Переговори в Абу Дабі. Що далі?

Інших результатів прогнозовано не має. Навіть дата подальших переговорів не визначена. Дуже показово, що переговори завершились раніше, ніж планувалось

Заяви про конструктивний і змістовний характер, які лунали від представників США і України були скоріше для того, щоб зберігати умовно позитивну атмосферу і подальшу перспективу переговорного процесу, мінімізувати проблемність наявної перемовної ситуації. Але вираз обличчя учасників переговорів говорили про інакше сприйняття цих переговорів.

По всіх ключових темах, які обговорювалися в Абу Дабі, переговори або зайшли в глухий кут, або проявилася суттєві, а то і принципові розбіжності в позиціях сторін.

Це стосується в першу чергу головної теми нинішніх переговорів – гарантії безпеки для України і Росії в повоєнний період, а також нової архітектури європейської безпеки. Відверто зневажливе ставлення керівника російської делегації Володимира Мединського до європейських представників як учасників переговорів само по собі було діагнозом станку переговорної ситуації, і ставлення Росії до переговорів про архітектуру європейської безпеки. Як це питання обговорювати без європейців? Але Кремль цікавить лише нав’язування власної позиції.

Не зовсім зрозуміло, чи обговорювали територіальне питання (інформація з цього приводу є суперечливою). Але воно само по собі є тупиковим, які б компромісні конструкції не вигадували американці. Росіяни анексували п’ять українських регіонів і вимагають офіційного визнання своїх територіальних претензій. Для України це категорично неприйнятно. Українська сторона готова погодитись на припинення вогню по лінії фронту, але без офіційного і юридичного визнання російського статусу будь яких українських територій, які окуповані і навіть анексовані Росією. Компроміс в цьому питанні є неможливим навіть теоретично.

Фактично єдиний наразі предметний результат – це домовленість про масштабний обмін полоненими. Обговорюються формати "1000 на 1000" або навіть "1500 на 1500". Остаточні параметри та реалізація цього обміну ще попереду, але саме тут вимальовується конкретний гуманітарний результат.

Це питання, яким займався безпосередньо Кирило Буданов, саме він, судячи з повідомлень у медіа, узгоджував деталі обміну безпосередньо з представниками російських спецслужб. Таким чином, єдиний практичний результат переговорів наразі досягнуто саме на тому напрямі, за який відповідав Буданов.

І ось тут торкнусь делікатного, але дуже важливого питання – статус і функції наших переговірників. Коли був оголошений склад нашої переговорної делегації і те, що її керівником буде Рустем Умєров, це викликало хвилю питань, а чому на чолі нашої переговорної групи не Кирило Буданов. У нього і більш високий посадовий статус – він керівник Офісу Президента України, має багатий переговірний досвід, і вміння досягати результату в цих переговорах. Тому можливо є сенс посилити його статус і роль в нашій переговорній групі. Зокрема це може сприяти зміні тональності і тематики майбутніх переговорів. Звісно, головна проблема в позиції самого Путіна. Але навіть з тактичної точки зору нам треба змінювати нинішні переговорні тенденції, переключати зміст і характер перемовин в більш прагматичний і прикладний бік.