UA | RU
16 лютого 2024, 18:24

Тарифне пекло для боржників: чому українцям, які не платять за "комуналку", не буде спокою

З нового року боржники за оплату житлово-комунальних послуг знову опинилися на гачку в компаній, що ці послуги надають. Відключення, пеня та навіть суд – ось що чекатиме на тих, хто звик споживати світло чи воду "безкоштовно"
З нового року боржники за оплату житлово-комунальних послуг знову опинилися на гачку в компаній, що ці послуги надають. Відключення, пеня та навіть суд – ось що чекатиме на тих, хто звик споживати світло чи воду "безкоштовно"

RegioNews розбирався, як скасування мораторію на відключення комунальних послуг може вплинути на населення чи підприємства, які виробляють послуги для житлового сектору країни.

Майже одразу після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Кабмін запровадив мораторій на відключення будь-яких житлово-комунальних послуг для споживачів, які мають заборгованість з їхньої оплати. Вже наприкінці грудня 2023 року цей мораторій скасували, а також повернули нарахування пені за несплату. Це не стосується окупованих областей і тих громад, які офіційно внесені до переліку територій, де тривають бойові дії.

Чому скасували мораторій

Фактично тарифи на послуги в українських містах залишаються незмінним майже три роки. Річ у тім, що восени 2021 року між центральною та місцевою владою уклали Меморандум, який передбачав, що як мінімум до кінця опалювального сезону 2021/2022 років тарифи не зростатимуть. У документі фіксувалася "неринкова" ціна кубічного метра газу, що змушувало місцеві громади компенсувати різницю, яка виникала між собівартістю послуг і ціною, встановленою для населення. Однак для того, щоб громадам мінімізувати це грошове навантаження, держава додатково спрямувала ще 4% ПДФО на місця.

Вже з початком повномасштабної війни держава заборонила підвищувати тарифи на газ, тепло та гарячу воду, а також від'єднувати споживача від будь-яких послуг, навіть якщо він заборгував компанії-постачальник. Це допомогло людям, які через російську агресію втратили роботу та стабільний дохід, не позбуватися базових благ цивілізації. Однак такий мораторій жодним чином не означав, що платити за "комуналку" взагалі не треба. Хоча деяка частина населення сприйняла це саме так. У результаті, виникла патова ситуація: по-перше, тарифи економічно необґрунтовані, а по-друге, навіть так за них велика частина споживачів просто не сплачує.

Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус констатує, що платіжна дисципліна, дійсно, значно погіршилася. Він говорить, що дуже велика кількість громадян, які мали змогу сплачувати за "комуналку", не робили цього, накопичували борги, адже знали, що їм за це нічого не буде через мораторій. Подекуди лише в одній області борги населення за світло могли сягати мільярда гривень, і левова частка цих боргів накопичилась вже після початку повномасштабного вторгнення росії. Звісно, це призвело й до очікуваних наслідків.

Масова заборгованість, наприклад, залишала ті ж енергопідприємства без коштів, які потрібні на відновлення після масштабних обстрілів росіянами критичної інфраструктури в 2022 році. Разом із тим, не варто й відкидати той факт, що вся сфера житлово-комунальних послуг, навіть якщо вона й не потрапляла під обстріли, піддається зношенню та аваріям, тому її банально треба, якщо й не модернізувати, то просто підтримувати в робочу стані.

Усе це і змусило Кабмін скасувати мораторій на відключення комунальних послуг, щоб насамперед стимулювати населення до сплати за комунальні послуги.

До речі, як відмічав Герус, найбільш дисциплінованими платниками за "комуналку" виявилися, як не дивно, пенсіонери та інші субсидіанти, адже вони бояться втратити субсидії, які скасовуються через борги.

Від яких послуг можуть відключити

Директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко говорить, що в більшості випадків боржнику можуть вимкнути лише електроенергію.

"Якщо заглибитися у проблему, то ми бачимо, що відносини надавача послуг і споживача є нерівноправними. Наприклад, фактично можна відключити боржника лише від електроенергії, якщо йдеться про багатоквартирні будинки. У висотках неможливо окрему квартиру відключити від водопостачання чи газу", – зазначає експерт.

Проте не слід забувати, що, окрім багатоквартирних будинків, є ще будинки приватного сектору, а тут, звісно, не без зусиль, відключити боржників від того ж газопостачання чи водопостачання можливо, але, як показує практика, це крайня міра, яка зустрічається не дуже часто.

У компанії YASNO, що є одним з найбільших постачальників електроенергії населенню в Україні, запевняють, що відключають від електроенергії споживачів-боржників не одразу. Ця процедура має кілька етапів. Спочатку споживача інформують про його заборгованість. Повідомлення надсилають до особистого кабінету споживача або ж через Viber чи SMS. Оскільки споживачі надсилають показники лічильників саме через особистий кабінет чи через Viber, контакти більшості споживачів у компанії є.

На другому етапі боржник отримує офіційне попередження про можливе відключення від електроенергії та вказується дата. Відключити світло можуть не раніше, ніж через 10 робочих днів після отримання попередження від електропостачальника та через 5 робочих днів після попередження від оператора системи розподілу, тобто обленерго.

Після отримання попередження клієнту потрібно якомога швидше сплатити заборгованість. Проблема тут у тому, що кошти, які проводяться через банк, можуть зараховуватися до трьох днів, а тому енергетики радять не відкладати сплату боргу до останнього, щоб система встигла зарахувати кошти ще до того, як відбудеться саме відключення світла. Щоб пришвидшити зарахування боргу енергетики радять користуватися онлайн-сервісами: особистим кабінетом, чат-ботами у соцмережах. Після того, як кошти будуть зараховані на рахунок, електропостачальник повідомляє оператору системи розподілу про скасування відключення, адже борг вже погашений.

Якщо ж оплата боргу не надійшла вчасно, то абоненту відключають світло до повного погашення заборгованості. А щоб знову бути зі світлом, споживачу вже потрібно буде сплатити рахунок за відключення та підключення електропостачання, а подекуди це може коштувати кілька тисяч гривень. Та навіть якщо сплатити всі ці рахунки, світло одразу не з’явиться, адже заявку на відновлення електропостачання за правилами виконують протягом трьох днів, якщо йдеться про абонентів у містах, та протягом п’яти днів, якщо абонент живе в селі.

Загалом немає якоїсь мінімальної суми боргу, після якого будуть відключати. Зазвичай мова йде про споживачів, які мають несплату на тисячі або ж десятки тисяч гривень.

Пеня та штрафи для боржників

Разом зі скасуванням мораторію на відключення житлово-комунальних послуг також відновилося нарахування пені на заборгованість. За законом пеня не може перевищувати 0,01% від суми боргу за кожен день несплати. Усе це прописано в договорі, що заключається між споживачем та надавачем житлово-комунальних послуг. Зазвичай за спожиті послуги потрібно сплачувати до 20 числа або ж до кінця наступного місяця. Усе це також має бути прописано в договорах про надання комунальних послуг.

Тобто, якщо споживач отримав, наприклад, послугу з електроенергії у січні, то за неї він має сплатити до 20 лютого. Якщо цього не зроблено, або ж оплата надійшла не у повному обсязі, то на залишок боргу щодня буде нараховуватися пеня у розмірі 0,01% від його суми. Уявімо, що споживач отримав ту чи іншу комунальну послугу на 2 тис. грн і не сплатив за неї до 20 числа, то вже з 21 числа надавач цієї послуги має право нарахувати пеню у розмірі 20 копійок до суми боргу в 2 тис. грн. За місяць йому нарахують додаткові 6 гривень.

Однак пеню нараховувати можуть лише на борги, що накопичилися вже після скасування мораторію. Якщо споживач не платив за комунальні послуги, скажімо, з весни 2022 року до кінця 2023 року, то на ці борги пеню нараховувати не будуть.

Зрештою, якщо споживач і після нарахування пені відмовляється сплачувати борги, то надавачі послуг можуть стягувати їх через суд. З іншого боку, якщо боржник не має змоги одразу та повністю сплатити свої борги, він може звернутися до постачальника з проханням реструктурувати заборгованість. Зазвичай надавачі послуг йдуть на такий крок.

Дуже багато боргів накопичилося в людей за послуги, які вони фактично не споживали, наприклад, коли виїхали в іншу країну чи область, а її квартира в цей момент опалювалася централізовано. Є вихід не оплачувати цю послугу. Якщо споживач не проживає за своєю адресою понад місяць, потрібно надати постачальнику відповідну заяву та документальне підтвердження. Це можуть бути довідки з місць тимчасового проживання, роботи, навчання, лікування, військової служби, відбування покарання. У такому разі йому не виставлятимуться рахунки.

Усе місто ледь не залишилось без води

Фактично масових відключень боржників від "комуналки" поки що не спостерігається. Щоправда, вже в січні цього року жителі Полтави могли на собі відчути скасування мораторію. Усе через мільйонні борги обласного комунального підприємства "Полтававодоканал" за спожиту електроенергію, що раніше надало обленерго. До відімкнення насосів водоканалу від електроенергії справа не дійшла, проте офіси підприємства деякий час залишалися без світла. Це оголило давню проблему – тарифи на комунальні послуги в Україні вже давно економічно необґрунтовані та, як ми писали вище, більше трьох років не зростали, що частково і призводить до існування заборгованостей вже у самих підприємства перед іншими структурами, як у цьому випадку.

Директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко говорить, що в грудні кожного року зазвичай більшість водоканалів по всій країні підвищували тарифи на воду для населення. Це погоджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Експерт нагадав, що за час повномасштабного вторгнення росії НКРЕКП уже двічі намагалось підвищити тарифи на холодну воду для деяких міст країни. Причому це було б законно, адже мораторій стосувався лише не підвищення тарифів на опалення, гарячу воду та газопостачання. У результаті, здорожчання води не відбулось.

"Витрати тих самих водоканалів щороку зростають, адже підвищується вартість електроенергії і зростає мінімальна заробітна плата. І в таких випадках водоканал діє як? Вони не можуть не підвищувати зарплату працівникам і податки не можуть не сплачувати, а також повинні закуповувати реагенти для очистки води, адже санітарних норм для води потрібно дотримуватися. І виходить, що водоканали починають масово не сплачувати за електроенергію, адже коштів на усе не вистачає", – зазначає фахівець.

Минулого року вартість електроенергії для населення вже підвищували майже вдвічі – з 1,44 грн за кВт до 2,64 грн. Втім, в інформаційному просторі дедалі більше обговорюється, що й ці тарифи на електрику не є ринковими. Мовляв, реальна вартість 1 кВт електроенергії має становити мінімум 5-6 грн. Звісно, поки у Кабміні кажуть, що ніякого здорожчання не передбачається. Більше того, наразі діє постанова Кабміну, згідно з якою до 1 травня тариф на електроенергію переглядати не будуть. Однак, що буде після 1 травня, сказати важко.

Якщо уявити, що цього року електроенергія все ж подорожчає, це автоматично підвищить собівартість майже всіх комунальних послуг, адже в них "сидить" досить велика складова саме електроенергії. Звісно, зараз діє мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду та газ. Проте, як у своїх прогнозах говорять представники Національного банку, мораторій в 2025 році можуть скасувати, а це фактично й означає те, що готуватися по підвищення тарифів варто вже зараз.

11 квітня 2024
Заборона їздити на авто, скасування дембеля, обов’язкова ВЛК: що прописано в ухваленому законі про мобілізацію
Які зміни очікують на військовозобов’язаних, коли закон про посилення мобілізації набуде чинності
05 квітня 2024
Є-кабінет військовозобов'язаного, армія з 25 років і зміни для обмежено-придатних: що потрібно знати про нові правила мобілізації
Поки Верховна Рада готується розглядати в другому читанні законопроєкт про посилення мобілізації, днями президент підписав кілька вже проголосованих законів, які також вносять зміни до мобілізаційного...
28 березня 2024
Гроші чи армія: скільки потрібно буде заплатити, щоб мати "економічну бронь" від мобілізації
"Бронь" за податки. Бізнес підтримує, військові експерти вбачають серйозні ризики
18 березня 2024
Парламент увійшов у зону турбулентності. Чи загрожує Верховній Раді політична криза?
Верховна Рада, схоже, опинилася на порозі парламентської кризи. За останні три тижні нардепи змогли ухвалити лише одне рішення в той час, коли в повітрі зависнули важливі для Офісу президента питання,...
За добу відбулося 76 боєзіткнень: Генштаб про ситуацію на фронті та втрати окупантів
14 квітня 2024, 09:45
ЗСУ уразили пункт управління угруповання росармії в Луганську
14 квітня 2024, 00:21
На Миколаївщині автівка злетіла в кювет і перекинулася: є загиблий та постраждалі
14 квітня 2024, 00:07
Прикордонники розповіли, як відбили штурм на Донеччині та взяли у полон трьох окупантів
13 квітня 2024, 18:18
На кордоні затримали 22-річного "багатодітного батька"
13 квітня 2024, 17:36
Партизани виявили склад боєприпасів ворога у школі на окупованій Херсонщині
13 квітня 2024, 17:03
Масштабна повітряна тривога в Україні – у яких регіонах загроза балістики
13 квітня 2024, 16:35
На Прикарпатті виявили змію на території дитячого садка
13 квітня 2024, 16:23
Російські військові на Харківщині скинули з дрона вибухівку на автомобіль "швидкої"
13 квітня 2024, 15:49
На підприємстві біля Івано-Франківська під завалами загинув чоловік
13 квітня 2024, 15:43