Як пов'язана Арктика, Гренландія та війна в Україні?
Трішки порівнянь.
У Данії (ота сама скандальна Гренландія), згідно відкритих джерел – штатний розпис Арктичного командування передбачав аж 80 осіб із санним патрулем.
Що стосується США, попри Аляску, у них все сумно з криголамами. До повномасштабного вторгнення Росії до нас, писали, що на одному криголамі каталась берегова охорона, інший – для наукових цілей. Група інших – стояла на ремонті. Але зараз болотяні на військових сайтах переживають, що США нарешті робе криголам поновіше. Утім у листопаді ЗМІ РФ хвастали, як удєлають їх своїм новим атомним "Чукоткой” і китайськими.
А от до складу Північного флоту РФ входять три ракетних крейсери, вісім фрегатів, міноносець, шість малих бойових кораблів, стільки ж тральщиків і великих десантних кораблів, 6 атомних підводних човнів стратегічного призначення, близько десятка підводних носіїв крилатих ракет, дизельні торпедні підводні човни, глибоководні станції, новий криголам.
В кінці 2019 року Росія розмістила в Арктиці нові зенітно-ракетні комплекси С-400 Тріумф і значно збільшила зону контрольованого повітряного простору.
"Нові ЗРК призначені для ураження літаків стратегічної і тактичної авіації, балістичних ракет та гіперзвукових цілей. Вони можуть на відстані до 400 км вражати аеродинамічні цілі, а також на відстані до 60 км — балістичні цілі, що летять зі швидкістю до 4,8 км/с на висотах від декількох метрів до декількох десятків кілометрів”.
Окремо не забуваємо про сучу "Оленью”, на Кольському півострові.
В інтерв'ю 2022/23 років колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг – не хто-небудь, а норвежець і син колишнього міністра оборони, який розумів загрози СРСР – піднімав тему того, що безпека НАТО неможлива без безпечної Арктики. Справа в тому, що Північний полюс — найкоротший маршрут для міжконтинентальних балістичних ракет. А отже, аж назріло і перезріло аби США та Канада займались спільними проєктами протиповітряної оборони – за іронією долі безпека обох десь пов'язана так як Фінляндія та Швеція. Але Канада за Трюдо та США останні роки 15 займалась більше хернею – про це трохи більше далі.
Коли ми подивимось карту Арктики – найбільш близькою точкою до Гренландії є Шпіцберген. Це норвезька територія, демілітаризована за трактатом 1920-го року. Утім це не заважає росіянам шастати там під виглядом цивільних шахтарів, а китайцям – типу займатись наукою на науковій станції. Самий цінний куш у разі окупації острова – Svalbard Global Seed Vault. Якщо коротко – якщо десь бахне ядерка і всі помруть, саме звідти вижившим можна взяти картоплю на посадку з бурячками - і це не має контролювати Китай. В останні роки російське зовнішньо-політичне відомство видало цілий потік заяв, у яких мало не називали цей острів "исконно-русской территорией" з закликами "вернутся в родную гавань". Чи розуміють це норвежці? Ага, навіть серіали про російську окупацію знімають. Поки фантазійні, але все ж.
Не так давно Росія на навчаннях відпрацьовувала плани атакувати узбережжя Норвегії з напрямку Мурманська з моря, суші та повітря силами 14-го армійського корпусу, відправити десант у фінську Лапландію, а також атакувати Фінляндію ракетними військами, дислокованими на Кольському півострові - от власне чому в реальності фінни активно скуповують круте ППО. Зазначається також, що у Лапландії росіяни можуть спробувати швидко захопити аеропорт Івало.
Прикметно, що у грудні один із найбільш близьких соратників Путіна Сєчін із "Роснєфті” на одному із форумів договорився до того, що Арктика – це наше. Всі ресурси забере Росія і поділимось зі світом – останнє було зроблено з прицілом на країни Глобального Півдня. Яким насрати про політику, аби рис та собачатина були на столі вчасно.
А що ж робили славні США?
Є зафіксована дата, коли Росія вирішила присвоїти собі Арктику.
У серпні 2007 року російська експедиція вперше в історії опустилася на дно океану на Північному полюсі, залишила там російський прапор і заявила про нібито приналежність Арктики Росії.
Задовбаний конфліктами, ураганами та іншими речами Буш-молодший засудив такі виходки, але ніхто це не сприйняв серйозно і хотів веселощів. Утім за кілька днів до інавгурації Обами – у січні 2009 року, Джордж Буш-молодший видав президентську директиву з національної безпеки, у якій проголошувалося, що США є арктичною нацією. Так, США нарешті зацікавилось темою безпеки на Північному полюсі. Із хорошого – саме завдяки цьому документу Сенат нарешті ратифікувати Конвенцію ООН з міжнародного морського права 1982 року (UNCLOS).
Як не дивно, Обама проявляв цікавість до Арктики – більше з точки зору клімату та перспективи, коли потонуть льдовики, але його потуги постійно наражались на супротив респів. У травні 2013 року була видана Національна стратегія в арктичному регіоні, шоста річниця якої відзначалася останніми днями календаря. Вона символізувала баланс між економічними можливостями, які відкриваються для США в Арктиці у зв’язку з небаченими досі темпами танення льодовиків, та необхідністю забезпечення надійного екологічного режиму в регіоні. Такий наголос відповідав послідовній кампанії Обами із запобігання деструктивним наслідкам глобального потепління.
Стратегія загалом була чітко спрямованою на те, щоб дати США змогу ефективно реагувати на виклики і можливості, що виникають в результаті значного збільшення активності міжнародних гравців в Арктиці. Через півроку після оприлюднення зазначеного документу Міністерство оборони США видало власну арктичну стратегію, у якій вказувалося, що Арктика знаходиться на переломній точці, а це дозволяє працювати спільно з партнерами для сприяння збалансованому підходу до поліпшення людської та екологічної безпеки в регіоні.
У 2016 році кліматичний курс Обами був додатково підтриманий заходами виконавчої влади щодо захисту районів Берингового моря.
А де ж тут про війну в Україні та США з Росією?
Попри те, що Сєчин обіцяє всім газ і нафту із Арктики, видобути її без сучасних технологій нереально. Нині РФ вірить у те, що Китай допоможе. Але в 2012 великі надії покладались саме на США.
Так, у 2012 році Рекс Тіллерсон та Ігор Сєчін – тодішні генеральні директори корпорацій "ExxonMobil” і "Роснефть”, підписали угоду на суму 500 мільярдів доларів, якою було передбачено надання ExxonMobil доступу до російських арктичних володінь зі звільненням від експортних мит і податку на майно. Але внаслідок анексії Криму цей один з найбільших проектів із видобутку енергоресурсів в історії було вмотивовано зупинено американською стороною – тут подякуємо Обамі та Ко.
Утім дід Рекс так хотів нафти і бабла, що робота з окупантами тривала десь до осені 2014.
Росіяни так сподівались дотиснути проєкт, що на наукову роботу покликали кращі уми.
Повідомлення від серпня 2014 – "Член Совета Федерации от Тульской области Артур Чилингаров покинет российский сенат в сентябре, чтобы перейти на постоянную работу в "Роснефть". На прошлой неделе российская компания запустила совместный с американской ExxonMobil проект в Карском море.
По словам сенатора, шельф, Арктика – это его профессиональное признание, и он по-прежнему продолжит работать спецпредставителем президента по сотрудничеству в Арктике и Антарктике”.
Покійний Чілінгаров серйозний дослідник Арктики і батько світської левиці Ксєнії Чілінгарової.
Але санкції за Крим догнали бізнесюків. І ось що потім писали американські ЗМІ:
"…втрати ExxonMobil через санкції щодо Росії склали не менше мільярда доларів: компанія була змушена відмовитися від спільних із Роснафтою проектів на Сахаліні, у Карському морі та Сибіру.
"Тіллерсон продасть наше НАТО за доступ до сахалінської нафти …", – написав у "Твіттері" помічник сенатора Маккейна Марк Салтер (Mark Salter)”.
Після приходу до влади нової американської адміністрації (першим Державним секретарем було призначено бізнесмена-соратника Трампа – вищезгаданого Рекса Тіллерсона) існували небезпідставні побоювання скасування ухваленого Обамою рішення про застосування санкцій щодо американо-російського проекту в Арктиці. Проте у квітні 2017 року Міністерство фінансів США вирішило не робити законодавчий виняток для "ExxonMobil” після офіційного звернення цієї компанії із проханням про дозвіл на буріння в російській Арктиці.
А наприкінці квітня того ж 2017 року Трамп видав розпорядження про початок процесу відкриття арктичних вод Аляски для американського буріння, що було заборонено за часів Обами.
Однак уже наприкінці березня 2019 року, федеральний суддя штату Аляска ухвалила рішення, згідно з яким розпорядження Трампа про скасування заборони на видобуток нафти й газу в Арктичному, а також в Атлантичному океанах, визнавалося незаконним.
Утім у 2020 Трамп видав Меморандум, який досі дуже муляє очі росіянам.
У червні Трамп доручив створити криголами для захисту інтересів США в Арктиці і Антарктиді. До 2030 року США повинні побудувати нові криголами, щоб країна могла постійно бути присутньою в Арктиці і Антарктиді і захищати національні інтереси.
Відповідне розпорядження президент США Дональд Трамп направив Державному департаменту, міністерствам фінансів, внутрішньої безпеки та енергетики. У меморандумі йдеться, що нові кораблі допоможуть зберегти в Арктиці потужну присутність сил безпеки США, а також її союзників і партнерів. А ще, що кораблі можна брати в оренду в сусідів.
Коли зараз росіяни з військових сайтів пишуть новини про оновлення у американців – вони з сумом констатують, що США уже щось робе. Ще і в листопаді 2024 року почались перші фахові переговори з Фінляндією та Канадою.
"Згідно з угодою Icebreaker Collaboration Effort, або ICE Pact, три країни погодилися поділитися дослідженнями, знаннями та можливостями для будівництва криголамів, здатних забезпечити суверенітет кожної країни в океані, який через зміни клімату стає все більш судноплавним.
У той час як зменшення полярної льодовикової шапки відкриває регіон для комерційних перевезень і розвідки корисних копалин, Угода ICE Pact значною мірою обумовлена занепокоєнням щодо арктичних можливостей все більш ворожої Росії та Китаю, присутність якого в регіоні стрімко зростає.
"До минулого літа можна було очікувати одне китайське дослідницьке судно в Арктиці. Минулого літа їх було п’ять", — сказала цього місяця командувачка берегової охорони США адміралка Лінда Фейган на форумі безпеки в канадському місті Галіфакс.
"Цього літа Росія і Китай діяли в тандемних надводних групах в 60-70 милях від узбережжя Аляски, — додала Фейган. — Якби ми побачили ту саму модель поведінки біля східного чи західного узбережжя [суміжних] Сполучених Штатів, це привернуло б увагу Сполучених Штатів".
Хоча багато хто з мужів у фейсбуку написав, що нас зливають і окуповують Канаду – я можу сказати, що війна за Арктику не припиняється уже 18 років. І це теж частина нашої безпеки, як і безпека Європи та Північної Америки.
Можу сказати одне - де би ти не жив наступні 10 років, буде дуже цікаво і турбулентно. Зараз Канада, Данія та Норвегія будуть проходити свої уроки та визначатись - вони з китайськими грошима чи теж дбають про безпеку і відстьогують на неї в НАТО.
З огляду, що ми є жертвами обстрілів з "Оленьєй", а ще утилізували тут всякі сухопутні сили з того округу — було би не зле ділитись із Заходом досвідом, як скрутити Росію та Китай.
