У Раді вирішили цивілізувати український лобізм

У Верховній Раді 2 березня зареєстрували проєкт закону "Про правове та прозоре регулювання діяльності з лобіювання" (р. н. 3059-2). Він має зробити діяльність лобістів прозорою та регламентованою.

Про це RegioNews повідомив його співавтор, народний депутат фракції "Слуга народу", голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко.

За його словами, лобістська діяльність є потужною та рушійною силою в діяльності влади США, Великої Британії та більшості країн Європейського Союзу. Проте в Україні спроби встановити її законодавче регулювання постійно не знаходять підтримки.

"Сьогодні ніхто не сумнівається в тому, що в Україні діють багато прихованих лобістських груп, які варто виводити з "тіні". І саме слово "лобізм" викликає в суспільства негативні асоціації через постійні скандали", - заявив Андрій Клочко.

Проте, як відзначає народний обранець, насправді інститут лобіювання - це потенційно корисний інструмент, що здатний підвищувати якість законодавства та забезпечувати його стабільність.

"Досвід Великої Британії, Німеччини та Франції показує, що завдяки лобістській діяльності суспільство отримує змогу впливати на публічну владу. По суті, це механізм співпраці держави з громадянським суспільством", - підкреслив Андрій Клочко.

Голова парламентського комітету зазначає, що законопроєктом передбачається, зокрема, створення Ради суб’єктів лобіювання та Єдиного реєстру суб’єктів лобіювання, а також чітке окреслення джерел фінансування таких органів. За порушення порядку здійснення лобіювання обидві сторони процесу нестимуть адміністративну та навіть кримінальну відповідальність.

"Ми визначили багато чітких обмежень. Наприклад, що суб’єктами лобістської діяльності не зможуть бути іноземці чи громадяни країни-агресора, а замовляти такі послуги не матимуть права держслужбовці, народні депутати та депутати місцевих рад", - наголосив Андрій Клочко.

Крім того, за словами парламентаря, в документі враховані всі вразливі питання щодо яких діятиме заборона здійснення лобіювання. На кшалт, питань мови, релігії, внесення змін до Конституції, тощо.

Відзначимо, що з часів проголошення Україною незалежності до Верховної Ради вносилися п’ять різних законопроєктів щодо регулювання інституту лобіювання (проєкти законів "Про лобізм", "Про лобіювання", "Про публічну адвокацію", "Про публічні консультації", "Про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб’єктами владних повноважень"). Проте, жоден з них не був прийнятий.