Які наслідки матиме для України війна Ізраїлю та Палестини

Через два тижні після атаки ХАМАС на Ізраїль очевидно, що криза, яка виникла, затягується, і розвиватиметься вона дещо інакше, ніж попередні подібні кризи. Досить імовірно, що найближчим часом ми побачимо її чергову фазу – сухопутну операцію ізраїльських військ (ЦАХАЛ) у Секторі Газа проти ХАМАС.

Багато чого залежатиме від того, наскільки ефективною вона буде, скільки буде жертв, і як на цю операцію реагуватиме арабський світ.

Навіть за оцінками ізраїльських військових ця операція триватиме кілька тижнів, а то й два-три місяці. Тож, можливо, щонайменше до кінця року війна в Секторі Газа і навколо Ізраїлю ще буде в гарячій фазі. Найімовірніше, це буде війна ЦАХАЛу з ХАМАСом і Хезболлою, а також з іншими арабськими парамілітарними групами не тільки в секторі Гази, а й на кордоні Ізраїлю з Ліваном. При цьому сплеск антиізраїльських настроїв, що вже виник, продовжиться (вельми ймовірно, що й посилиться, залежно від розвитку подій у Секторі Гази), і не тільки в арабському світі. Звичайно, є ризик втягування Ірану у війну проти Ізраїлю.

Тому США і розгортають своє військове угруповання у східному Середземномор'ї. Це для стримування іранської загрози. Очевидно, що американці не хочуть брати участь безпосередньо в цій війні і будуть нейтралізовувати ризики розширення масштабів нинішньої кризи на Близькому Сході.

А далі найскладніше – спроба Ізраїлю переформатувати режим безпеки в Секторі Газа, з високою ймовірністю, через його демілітаризацію і видавлювання звідти ХАМАС. Паралельно, спецслужби Ізраїлю почнуть полювання на лідерів ХАМАС по всьому світу, прагнучи знищити цю організацію. Чи вдасться це – також велике питання, на яке поки що немає відповіді. Навіть якщо верхівку ХАМАС буде знищено, а саму цю організацію буде витіснено із Сектора Газа, то, як показує попередній історичний досвід, на її місці може виникнути нова радикальна антиізраїльська організація арабської молоді.

Міжнародне співтовариство, включно зі США, будуть підштовхувати Ізраїль до відновлення миру в Палестині та до мирних переговорів із палестинцями. Тобто буде чергова спроба повторити те, що вже не раз відбувалося раніше. І сценарій уже пропонується той самий – створення незалежної палестинської держави. І всі ці зусилля знову упруться в одну нерозв'язну проблему – хто буде при владі в цій державі? Оптимальний, здавалося б, сценарій – прихід до влади в Палестині поміркованих політиків. Але таких навіть і близько не видно в Палестині. У всякому разі, практично неможливий їхній прихід до влади в Палестині або в Секторі Газа демократичним шляхом. А якщо Сектор Газа або незалежна палестинська держава знову опиниться під контролем антиізраїльських бойовиків (і неважливо, як вони називатимуться), то нова війна між палестинцями та Ізраїлем буде неминучою.

Деякі експерти та політики пропонують інший сценарій – демілітаризація сектору Гази під міжнародним контролем (після завершення спецоперації ЦАХАЛу) з поступовим відновленням там палестинської автономії на чолі з поміркованими палестинськими політиками. Якщо цей експеримент спрацює, тоді можна буде починати переговори про створення палестинської держави. Цей сценарій критикують. Він багатьом видається утопічним. Однак він хоча б теоретично дає якусь мирну альтернативу на майбутнє.

З можливих політичних наслідків нинішньої кризи на Близькому Сході я б також припустив завершення епохи Нетаньяху. Не одразу, а після відносної стабілізації нинішньої кризової ситуації Нетаньяху, з високою ймовірністю, змушений буде піти з посади прем'єр-міністра Ізраїлю. Він несе пряму відповідальність і за провал із неготовністю Ізраїлю до атаки ХАМАС, і за внутрішній розкол ізраїльського суспільства. Але чи припиниться після цього розкол у політичній еліті Ізраїлю та ізраїльському суспільстві?

Для України затягування кризи на Близькому Сході матиме неоднозначні наслідки. З одного боку, це вже відволікає міжнародну увагу від війни між Росією та Україною, і ця тенденція продовжиться. Також можливе деяке скорочення масштабів допомоги Україні, зокрема військової, з боку США. Однак тепер ми будемо йти в одному оборонно-фінансовому пакеті з Ізраїлем.

Можливо, це дещо послабить опір радикальних трампістів розв'язанню питання про фінансування підтримки України наступного року. Також нинішня ситуація може нарешті підштовхнути США та ЄС до суттєвого розширення обсягів виробництва боєприпасів та зброї. Є шанс для потепління відносин між Ізраїлем та Україною.

А ось на позитивну зміну стосунків із країнами так званого Глобального Півдня розраховувати не варто. Нинішня Близькосхідна криза стала ще одним приводом для загострення і ускладнення відносин між Заходом і багатьма країнами Глобального Півдня. Цим більшою мірою скористається Китай, ніж Росія. Але ситуація, що виникла, не сприятиме просуванню наших позицій у країнах Глобального Півдня. Однак для нас це хоча й проблемно, але не критично.