Мюнхен-2026: світ і Європа на безпековому роздоріжжі

Це одна з найстаріших і найвпливовіших міжнародних платформ для обговорення питань безпеки, яка щороку збирає десятки глав держав, урядів та провідних експертів.

Очікується участь близько 50 очільників країн і урядів, а також сотень високопосадовців та експертів з різних регіонів світу. Президент України Володимир Зеленський також підтвердив свою участь в цій конференції.

Над нинішнім Мюнхеном тяжіють тінь Трампа і післясмак Давосу. Конфліктні дискусії Давосу, відчуження між США і Європою, що наочно проявилося в цьому швейцарському містечку під час міжнародного економічного форуму, потенційно створює напругу і навколо мюнхенської конференції. Багато хто пам’ятає і агресивну антиєвропейську промову віце-президента США Джей Ді Венса, яка відбулася минулого року в Мюнхені. Зараз США представлятиме державний секретар Марко Рубіо, який очолює велику американську делегацію. І від нього очікують більш конструктивну і прагматичну позицію.

І якщо з 2022 року головні безпекові виклики для Європи і світу асоціювались з агресивною політикою Путіна, то з минулого року з’явився новий виклик – Трамп. А Джей Ді Венс виступив майже у вигляді вершника апокаліпсису для Європи. Безумовно в цьому порівнянні є значне метафоричне перебільшення. Однак тоді для європейців був емоційний шок. А зараз це вже реальні політичні проблеми.

Нові безпекові виклики для Європи і світу змістовно і навіть візуально відображає програмна доповідь мюнхенської безпекової конференції. Показовою є назва доповіді – "Under Destruction" ("Під ударом").

Ще більш символічним є візуальний образ на обкладинці доповіді – слон. Хтось це сприймає як натяк на Республіканську партію США (слон є їх офіційним символом) і навіть особисто на Трампа. Мені здається, що скоріше йдеться про іншу аналогію – слон у фарфоровій крамниці. І зрозуміло, хто виступає в ролі такого слона.

Звіт Мюнхенської безпекової конференції діагностує, що світ увійшов у епоху так званої "wrecking-ball politics" – коли радикальні дії підривають післявоєнний міжнародний порядок, побудований після 1945 р. і ставлять під питання здатність світових інституцій реагувати на глобальні виклики.

І головним викликом для міжнародного порядку, який ставить його під удар, є зовнішня політика США (ось вам і "слон"), яка спрямована на відхід від ключових багатосторонніх рамок та правил і створює внутрішні загрози міжнародній безпеці. Така переорієнтація США викликає невпевненість в Європі щодо майбутнього трансатлантичної співпраці та спонукає переглядати стратегію безпеки.

Доповідь підкреслює, що хоча трансатлантичні зв’язки залишаються важливими, Європа має зміцнювати власну військову та політичну автономію, оскільки не може більше повністю покладатися на США для гарантування безпеки та захисту демократичних норм.

Фактично, вдруге після 2022 року світ і, особливо, Європа опинились на безпековому роздоріжжі. В 2022 році треба було реагувати на безпекові виклики з боку Путіна і війну Росії проти України, зараз треба реагувати на Трампа та його руйнівну зовнішню політику.

В контексті зазначених тенденцій і нинішнього стану європейської безпеки розглядається в доповіді і проблема російсько-української війни. Мабуть ключова теза полягає в тому, що замість того, щоб розглядати російсько-українську війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, ця війна дедалі більше ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає обговоренню і розв'язанню між впливовими лідерами. Власне, саме такий підхід просуває Трамп. І це значною мірою влаштовує Путіна. Але це великий ризик і для України і для Європи. І як нейтралізувати цей ризик, це відкрите питання, зокрема і для дискусій в Мюнхені.

Для України в Мюнхені дуже важливо привернути максимальну увагу до російсько-української війни, яка триває майже чотири роки і вже сприймається як певна хронічна проблема європейської безпеки, до якої дехто починає звикати і сприймати її як неприємну, але буденність. По-друге, треба зосередитись на визначенні ефективних інструментів примусу Путіна до завершення цієї війни, і посилення впливу Європи на поточні мирні переговори.

Як і раніше велика увага буде до виступу Президента Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції. Але українська активність на конференції та на її полях буде значно ширшою. Вперше Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, Офісом Президента України та Українською радою зброярів відкриє спеціальний Український дім в Мюнхені.

Такий дім вже багато років успішно працює на Давоському економічному форумі. Зараз цей досвід використовується і в Мюнхені. Український дім працюватиме протягом роботи безпекової конференції в Мюнхені з 13 до 14 лютого. В межах партнерства в Українському домі, 14 лютого Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) проведуть свій традиційний Український ланч "Україна: на передовій майбутнього", який збере політичних лідерів, керівників бізнесу та експертів для обговорення ролі України в європейській та глобальній безпеці, інноваціях та стійкості.

Минулого року на "Українському ланчі" відбулась гостра і дуже цікава дискусія між генералом Кітом Келлогом, який тоді дебютував в ролі спецпредставника Президента США у відносинах з Україною, і цілою групою європейських лідерів, щодо участі Європи в мирних переговорах по Україні. Ця проблема залишається актуальною і зараз.

Подивимось, як пройдуть дискусії з питань російсько-української війни на нинішній Мюнхенській конференції. Виклики для міжнародної безпеки з боку Трампа і Путіна поєднуються в першу чергу якраз навколо проблеми російсько-української війни та шляхів її завершення. Тому це питання неминуче буде одним з головних на Мюнхенській безпековій конференції-2026.

Читайте також: Світ після порядку. Як цьогорічний Давос допоможе Україні та Європі