Двічі недепутат: чи здолає Вірастюк стіну Верховного Суду

За продовженням мегабитви Центральної виборчої комісії та Верховного Суду, яка, нагадаємо, закрутилася навколо одного-єдиного депутатського мандату, продовжує пильно спостерігати RegioNews.

А якби так в США 2000-го?

Історія із довиборами на 87-му окрузі затягнулася до рівня справжньої непристойності. Кандидат від "За майбутнє" Олександр Шевченко, як і обіцяв, відправився у довгу судову тяганину. У "Слузі народу", чиїм висуванцем і майже нардепом є Василь Вірастюк, спокійно сприйняли цей неминучий крок. Жодних особливих коментарів з боку цієї політичної сили не було, хіба що реагував час від часу сам кандидат.

Наприклад, у ситуації, коли рішення Центрвиборчкому про затвердження результатів виборів забракував Верховний Суд. Ми тоді прогнозували кілька варіантів розвитку подій, які базувалися на одній константі – спробі чинної влади та підконтрольній їй ЦВК протягнути Вірастюка в народні депутати "між крапельками", максимально коректно і по можливості не перетинаючи червоних судових ліній.

В реальності усе виявилося значно простіше і швидше. Центральна виборча комісія вирішила просто проігнорувати результати виборів на шести багатостраждальних дільницях, за які й розгорілася запекла боротьба між кандидатами від "Слуги народу" та "За майбутнє". ЦВК, аргументуючи свій крок, послалася і на саме рішення Великої Палати Верховного Суду, і навіть на позицію Венеційської комісії.

Якщо очистити його від бюрократичних формулювань, то логіка Центрвиборчкому така – шість дільниць складають невелику частину від усього округу, то можна цими дільницями знехтувати. І логіку цю зрозуміти можна. На окрузі №87 - усього 117 дільниць, відбраковані – це усього лише 5,1%. І у ситуаціях із очевидною перевагою одного із кандидатів ці відсотки дійсно не вплинуть на загальний результат. Але у новітній світовій історії є і протилежні приклади.

7 листопада 2000 року в США відбулися чергові президентські вибори. Вибори, які увійшли в історію Сполучених Штатів. Справа в тому, що у штаті Флорида, який і забезпечив перемогу кандидату від республіканців Джорджу Бушу-молодшому, його перевага над кандидатом-демократом Альбертом Ґором склала 437 голосів. Чотириста тридцять сім. При цьому проголосувало у Флориді майже 6 млн виборців. І результати виборів – як у штаті, так і у всіх Сполучених Штатах (а якщо зважати на глобальне значення США – то,зрештою, і у всьому світі) – вирішили менше 500 голосів.

437 голосів – це одна-єдина дільниця. Якою також можна було знехтувати. До речі, президент США Білл Клінтон тоді представляв Демократичну партію, а Ґор був не просто його однопартійцем, а віцепрезидентом країни. І, відповідно, головою Сенату - верхньої палати парламенту. Натомість у Флориді розпочався довгий і тривалий процес перерахунку голосів, який завершився аж 12 грудня. І завершився він, що цікаво, рішенням Верховного Суду США.

ВС проти Василя

Не забарилося рішення Верховного Суду і в нашій історії. 19 травня ЦВК вирішила протягти Вірастюка, проігнорувавши шість "шевченкових" дільниць. А вже 23-го своє чергове (підозрюємо, не останнє) слово сказав Верховний Суд. Позов до ВС, як ви розумієте, подав все той же "буковелець" Олександр Шевченко.

Верховний Суд заявив наступне. По-перше, протокол ЦВК про встановлення результатів виборів та визнання "слуги" Василя Вірастюка обраним нардепом – скасувати. По-друге, постанови ЦВК про визнання виборів на шести дільницях недійсними – відправити у той же сміттєвий кошик. А після цього, заявили у Верховному Суді на адресу Центральної виборчої комісії, ви можете, точніше, зобов'язані встановити результати виборів на 87-му окрузі.

Рішення це, прогнозуємо, не буде останнім у справі про надвірнянські вибори. Принаймні, апеляцію до Великої Палати Верховного Суду ЦВК чи Вірастюк можуть подати. Але уже рішення тієї інстанції, яке, підозрюємо, так само не сподобається "Слузі народу" та її окремим представникам, стане остаточним і оскаржуванню не підлягатиме.

Тож, із великою імовірністю, Центральній виборчій комісії все-таки доведеться щось вирішувати із неврахованими раніше дільницями. І отут уже – після усіх попередніх серій цієї "санта-барбари" – спрогнозувати дії ЦВК дуже непросто. Хоча, як показала ця історія, та й уся сучасна історія України, з 2019 року починаючи – для нинішньої влади немає жодних непростих і непідйомних рішень. Принаймні, такою є самооцінка. Аж поки вона не наштовхується на стіну будівлі Верховного Суду.

Читайте також: Глухий кут на 87-му окрузі. Три варіанти для розв'язання проблеми імені Вірастюка-Шевченка