Корупційна справа Олександра Лисенка: чи стане в.о. мера Сум представник "Слуги народу"?
У понеділок, 2 жовтня, СБУ спільно з НАБУ та САП затримали міського голову Сум від "Батьківщини" Олександра Лисенка та директора департаменту інфраструктури міськради Олександра Журбу. Як повідомили правоохоронці, це сталося в момент отримання хабаря.
У Службі безпеки зазначають, що посадовці "обклали даниною" місцеву компанію, яка займається вивезенням сміття. Фігуранти начебто вимагали й отримали з підприємця 2,1 млн грн. Натомість Лисенко і Журба обіцяли підвищити тарифи на вивезення сміття і штучно не створювати перешкод для роботи підприємства.
Наступного дня, 3 жовтня, обом чиновникам повідомили про підозри, а 4 жовтня суд обрав їм запобіжний захід – тримання під вартою на 2 місяці з можливістю внести заставу. Для Лисенка сума застави становить 3 млн грн (хоча САП просила 10 млн), для Журби – понад 1,4 млн грн.
Якщо чоловіки внесуть заставу, вони зобовʼязані прибувати за першою вимогою до слідчих, не залишати Суми без дозволу, повідомляти прокурора про зміну адреси проживання та заборонили спілкуватися з депутатами Сумської міськради.
Адвокати посадовців уже повідомили про те, що будуть оскаржувати рішення суду. Сам же Лисенко спростовує всі звинувачення.
"Коштів ні під час обшуку, ні під час затримання я не отримував. Цих грошей я не бачив, не отримував і поруч з ними не знаходився. З фото можна подумати, що я був поруч з тією машиною, де були гроші. Але це не відповідає дійсності", – заявив мер Сум.
Хоча варто додати, що Лисенком не вперше цікавляться антикорупційні органи. У 2019 року НАЗК склало 14 адміністративних протоколів на сумського міського голову. Як тоді повідомляли в агентстві, Лисенко протягом семи місяців виписував собі премії в розмірі від 65% до 270%. Через три місяці суд визнав мера винним у корупції. Однак реального покарання Лисенко не поніс через те, що закінчився термін адміністративної відповідальності.
Навряд Лисенку вдасться "пропетляти" на цей раз. Із великою долею вірогідності апеляція провалиться, а за Лисенка і Журбу в результаті внесуть заставу, й вони вийдуть з-під варти. Як демонструє практика, застави в 3 млн і 1,4 млн грн є відносно підйомними для чиновників такого штибу й вносяться в дуже короткі терміни.
А ось, що дійсно цю справу вирізняє від інших корупційних скандалів, так це відсутність клопотання про відсторонення Лисенка від посади мера. Тобто після внесення застави він, за юридичною логікою, безпосередньо продовжить виконувати повноваження міського голови. Хоча і з забороною спілкуватися з депутатами міськради.
Лисенко – ідейний партієць "Батьківщини", який із 2006 року обіймає у структурі партії різні керівні посади. У мерське крісло він потрапив на хвилі Євромайдану, коли в 2014 році був обраний секретарем і виконувачем обов’язків міського голови. Того ж року на позачергових виборах став повноцінним мером, а в 2020 році – переобрався. Можна припустити, що відсторонення від посади такого старожила регіональної політики – це лише питання часу та політичної волі Києва, оскільки момент – найбільш вдалий. Тим паче, аналогічні прецеденти вже мали місце в Чернігові та Полтаві. Судячи з усього, ця справа може рухатися якраз за полтавським сценарієм. Трішки нагадаємо його історію.
Як писав Regionews, тодішній мер Полтави Олександр Мамай працевлаштував своїх хатніх робітниць до одного з міських комунальних підприємств, щоб не платити їм зарплатню з власної кишені. Цим він наніс місту збитків на 500 тис. грн. У результаті, суд визнав його винним у корупції, позбавив волі на 5 років з іспитовим терміном на 1 рік, а також, найважливіше, заборонив обіймати керівні посади на 1 рік. Виконувачем обов’язків мера тоді став секретар міськради від "ЄС" Андрій Карпов, однак на посаді він протримався лише кілька місяців. Була сформована нова коаліція, звільнений Карпов й обраний новий секретар міськради від "Слуги народу" Катерина Ямщикова. На той момент вона служила в бригаді тероборони Полтавської області в якості військового медика, але за лічені дні до призначення демобілізувалася за сімейними обставинами.
Так само, як і Ямщикова, нинішній секретар Сумської міської ради Олег Рєзнік є депутатом від "Слуги народу" і військовослужбовцем обласної бригади ТрО. Як показав досвід Полтави, повернути Рєзніка на цивільну посаду не буде проблемою. Причому, він сам вже заявив, що командування не проти відрядити його знову до міської ради в разі відсторонення Лисенка.
Якщо ж секретар міської ради не зможе повернутися зі служби, то за законом, місцеві депутати можуть проявити ініціативу, скликати сесію та обрати нового секретаря, який тимчасово виконуватиме обов’язки мера.
Власне, обидва варіанти можуть влаштувати президентську вертикаль в області. Однак зібрати сесію, призначити виконувачем обов’язків мера замість Рєзніка якусь альтернативну, але прийнятну кандидатуру буде дещо проблематично. "Слуги народу" не мають більшості в міськраді, найчисельнішою фракцією залишається "Батьківщина", яка повністю підконтрольна поки чинному меру Лисенку, тому градус політичних баталій там завжди був зависокий.
В той же час за Рєзніком немає шлейфу публічних корупційних скандалів. До депутатства він працював викладачем у Сумському державному університеті.
Звісно, як альтернативу в разі відсторонення Лисенка можна ще розглянути і запровадження військової адміністрації в Сумах, що доволі часто обговорюється в медійному полі міста. Щоправда, подібні варіанти в Офісі президента давно поклали в шухлядку. Оскільки потрібне рішення парламенту, щоб надати голові ВА широкі повноваження і фактично виключити депутатів із будь-яких процесів ухвалення рішень, навіть тих, що стосуються виділення коштів із бюджету. В іншому разі – військова адміністрація просто матиме номінальний характер, як, наприклад, у Києві, де вся повнота влади залишається у мера Віталія Кличка попри наявність паралельної президентської вертикалі в особі керівника міської ВА. Тому наступати на ті самі граблі ніхто не буде.
Ба більше, свого часу були спроби протягнути через Верховну Раду розширення повноважень Чернігівської міської військової адміністрації, однак ідея повністю провалилася. Хоча в результаті мера Чернігова Владислава Атрошенка все ж таки відсторонили від посади через суд. Його звинуватили в корупції та конфлікті інтересів через те, що на початку війни він евакуював сім’ю з міста на службовому авто.
Власне, щоб не повторювати невдалий досвід із Черніговом варіант із запровадження військової адміністрації в Полтаві також відклали на поличку. І пішли вищезгаданим шляхом: звинувачення мера в корупції – відсторонення через суд – призначення секретаря від "Слуги народу".
Чи чекає на Лисенка така сама доля, побачимо вже найближчим часом. Визнавати його винним чи ні – справа лише суду. Але, враховуючи тенденцію з мерами великих українських міст, такий сценарій його відсторонення та зміни влади в місті є дуже імовірним.