Кодекс про банкрутство: що слід знати
Президент України Петро Порошенко підписав Кодекс з процедур банкрутства, який Верховна Рада ухвалила ще минулого року.
Потребу ухвалення такого законопроекту автори пояснили так:
"Тимчасові фінансові труднощі у кожного громадянина можуть статись за втрати роботи, розлучення і необхідності забезпечення матеріальної допомоги дітям, втрати родичів чи годувальників і, нарешті, свого здоров'я. Крім того, циклічний розвиток ринкової економіки передбачає як підйом виробництва, так і падіння, що іноді прямо впливає на особистий і сімейний бюджети".
Вперше в історії України документ передбачає можливість і визначає умови банкрутства фізичних осіб.
Що це означає для пересічного українця?
Хто ініціює банкрутство?
Ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи, згідно із Кодексом, може лише сама ця особа, якщо вважає, що не може подолати фінансову скруту у якийсь інший спосіб.
Провадження відкривається за заявою боржника.
Ніхто з кредиторів не може ініціювати банкрутство боржника.
Як стати банкрутом?
Боржник може ініціювати власне банкрутство у таких випадках:
- Якщо заборгованість перед кредиторами становить не менше 30 мінімальних зарплат (зараз - 111 690 грн).
- Якщо він припинив погашати борги у розмірі понад половини місячних платежів за кожним із кредитних зобов'язань впродовж двох місяців.
- Якщо винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у боржника майна, яке можна стягувати для покриття боргів.
Для цього боржник звертається до господарського суду за місцем проживання, який вестиме його справу.
Подаючи заяву до суду, боржник має надати і інформацію про операції з його рухомим і нерухомим майном впродовж останнього року.
Суд призначає арбітражного керуючого, який вестиме справу і спілкуватиметься як із боржником, так і з кредиторами.
До речі, арбітражні керуючі - також одна із новел Кодексу про банкрутство. Арбітражним керуючим може бути "громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року після отримання повної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства".
Як відбувається банкрутство?
Далі події можуть відбуватися за двома варіантами:
1. Боржник може досягти домовленості з кредиторами про реструктуризацію боргу, яка може передбачати зміну строків виплат або продаж частини майна боржника. Проте вона не повинна тривати понад 10 років.
2. Якщо впродовж 120 днів після відкриття провадження в суді боржник і кредитори не домовилися про реструктуризацію, суд оголошує про банкрутство боржника.
Після цього починається процедура погашення боргів. Джерелом є так звана "ліквідаційна маса" майна боржника.
Проте до неї не належить житло, яке є єдиним для боржника та його родини. Це може бути квартира не більша за 60 кв м або будинок не більше 120 кв м. При цьому на кожного члена родини не повинно припадати понад 13,5 кв м житлової площі. Тож побоювання, що банкрутство може залишити когось "на вулиці", не повинні справдитися.
До ліквідаційної маси також не зараховуються кошти боржника на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Для задоволення вимог кредиторів керуючий відкриває окремий банківський рахунок. В першу чергу із нього сплачуються судовий збір та винагорода за працю арбітражного керуючого, а також оплата послуг оцінщиків майна.
За рішенням суду чи арбітражного керуючого на час процедури банкрутства боржнику може бути тимчасово заборонено виїжджати за кордон.
Коли це запрацює?
Кодекс набуде чинності через півроку після опублікування, тобто восени 2019 року.
Закон також передбачає п'ятирічний перехідний період, який дозволяє реструктурувати іпотечні валютні кредити.
Умови реструктуризації цих боргів викладені у Прикінцевих положеннях Кодексу. При цьому мораторій на вилучення квартир боржників, запроваджений у 2014 році, втрачає чинність.
Проте умови, за яких цей мораторій може бути скасовано, викладені у законі 2014 року, не відповідають новому Кодексу, - зауважили у Головному юридичному управлінні парламенту.
Зокрема, зігдно із Кодексом сума зобов'язань боржника фіксуватиметься у гривні за курсом НБУ у день відкриття провадження про банкрутств. Проте у у законі про мораторій йшлося про необхідність якимось чином врахувати зміни у курсі гривні за роки, що минулий відтоді, як боржник взяв валютну іпотеку. Лише від 2014 року курс гривні до долара змінився з 8 до майже 30 гривень.
Реструктуризація боргів за валютними іпотеками може бути розрахована на 10-15 років, залежно від площі помешкання.
Що це дає боржникам?
Подаючи на банкрутство, боржник має справу лише із судом та арбітражними уповноваженими, а не з кредиторами чи колекторами.
Сума боргу фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється.
Після завершення процедури банкрутства усі борги вважаються погашеними чи списаними, навіть якщо майна боржника не вистачило для розрахунків.
Водночас банкрут повинен надати вичерпну інформацію про своє майно і майно членів своєї родини. При цьому арбітражні керуючі мають право отримувати і конфіденційну інформацію стосовно боржника та його майна.
Якщо боржник подає неправдиву інформацію, суд може закрити провадження про банкрутство.
Впродовж наступних трьох років банкрут не може вважатися особою із бездоганною діловою репутацією, і впродовж п'яти років має повідомляти про своє банкрутство, якщо хоче укласти договір позики, застави чи поруки, або взяти кредит.
Що це дає кредиторам?
За задумом авторів Кодексу, процедура банкрутства дає можливість кредиторам розв'язати проблему із певною частиною "непрацюючих кредитів".
За даними НБУ, на 1 жовтня цього року такими були до половини кредитів, виданих фізичним особам.
"Банки, хоча і можуть щось втрачати у разі їх погодження на списання частини боргу, однак в цілому вони виграють завдяки очищенню своїх балансів від "мертвих" боргів та збереження їх клієнтів серед активних учасників споживчого кредитування", - вважають автори Кодексу.
Сама процедура продажу майна боржників - на аукціонах - дозволить отримати максимально можливі кошти.
Очікується також, що поступове вирішення проблем "безнадійних позик" має оздоровити банківську систему і дати поштовх її розвитку.
Крім того, ефективне запровадження процедури банкрутства, як очікується, має зміцнити позиції України і у рейтингу Doing business.
