Про зняття обмежень і громадський транспорт

У жодній країні світу, навіть у тих, де було зафіксовано найвищу кількість випадків COVID-19, чи у періоди пікового зростання, громадський транспорт не зупиняв роботу. Транспорт продовжував працювати з певними обмеженнями та умовами. https://bit.ly/2WJfrjv Повний локдаун, зокрема, і зупинка всього транспорту, була лише в китайському місті Ухань і частково у Хорватії.

Чому так? В усьому світі громадський транспорт — основа пересування, особливо, у великих містах чи мегаполісах. Тому "відключення” систем громадського транспорту під час пандемії COVID-19 не було системним рішенням. Рішенням же став перегляд протоколів роботи, посилення дезінфекції та інші заходи, які дозволяли суттєво зменшити ризики передачі вірусу SARS-CoV-2, але продовжити роботу.

Як приклад, ось заходи запропоновані American Public Transportation Association. https://bit.ly/3fJf6WX Серед них:

• Посилена дезінфекція транспорту (наприклад, у Нью-Йорку посилене прибирання і дезінфекцію транспорту почали проводити кожні 72 години; у звичайний період це робиться приблизно 5 разів на рік);
• Збереження дистанції (розмітка на сидіннях та на зупинках);
• Використання засобів індивідуального захисту, зокрема, окрема закупка для працівників;
• Встановлення фізичних бар’єрів між пасажирами та водієм (скляної перегородки) або запровадження практики "rear-door boarding” (через середні чи задні двері);
• Посилена увага до вентиляції та провітрювання;
• Посилені кризові комунікації та розробка алгоритмів роботи з працівниками.

Ці всі заходи почали впроваджуватися фактично від самого початку, що дозволило не зупиняти роботу транспорту повністю.

Також в багатьох країнах було зменшено кількість рейсового транспорту, відкрито вулиці і збільшено кількість велодоріжок, аби люди більше пересувалися велосипедами, встановлено антисептики в метро чи у наземному транспорті, змінювався графік роботи чи було додано певну кількість вагонів для кращого дотримання дистанції в транспорті, навіть дозволено водіям пропускати зупинки задля збереження фізичної дистанції всередині транспорту. https://bit.ly/2Lgezxl, https://bit.ly/3bqyxQB

Ці заходи дозволили зменшити ризики передачі вірусу, продовжувати роботу транспорту, разом з цим уникнути транспортного колапсу у містах і великих скупчень людей.

У Києві метро зачинилося ще 17 березня. Але із закриттям метро, для багатьох людей потреба пересуватися містом не зникла. Тому ми й бачили безліч фото переповнених автобусів та маршруток та черги на зупинках громадського транспорту з десятками людей в очікуванні транспорту. Такі скупчення навпаки сприятливе середовище для поширення вірусу. Зокрема, транспортні складнощі — це додатковий стрес та фінансові витрати для громадян.

Зараз відбувається поступове зняття обмежень, але транспортне питання знову не вирішується. Крім того, відкриття метро планується на останніх етапах виходу з карантину. https://bit.ly/3c7SIEc Знову ми ризикуємо потрапити у великий транспортний колапс, а наземний транспорт може перетворитися на величезний інкубатор вірусу, що курсуватиме містом.

Звісно, для того, аби відкривати громадський транспорт для всіх, потрібно (було) провести належну підготовку. Розмітки для збереження дистанції, посилена дезінфекція, планування розкладу, встановлення антисептиків — це лише кілька дій, які дозволили б відкрити транспорт швидше. Часу для цього було більш ніж достатньо.

Поки громадський транспорт залишається недоступним для всіх, можемо спробувати вплинути на рішення місцевих управлінців, аби зробити громадський транспорт більш безпечним. Наприклад, підтримати ініціативу за встановлення антисептиків у київському метро.

Тут можна підписати петицію на сайті Київська міська рада: https://bit.ly/2W9ljDI

Зі зняттям обмежень буде збільшуватися потреба користуватися громадським транспортом. Не можна продовжувати ігнорувати транспортне питання.