, що цей об'єкт є цілісним майновим комплексом, усі його комунікації. І 14 травня повинен був відбутися суд, коли ми фактично мали б отримати рішення про те, що у цього власника немає права вимагати свою частину приміщення, він стає формально претендентом на компенсацію якихось грошей, та й те – не від нинішніх власників, а від тих, хто колись продавав йому майно. Там довгий ланцюжок подій. Але от саме зараз склалася така ситуація, що ці люди хочуть розбагатіти, а політики хочуть реалізувати свої інтереси.

А є якісь шанси до 25 травня відновити мовлення, чи вам просто не дадуть цього зробити?

Однозначно, наступного тижня, якщо раптом з якоїсь причини міліція нічого не зробить, громадськість просто винесе цих загарбників із приміщення.

Тобто ми зараз просто дали карт-бланш міліції на те, щоб це зробили вони. Але якщо міліція хоче провокацій, вона отримає провокації, офіційно оголошені. Ми зареєструємо акцію протесту, приведемо до цієї будівлі стільки людей, скільки туди поміститься, буде штурм. І після штурму жодної людини із загарбників там не залишиться. Ми зруйнуємо ці стіни, дістанемо обладнання, якщо воно не розграбовано. Якщо так, то тим гірше для них – усі будуть сидіти у в'язниці за розграбування. Зараз це і так грабіж, тому що вони зламували сейфи бухгалтерії, сейфи керівників. Тобто вони все повитягали, не дали навіть забрати особисті речі, комп'ютери, техніку співробітникам нашим. Все відбувалося нахабно, цинічно і з заподіянням якомога більшої шкоди. За фактом ми маємо 17 статей Кримінального кодексу, які вони порушили. Розумієте тепер, що ніхто нічого не боїться? Кожна з цих статей тягне на терміни від 5 до 12 років.

А з керівництвом області ви якось спілкувалися на цю тему?

Так, губернатор області, пан Немировський, отримавши від мене заявку на те, що я б хотів з ним побачитися, з огляду на те, що в області, якою він керує, зупинено 101 ЗМІ, – відправив мене поговорити на вулицю зі своїм помічником, який фактично на сходинках обладміністрації зі мною поспілкувався. Більш принизливого ставлення до себе як до глави медіахолдингу я не пам'ятаю взагалі. Будь-який губернатор області завжди по першому дзвінку брав трубку, розуміючи, що не може генеральний директор такої кількості ЗМІ не бути вислуханим, адже завжди існує серйозна загроза, яка нависає над областю, і в сфері інформаційної безпеки в тому числі.

Як, до речі, прокоментуєте його відставку?

Я вважаю її абсолютно правильним рішенням. Цей чиновник всього один раз за кілька місяців з'явився на телебаченні. Ситуація, яка відбувалася в області, відбувалася і через невміння вести інформаційну політику в тому числі. З людьми треба розмовляти. Якщо ви з людьми не розмовляєте, люди вас не розуміють, в місті відбувається свавілля.

Чи можна перенести таку ситуацію на масштаби всієї України? Адже це ж не тільки місцева проблема, чи можна сказати, що це всеукраїнська тенденція?

Це дуже тонке питання. Сьогодні, думаю, уряд нашої країни розгублений і не може знайти належні кандидатури, які могли б жорстко і переконливо працювати з населенням. Жорстко – це означає припиняти будь-які спроби бандитизму, а переконаннями отримувати схвалення тієї маси населення, яка повинна не пускати своїх дітей на війну.

Демократичні процеси – це не «коктейль Молотова», демократичні процеси – це метод переконання, просвіти населення. Але, на жаль, в більшості своїй в областях ще працюють люди, яких ще самих треба освічувати. І не забувати про те, що вже загинуло більше двохсот чоловік. І це не мирна революція, це громадянська війна. Щоб не допустити кровопролиття тотального і масштабного виїзду людей з країни, сьогодні уряд і губернатори повинні не просто сісти за стіл переговорів, а сісти за вироблення єдиної стратегії розвитку держави.

Сьогодні вже в Україні немає економіки, що б ми не говорили. Сьогодні ніхто нічого не купує, крім продуктів харчування, і не користується ніякими послугами, крім перукарні. Грошового обігу в країні немає. І міфічні пониження на 15% при індексі інфляції в 50% – це смішні непорозуміння, а не статистичні дані. Сьогодні повністю зупинена економіка країни. Запустити ці процеси можна тільки методом переконання людей, як потрібно працювати, методом переконання політиків, які закони потрібно приймати, як лібералізувати фіскальні відносини з бізнесом і як переконати бізнес приїхати назад до країни і працювати.