Постпутін і анатомія 90-х: як розсипався російський міф

Російський міф про 90 – це класичний міф про втрачений золотий вік. В путінській інтерпретації є три етапи: золотий вік СРСР потім страшні 90-і (від Горбачова до Єльцина), а потім платиновий вік Путіна (при Путіні, як вважають росіяни, вони мають набагато більше свобод, в тому числі і свободу слова(!), пересування, вибору професії і самореалізації). Але головне – їм є (було) чим гордитися.

Цей міф дозволив Путіну подолати (майже знищити) лібералів. І головна проблема російського ліберального руху полягає в тому, що вони не змогли створити свій міф про 90-і. І схоже вже не зможуть, а це ще більше зменшує їхні , і без того примарні, шанси на повернення велику політику.

З початку 2000-х росіяни пробували навʼязати міф 90-х нам. Для України цей міф будувався так: був хороший СРСР, потім прийшов Горбачов, який розбудив націоналістів, а ті в свою чергу, ламають те, що створювалося віками. І щастя буде при возʼєднанні з Росією.

Як би це дивно не звучало, але першими гвіздок в кришку гроба цього міфу забили гвіздок самі росіяни. І це сталося в 1999 році, коли спеціально для Кучми вони розробили кампанію голосуй або пограєш. В результаті Кучма, як проросійський кандидат виграв завдяки Заходу та Центру України. І, тим самим, наш внутрішній фронтир (між украінськістю та російськістю) просунувся на лівий берег Дніпра , а ми отримали більшу половину України, яка готова була сказати: українці – політична нація. Далі було ще багато чого цікавого, але саме з цього моменту міф про жахливі 90-і став тріщати по швам. І єдиною "скрєпою" залишався (досі частково залишається) міф про Другу світову.