Чого чекати Україні від другого президентства Трампа
Хтось в шоці і розпачі, а то і у паніці. Побоювання відносно того, що Трамп або здасть Україну Путіну, або примусить нас до несправедливого миру, достатньо поширені серед українців. Проте є і прямо протилежна реакція - спокійного і навіть позитивного ставлення до перемоги Трампа. У представників цієї групи домінують два мотиви: 1) надія на те, що Трамп зможе, як і обіцяв, швидко закінчити війну в Україні; 2) Трамп діятиме більш рішуче, ніж Байден. Дехто дотримується дуже радикальної думки: краще вже жахливий кінець, ніж жах без кінця. Це я цитую дописи в коментарях в соціальних мережах.
Але, як це не парадоксально, серед пересічних і не політизованих українців президентські вибори в США та їх результати не викликали особливого ажіотажу. Це з подивом відзначають закордонні журналісти. Я таку реакцію вважаю достатньо природною і закономірною. Увага більшості українців зосереджена зараз на повсякденних проблемах, пов’язаних з війною. Війна зробила нас фаталістами. І багато хто думає дуже прагматично: щоб там не сталося в США, нам своє робити або на фронті, або в тилу, чи виживати, хто як зможе.
Фактично, в ставленні більшості українців до перемоги Трампа на виборах в США домінують не політичні, ціннісні чи особистісні мотиви, а опосередковано проявляється різне ставлення до перспектив війни між Росією і Україною, умов та форми її завершення.
Тим не менш, саме президентство Трампа буде впливати і на подальший хід війни між Росією і Україною, і ще більше на потенційно можливий переговорний процес про завершення цієї війни. Тому вкрай актуальним є питання, яке так активно обговорюється з ранку 6 листопада: чого чекати Україні від другого президентства Трампа?
Сформулюю свої думки з цього приводу, виходячи з публічних заяв самого Трампа та представників його команди, а також інтересів і позицій воюючих сторін.
Трамп є прихильником швидкого завершення війни між Росією та Україною. Більше того, у своєму післявиборчому виступі Трамп заявив про своє прагнення завершити усі війни у світі. І це не випадково. За деякими даними, Трамп мріє про отримання Нобелівської премії миру. Він вважає, що свого часу Президент Обама отримав таку премію незаслужено і прагне довести, що саме Трамп буде найвеличнішим миротворцем у світі.
Тому з високою ймовірністю Трамп вже найближчим часом ініціює переговори щодо завершення війни між Росією та Україною. Виходячи з висловлювань та публікацій представників команди Трампа, очікується, що Трамп пропонуватиме припинення військових дій по лінії фронту, зі створенням демілітаризованих зон уздовж лінії фронту і, можливо, вздовж російсько-українського кордону. Для того, щоб Путін погодився на припинення війни проти України, Трамп заявить про те, що Україну не прийматимуть до НАТО.
Президенту Зеленському і багатьом українцям такі пропозиції, звісно, не сподобаються, але навряд чи від них можна буде категорично відмовитись, інакше Трамп може припинити військову допомогу для України. Тому доведеться погоджуватись на мирні переговори і вже в їх процесі відстоювати свої інтереси.
Головна проблема для Трампа в процесі досягнення мирної угоди виникне з Росією. Вже очевидно, за першою реакцією Кремля та МЗС РФ на перемогу Трампа, що Росія буде дотримуватись дуже жорсткої і агресивної позиції на можливих мирних переговорах і вимагатиме миру на російських умовах шляхом великих односторонніх поступок від України. І це буде неприйнятним для України. Але це не влаштує і Трампа. Мир на російських умовах виглядатиме як поразка США. Про це говоритимуть у США. І це сприйматиметься як слабкість США, зокрема й противниками Сполучених Штатів. І це матиме вкрай негативні наслідки для США в різних міжнародних ситуаціях – від Тайваню до Близького Сходу. Трамп не любить програвати. І навряд чи він погодиться на мир, у якому він виглядатиме слабаком і лузером.
Тому через деякий час мирні переговори можуть зайти в глухий кут. І Трамп та його переговорники опиняться перед питанням: що робити далі, як реагувати на таку жорстку позицію Росії? Найімовірніший сценарій – Трамп спробує посилити тиск на Росію. Для цього може бути демонстративно збільшена військова підтримка України, або може бути надано дозвіл на використання західної далекобійної зброї для ударів по території РФ. Паралельно Трамп намагатиметься розконсервувати американські родовища нафти та газу та вплинути на зниження ціни на нафту та газ на глобальних ринках. В результаті такої ситуації у відносинах між США і Росією може виникнути нове загострення. Але при цьому Трамп робитиме нові спроби домовитися з Росією, схиляючи Кремль до більш компромісних варіантів завершення війни в Україні.
З високою ймовірністю Трамп збереже військову підтримку України. Але не заради допомоги нашій країні. Питання щодо військової допомоги Україні буде інструментом тиску США у переговорному процесі і на Україну, і на Росію. Якщо Україна відмовлятиметься від мирної угоди на умовах Трампа, то США можуть погрожувати припиненням військової допомоги Україні. А якщо від мирного компромісу відмовлятиметься Путін, то США погрожуватимуть Кремлю посиленням військової допомоги Україні. Однак формат допомоги України з боку США може бути змінено. Військова допомога Україні надаватиметься в кредит – у форматі ленд-лізу. Також велика вірогідність, що буде припинена фінансова (бюджетна) допомога Україні. Безплатно Трамп не буде допомогати Україні. Він, як справжній бізнесмен, завжди рахує гроші.
Таким чином, можна очікувати досить швидкого ініціювання мирних переговорів з боку Трампа, але не варто очікувати швидкого та успішного завершення таких переговорів. Також треба враховувати, що Путін хоч і може погодитися на мирні переговори, але не припинить військові дії проти України і прагнутиме захоплення тих територій, на які претендує Росія (вся територія Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей).
Найімовірніший сценарій на найближчі півроку: паралельний розвиток двох процесів – продовження війни з одночасним веденням переговорів щодо її завершення. Імовірність досягнення угоди про завершення війни в Україні суттєво зросте, але немає однозначної впевненості в тому, що її буде досягнуто. Навряд чи вдасться досягти мирної угоди раніше за весну 2025 року. Суперечності між Україною та Росією надто великі, і з більшості питань компроміс малоймовірний. Навіть домовленість лише про припинення вогню вимагатиме узгодження цілої низки складних технічних і політичних питань, зокрема про демілітаризовані зони, про процедуру припинення вогню та контроль за його дотриманням, а також про те, хто здійснюватиме контроль над припиненням вогню, та дотриманням статусу демілітаризованих зон. Цілком імовірно, що для цієї ролі спробують залучити ООН. Але це також потребуватиме узгодження та затвердження складних організаційних і фінансових питань щодо створення та забезпечення роботи миротворчої місії ООН. А на це потрібний час і більш широкі компроміси (вже на рівні ради безпеки ООН).
І тому 24 години, які Трамп відводить на завершення війни між Росією і Україною, поступово перетворяться на 24 тижні, а то і на більш тривалий термін. Тим не менш, Трамп виконає зараз дуже важливу функцію – він стане каталізатором міжнародно-політичних процесів навколо України, підштовхне їх до суттєвого, хоча і суперечливого прискорення. З’явиться хоча б потенційний шанс на те, щоб вирватись (в той чи інший спосіб) з болота безкінечної війни на виснаження.
